Справа № 815/7279/15
02 липня 2018 року м. Одеса
У залі судових засідань № 25
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
судді - Вовченко О.А.
судді - Єфіменко К.С.
при секретарі судового засідання - Донець В.Р.
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)
представника відповідача від
Одеської митниці ДФС - ОСОБА_2 (по довіреності)
представника відповідача - не з'явився
треті особи - не з'явилися
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Одеської митниці Державної фіскальної служби, Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Дочірнє підприємство «Контейнерний термінал ОСОБА_2» Компанії ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_4 Інтернешнл ГмбХ», ТОВ «Зорі Про», ТОВ МСК-ІВТ-Термінал» про визнання дій протиправними та стягнення матеріальної шкоди, -
До суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_3 з позовною заявою до Одеської митниці ДФС, Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Дочірнє підприємство «Контейнерний термінал ОСОБА_2» Компанії ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_4 Інтернешнл ГмбХ», ТОВ «Зорі Про», ТОВ МСК-ІВТ-Термінал», про визнання протиправними дій Одеської митниці ДФС України, які полягають у несвоєчасній передачі тимчасово вилученого майна на підставі протоколів про порушення митних правил №0201/50000/15, №0202/50000/15, №0203/50000/15 від 13.03.2015 року, яке належить позивачу на склад митного органу, стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 Олександровича суми матеріальної шкоди у розмірі 4758247,82 грн.
15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким КАС України викладено в новій редакції.
У відповідності до п. 10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією КАС України.
За цією позовною заявою судом призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачам строк для подання до суду відзиву на цю заяву, третім особам письмових пояснень, а позивачу відповіді на відзив.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов та відповідь на відзив Одеської митниці ДФС (Том Х, аркуші справи 19-30) обґрунтовані позивачем тим, що він мав намір відправити вантаж (лісоматеріали) до Республіки Ізраїль та декларантом були подані митні декларації на переміщення зазначеного товару в 30 контейнерах, однак Одеською митницею ДФС контейнери були заблоковані та заборонено їх завантаження на судно. В наслідок виявлення розбіжностей між фактичною вагою товару та зазначеною в деклараціях Одеською митницею ДФС були складені протоколи про порушення митних правил, а товар вилучений для розміщення на складах митного органу. Проте, за результатами розгляду протоколів про порушення митних правил, судом провадження по ним було закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення, що стало підставою для звернення до митного органу з вимогами про повернення вилученого товару. Разом з цим, під час повернення товару позивачем було виявлено не відповідність товару тій якості, яка було до передачі товару на склади митниці, а оскільки орган доходів і зборів відповідає за пошкодження товару, що зберігається ним, завдана позивачу шкода має бути стягнута з відповідача в розмірі, який визначений при проведенні експертизи.
Представник відповідача - Одеської митниці ДФС в судове засідання з'явився. З заперечень, відзивів на позов, пояснень представника відповідача (Том І, аркуші справи 181-185, Том VІ, аркуші справи 186-190, Том VІІ, аркуші справи 72-76, Том Х, аркуші справи 15-17) вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки строки передачі товару на митні склади стосуються власних складів митниці, на яких лісоматеріал не міг зберігатися через свої властивості (габарити), а тому був переданий на зберігання іншим підприємствам, тобто протиправних дій відповідач не вчиняв. Крім того, відповідач зазначав, що відповідальність за товар несе підприємство, на складах якого товар зберігається, сума збитків не підтверджується матеріалами справи, а наявний в справі висновок експертизи свідчить про перевищення експертом повноважень та вихід ним за межи своєї компетенції.
Представник відповідача - Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явився, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, відзив на позовну заяву не подавав.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, треті особи були належним чином повідомлені про розгляд справи, пояснень щодо суті позову не надавали.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача та відзив відповідача, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Ізраїльською компанією «Levidey Lavi Import&Dist?ністьon Ltd» 26.08.2014 року укладений контракт №11, а також між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та Ізраїльською компанією «TREELOG L.T.D.» 15.01.2015 року укладений контракт №15, за якими позивач мав намір здійснити відправлення вантажу - лісоматеріалів з хвойної породи сосни (лісоматеріали свіже спиляні) до Республіки Ізраїль (Том І, аркуші справи 17-32).
Декларантом 26.02.2015 року, з метою митного оформлення товару - лісоматеріалів, код УКТЗЕД - 4407 10 93 00, країна виробництва - Україна, який переміщувався в 30 контейнерах, до Одеської митниці ДФС подані митні декларації №500060702/2015/001305, №500060702/2015/001306, №500060702/2015/001247 (Том І, аркуші справи 33-38), по яким митним органом здійснене оформлення товару.
Однак, зазначені контейнери були заблоковані та їх завантаження на борт судна було заборонено в зв'язку із необхідністю переогляду товару, за результатами якого встановлені розбіжності у фактичній вазі товару з даними митних декларацій, що стало підставою для складання Одеською митницею ДФС протоколів про порушення митних правил від 13.03.2015 року №0201/50000/15, №0202/50000/15, №0203/50000/15 на ОСОБА_3 за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України (Том І, аркуші справи 39-53).
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 511 Митного кодексу України товари - безпосередні предмети порушення митних правил можуть тимчасово вилучатися, а у разі виявлення порушень митних правил, передбачених, зокрема, ст. 483 цього Кодексу, вилучення товарів є обов'язковим.
На підставі протоколу про порушення митних правил №0201/50000/15 від 13.03.2015 року, в порядку ст. 511 Митного кодексу України, Одеською митницею ДФС тимчасово вилучено товар, який переміщався в 15 контейнерах, цей товар перебував в зоні митного контролю на території митного терміналу ДП «ГПК Україна» та 02.06.2015 року його було розміщено на склад ТОВ «ЗОРІ ПРО» на підставі договору про надання послуг відповідального зберігання від 26.01.2015 року, про що свідчить лист Одеської митниці ДФС №10069/5/15-70-26-02 від 26.11.2015 року, №114/10/15-70-26-02 від 12.01.2016 року (Том І, аркуші справи 54, 173-174).
На підставі протоколів про порушення митних правил №0202/50000/15 №0203/50000/15 від 13.03.2015 року, в порядку ст. 511 Митного кодексу України, Одеською митницею ДФС тимчасово вилучено товар, який переміщався в 15 контейнерах, цей товар перебував в зоні митного контролю на території митного терміналу ДП «ГПК Україна» та в 25.09.2015 року його було розміщено на склад ТОВ «МСК-ІВТ-ТЕРМІНАЛ», про що свідчить лист Одеської митниці ДФС №114/10/15-70-26-02 від 12.01.2016 року (Том І, аркуші справи 173-174).
В подальшому, рішеннями Малиновського районного суду м. Одеси від 03.07.2015 року по справі №521/10398/15-п, від 01.09.2015 року по справі №521/12850/15-п, які набрали законної сили, провадження по адміністративними справам відносно ОСОБА_3 були закриті за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, а також зобов'язано Одеську митницю ДФС повернути позивачу товар, вилучений за протоколами №0201/50000/15, №0202/50000/15, №0203/50000/15 (Том І, аркуші справи 55-74).
Відповідно до ст. 528 Митного кодексу України у разі якщо за результатами перевірки законності та обґрунтованості постанови суду у справі про порушення митних правил ця постанова буде скасована, а справа закрита, конфісковані товари, повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові. Якщо конфісковані товари неможливо повернути в натурі, повертається їхня вартість за вирахуванням сум належних митних платежів за ставками, що діяли на день конфіскації.
Враховуючи зазначені положення законодавства, 7 та 11 вересня 2015 року представником позивача до Одеської митниці ДФС були подані заяви про повернення вилученого майна (Том І, аркуші справи 75-76) та за накладними від 12 та 15 жовтня 2015 року товар був повернутий позивачу (Том І, аркуші справи 77-84), однак він не відповідач тій якості, яка була під час відправки товару: виявлені цвіль, пліснява, мох, гниль у вигляді чорних плям, зеленого грибку або синяви, що є наслідком неправильного зберігання товару (свіжеспиляних лісоматеріалів ) в контейнерах понад 3-6 місяців, про що було зазначено в накладних.
Оскільки якість товару значно погіршилася, позивач 16.10.2015 року звернувся до Одеської регіональної торгово-промислової палати з заявою на проведення експертизи якості продукції.
Відповідно до висновку експерта №УТЕ-1624 від 03.11.2015 року, пред'явлені пиломатеріали хвойних порід (сосна) - дошки обрізні у кількості 1137,45 м3 по наявності грибних поразок деревини розподіляються наступним чином: 227,490 м3 дощок з наявністю деревозабарвлюючих грибів, які не визивають гнилі, які не впливають на фізико-механічні властивості деревини, а лише псують її зовнішній вигляд; 909,960 м3 дощок з наявністю деревозабарвлюючих грибів, які проникають у деревину глибиною більше 2 мм і дереворуйнівних грибів, які псують зовнішній вигляд і руйнують деревину. Дані дошки можуть бути використані для мало відповідальних деталей, розкрою та дрібні заготовки різноманітного призначення. Зазначені грибні поразки утворюються в результаті підвищеної вологості деревини при тривалому, неправильному зберіганні (Том І, аркуші справи 85-130).
За умовами контрактів №11 від 26.08.2014 року та №15 від 15.01.2015 року, які зазначені в специфікаціях до цих контрактів, сосна має бути природної вологості не допускається її зміна кольору, гниль, червоточина, тріщини, обзол, а тому цей товар не може бути поставлений «Levidey Lavi Import&Distr.11.2on Ltd» та «TREELOG L.T.D.».
Враховуючи зазначені обставини позивач просив стягнути з Державного бюджету України на його користь загальну вартість лісоматеріалів та додаткові витрати на вантажно-розвантажувальні роботи, перевезення, стафірування, проведення експертизи якості продукції, які стали наслідком неправомірних дій відповідача, а в подальшому уточнив позовні вимоги з врахуванням висновків, проведеної в цій справі судово-економічної експертизи та просить суд стягнути з Державного бюджету України на його користь суму матеріальної шкоди, яка включає збитки позивача та упущену вигоду всього в розмірі 4758247,82 грн.
На підтвердження обставин придбання ФОП ОСОБА_3 дошки обрізної та сировини для її виготовлення, витрат, понесених на виробництво з сировини товару, транспортно-експедиційних витрат, тощо, витрат на вантажно-розвантажувальні роботи, перевезення, стафірування товару після його повернення позивачу, реалізації зіпсованого товару після його повернення позивачу, можливого отримання доходу в разі відправлення товару до Республіки Ізраїль за контрактами з «Levidey Lavi Import&Distr
Відповідно до висновку №2 судово-економічної експертизи по цій справі (Том VІІ, аркуші справи 2-57), складеного 21 березня 2018 року судовим експертом ОСОБА_6 (свідоцтво Міністерства юстиції України №960 від 26.01.2006 року) документально підтверджуються: витрати на придбання позивачем дошки обрізної та сировини (деревини сосни) для виготовлення дошки обрізної в загальному об'ємі 1137,45 м3 на суму 1855604,93 грн.; витрати на виробництво з сировини дошки обрізної, транспортно-експедиційні витрати та інші витрати по цій дошці на суму 1362052,37 грн.; витрати понесені позивачем після повернення дошки обрізної в об'ємі 1137,45 м3 Одеською митницею ДФС на вантажно-розвантажувальні роботи контейнерів ПАО «Ільїчівськзовніштранс», ТОВ «ЗОРІ ПРО», перевезення, стафірування, навантажувально-розвантажувальні роботи ТОВ «МСІТ СЕРВІС» та проведення експертизи №УТЕ-1624, а також інші витрати в сумі 369450,04 грн.
Таким чином, загальна сума витрат позивача по вилученому митним органом товару склала 3587107,34 грн., проте, оскільки позивач продав зіпсований товар, як технологічні дрова та отримав дохід в розмірі 453927,85 грн., збитки позивача склали 3133179,49 грн.
При цьому, експерт в висновку визначив, що за умови реалізації дошки обрізної за контрактами з Ізраїльськими компаніями «Levidey Lavi Import&Dist?твердon Ltd» та «TREELOG L.T.D.» позивач мав отримати дохід в розмірі 5212175,67 грн. та прибуток, в даному випадку, склав би 1625068,26 грн., тобто, зазначений прибуток є розміром упущеної вигоди позивача.
Тобто, розмір матеріальної шкоди спричиненої позивачу становить 3133179,56 грн. фактичних збитків та 1625068,26 грн. упущеної вигоди, разом - 4758247,82 грн., яку позивач просить стягнути з Державного бюджету України.
Суд вважає, що матеріалами справи та, зокрема, висновком судово-економічної експертизи по цій справі підтверджується спричинення позивачу матеріальної шкоди вилученням товару, який він мав експортувати до Республіки Ізраїль та висновком експертизи встановлена сума цієї шкоди.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 238, ч. 1, 3 ст. 239 Митного кодексу України на складах органів доходів і зборів можуть зберігатися товари, вилучені відповідно до ст. 511 цього Кодексу.
Під складами органів доходів і зборів розуміються складські приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, холодильні чи морозильні камери, які належать органам доходів і зборів або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Порядок роботи складу митного органу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з п. п. 5.1.10 п. 5.1 «Порядку роботи складу митниці ДФС», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №627 від 30.05.2012 року (в редакцій на час виникнення спірних правовідносин) товари, тимчасово вилучені в справах про порушення митних правил передаються на склад митного органу протягом поточного робочого дня, впродовж якого вони були вилучені. У виняткових випадках за наявності обґрунтованих підстав організація передачі товарів може бути продовжена начальником підрозділу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил за погодженням з начальником господарсько-експлуатаційного відділу на строк не більше 2 діб.
Відповідно до ст. 329 Митного кодексу України з метою забезпечення здійснення органами доходів і зборів митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, проведення заходів, пов'язаних з виявленням, попередженням та припиненням контрабанди і порушень митних правил, у пунктах пропуску через державний кордон України, на територіях морських і річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на територіях підприємств, вільних митних зон, митних складів, складів тимчасового зберігання, а також в інших місцях, визначених відповідно до цього Кодексу, створюються зони митного контролю
Відповідно до ч. 4 ст. 239 Митного кодексу України товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі органу доходів і зборів, за рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки, можуть передаватися органами доходів і зборів на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі органу доходів і зборів.
При цьому, відповідно до п. 4.3, 5.1 «Порядку роботи складу митниці ДФС», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №627 від 30.05.2012 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) обов'язок щодо підготовки договорів зберігання між митницею і відповідним підприємством та підготовка акта приймання-передавання товарів покладається на уповноважену особу господарсько-експлуатаційного відділу митного органу.
Розміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на склад Митниці здійснюється на підставі первинних прибуткових документів, якими в даному випадку є опис предметів, складений на підставі процесуальних документів (п. п. 5.1.10 Порядку).
З листа Одеської митниці ДФС №114/10/15-70-26-02 від 12.01.2016 року, №10068/5/15-70-26-02 від 26.11.2015 року, (Том І, аркуші справи 173-174, 228-229) вбачається, що з моменту тимчасового вилучення у позивача товару 13.03.2015 року та до моменту розміщення його на складах ТОВ «ЗОРІ ПРО», ТОВ «МСК-ІВТ-ТЕРМІНАЛ» 02.06.2015 року та 25.09.2015 року, лісоматеріали перебували в зоні митного контролю на території митного терміналу ДП «ГПК Україна», однак будь-які документи щодо перебування товарів на території ДП «ГПК Україна» не складалися, договори з цим підприємством на відповідальне зберігання товару не укладалися.
В матеріалах справи наявні описи предметів затриманих у справах про порушення митних правил №0201/50000/15, №0202/50000/15, №0203/50000/15, акти приймання передачі на зберігання товарів, договори про надання послуг відповідального зберігання з ТОВ «ЗОРІ ПРО», ТОВ «МСК-ІВТ-ТЕРМІНАЛ», з яких також підтверджується передача на зберігання цим підприємствам лісоматеріалу, вилученого у позивача 02.06.2015 року та 25.09.2015 року (Том ІІ, аркуші справи 15-40, 126-133).
Таким чином, товар, тимчасово вилучений Одеською митницею ДФС 13.03.2015 року перебував в зоні митного контролю до моменту передачі його на зберігання на складах ТОВ «ЗОРІ ПРО», ТОВ «МСК-ІВТ-ТЕРМІНАЛ» 02.06.2015 року та 25.09.2015 року, тобто, Одеською митницею ДФС порушені норми «Порядку роботи складу митниці ДФС», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №627 від 30.05.2012 року щодо передачі товару на склад митного органу протягом 2х діб із значним перевищенням цих строків.
В даному випадку, суд приходить до висновку про наявність протиправних дій Одеської митниці ДФС України, які полягають у несвоєчасній передачі тимчасово вилученого майна на підставі протоколів про порушення митних правил №0201/50000/15, №0202/50000/15, №0203/50000/15 від 13.03.2015 року, яке належить позивачу на склад митного органу.
Відповідно до ч. 5 ст. 239 Митного кодексу України, п. 1.5 «Порядку роботи складу митниці ДФС», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №627 від 30.05.2012 року, органи доходів і зборів несуть передбачену законом відповідальність за втрату або пошкодження товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що зберігаються ними. У випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, таку відповідальність несе адміністрація підприємств, на складах яких розміщуються товари, передані органами доходів і зборів цим підприємствам на зберігання.
Згідно із ч. 3 ст. 243 Митного кодексу України якщо за рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, або провадження у справі про порушення митних правил буде припинено, ці товари, транспортні засоби можуть бути видані власникові або уповноваженій ним особі лише після здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, якщо таке оформлення не було попередньо здійснено, а митні платежі не сплачувалися. При цьому у разі припинення провадження у справі про порушення митних правил за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення витрати органу доходів і зборів на зберігання зазначених вище товарів, транспортних засобів власником цих товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою не відшкодовуються.
Відповідно до ст. 56 Конституцій України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з положенням ст. 1166, 1173 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Оскільки Одеська митниця ДФС вчинила протиправні дії, несвоєчасно передала тимчасово вилучене майна на підставі протоколів про порушення митних правил №0201/50000/15, №0202/50000/15, №0203/50000/15 від 13.03.2015 року, яке належить позивачу, на склад митного органу, протягом 3х та 6 місяців зберігала товар на території митного терміналу ДП «ГПК Україна» в контейнерах під своїм контролем без укладення договорів на відповідальне зберігання та належної передачі товару на зберігання при вимогах законодавства передачі товару на митні склади протягом 2х діб, провадження по протоколам про порушенням митних правил закрито за відсутності складу правопорушення, що свідчить про неправомірність їх складання та неправомірність вилучення товару за протоколами, провадження по яким закрито, в даному випадку, суд вважає, що відповідальність за псування вилученого митницею товару лежить саме на Одеській митниці ДФС, яка і має відшкодувати збитки, понесені позивачем.
Відповідно до ст. 27 Митного кодексу України якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.
Конституційний суд України в своєму рішенні від 03.10.2001 року №12-рп/2001 визнав неконституційними положень законодавства щодо відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на їх утримання.
Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
Згідно з п. 35 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», затвердженого 3 серпня 2011 року постановою Кабінету Міністрів України №845, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації), в тому числі, шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.
Таким чином, шкода, завдана позивачу має бути відшкодована з Державного бюджету України.
При цьому, суд вважає, що позов в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 Олександровича суми матеріальної шкоди у розмірі 4758247,82 грн. має бути задоволений частково на суму 3133179,56 грн., тобто, на суму збитків, які поніс позивач в результаті незаконних дій відповідача - Одеської митниці ДФС, які підтверджуються матеріалами справи та висновком судово-економічної експертизи по цій справі.
Щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 Олександровича упущеної вигоди в розмірі 1625068,26 грн., яку позивач мав би отримати за умови реалізації дошки обрізної за контрактами з Ізраїльськими компаніями «Levidey Lavi Import&Dist?ня коon Ltd» та «TREELOG L.T.D.», в цій частині суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає, оскільки суду не надано будь-яких доказів намагання експортувати зіпсований товар, або продати на території України за максимально можливою ціною та отримати більший дохід, ніж дохід отриманий від продажу вилученого товару як технологічні дрова в розмірі 453927,85 грн.
Одеська митниця ДФС в своїх відзивах на позовну заяву та поясненнях (Том VІ, аркуші справи 186-190, Том VІІ, аркуші справи 72-76, Том Х, аркуші справи 15-17) зазначає, що не погоджується з протиправністю своїх дій, оскільки положення п. п. 5.1.10 п. 5.1 «Порядку роботи складу митниці ДФС», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №627 від 30.05.2012 року стосуються передачі товару на склад митниці протягом 2х днів, а не передачі на зберігання іншим підприємствам, однак суд не погоджується з такими твердженнями, оскільки за п. 4.3 зазначеного Положення товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу можуть передаватися митним органом з договором зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Порядку таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу.
Щодо тверджень Одеської митниці ДФС про те, що при передачі товарів на склади пошкоджень його не було виявлено та відповідальність за товар несе адміністрація підприємства, на якому зберігається товар, суд звертає увагу, що відповідачем порушені строки передачі товару на ці склади, оскільки з моменту його вилучення за трьома протоколами про порушення митних правил до передачі на склади пройшло майже 3 та 6 місяців, а не 2 дні, як того вимагають норми законодавства.
Крім того, суд вважає, що в даному випадку, відповідальність за зіпсований товар покладається на митний орган, оскільки позивач договорів на відповідальне зберігання товару з підприємствами не укладав, з ними відносин не мав, договори відповідального зберігання укладені митним органом.
Щодо тверджень відповідача про не відповідність висновку експерта Одеської регіональної торгово-промислової палати №УТЕ-1624 від 03.11.2015 року вимогам законодавства, суд звертає увагу на наявність в справі висновку №2 судово-економічної експертизи, складеного 21 березня 2018 року судовим експертом ОСОБА_6.
Щодо тверджень відповідача про перевищення експертом ОСОБА_6 своїх повноважень, неможливості встановити пошкодження товару, оскільки товарознавча експертиза нею не проводилася, тощо, суд ці доводи не приймає до уваги, оскільки експерт має відповідне Свідоцтво, попереджений про кримінальну відповідальність, питання шкоди ставилися експерту щодо документального їх підтвердження, а не встановлення якості товару, якість зіпсованого товару підтверджується фото фіксацією та висновком експерта Одеської регіональної торгово-промислової палати №УТЕ-1624 від 03.11.2015 року, який і брався до уваги експертом ОСОБА_6.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги фізичної особи-підприємеця ОСОБА_3 до Одеської митниці ДФС, Державної казначейської служби України обґрунтованими в частині визнання протиправними дій Одеської митниці ДФС України, які полягають у несвоєчасній передачі тимчасово вилученого майна на підставі протоколів про порушення митних правил №0201/50000/15, №0202/50000/15, №0203/50000/15 від 13.03.2015 року, яке належить позивачу на склад митного органу, стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми матеріальної шкоди у розмірі 3133179,56 грн., а в іншій частині, тобто, щодо стягнення упущеної вигоди в розмірі 1625068,26 грн. позов є не обґрунтованим та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Одеської митниці Державної фіскальної служби, Державної казначейської служби України, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Дочірнє підприємство «Контейнерний термінал ОСОБА_2» Компанії «ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_4 Інтернешнл ГмбХ», ТОВ «Зорі Про», ТОВ «МСК-ІВТ-Термінал», про визнання протиправними дій Одеської митниці ДФС України, які полягають у несвоєчасній передачі тимчасово вилученого майна на підставі протоколів про порушення митних правил №0201/50000/15, №0202/50000/15, №0203/50000/15 від 13.03.2015 року, яке належить ОСОБА_3 на склад митного органу, стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 Олександровича суми матеріальної шкоди у розмірі 4758247,82 грн. - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС України, які полягають у несвоєчасній передачі тимчасово вилученого майна на підставі протоколів про порушення митних правил №0201/50000/15, №0202/50000/15, №0203/50000/15 від 13.03.2015 року, яке належить ОСОБА_3 на склад митного органу.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 Олександровича суму матеріальної шкоди у розмірі 3133179,56 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 - відмовити.
Стягнути з Одеської митниці Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_5 Олександровича (РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 1218 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.07.2018 року.
Головуючий суддя - Л.І. Свида
Судді - О.А. Вовченко
- ОСОБА_7
.