ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
13 липня 2018 року № 826/6699/17
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Кириллові М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
за участю:
позивач - не прибув,
відповідач - не прибув,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача та зобов'язати відповідача вчинити дії.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не було включено його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму грошових коштів у розмірі 38274,53 грн., яка обліковувалась на особовому рахунку позивача НОМЕР_2 за відсутності на те правових підстав.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, які обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки правочинів з метою виявлення правочинів, що є нікчемними, встановлено нікчемність операцій з переказу коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" позивачу відповідно до пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки договори відступлення права між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладені з порушенням обмежень, встановлених постановою Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних, а отже кошти на рахунок позивача надходили внаслідок нікчемних договорів відступлення прав вимог з метою створення в майбутньому штучного зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування грошових коштів за рахунок держави.
Учасники справи у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. З огляду на зазначене, відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 на підставі договору укладеного з Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський" на його ім'я відкрито поточний особовий рахунок НОМЕР_3.
21.04.2016 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір № 980-032-000225328, відповідно до якого ОСОБА_1 передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошові кошти в розмірі 37 500,00 грн. строком по 19.10.2016 під 34,78 відсотки річних з виплатою в кінці строку користування коштами.
На виконання умов даного договору позивачем було внесено на поточний рахунок суму коштів у розмірі 37 500,00 грн., що підтверджується квитанцією від 21.04.2016 № 5169097. В свою чергу факт перерахування грошових коштів у розмірі 37 500,00 грн. з поточного рахунку позивача на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" підтверджується платіжним дорученням від 21.04.2016 № 5169081.
19.05.2016 на користь ОСОБА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" перераховано грошові кошти в сумі 37 500,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-032-000225328 від 21.04.2016" та в сумі 774,53 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № № 980-032-000225328 від 21.04.2016".
На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Ю.П. на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016 включно.
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 13.06.2016 № 991 відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з 23.06.2016 до 22.07.2016 включно. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Ірклієнка Юрія Петровича з 23.06.2016 до 22.07.2016 включно.
24.05.2016 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" було прийнято наказ №27/1 про створення комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
01.06.2016 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" видано накази № 42/2 та № 42/1 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" пунктами 2 яких, застосовано наслідки нікчемності правочинів з виконання 19.05.2016 платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у розмірі 1 298 015 973, 74 грн.
08.07.2016 за результатами засідання Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" складено протокол, відповідно до якого вирішено, що згідно з висновками, які викладені в актах перевірки від 30.05.2016 № 1, від 03.06.2016 № 2, від 03.06.2016 №3, від 02.06.2016 №4, від 01.07.2016 № 8, від 06.07.2016 №10 встановлено, що договір відступлення прав вимоги від 18.05.2016 № 1805, укладений банком із ТОВ «ІРЦ», договір відступлення прав вимоги 19.05.2016 № 1, укладений банком із ТОВ «ІРЦ», договір відступлення прав вимоги від 19.05.2016 № 2, укладений банком із ТОВ «КІЦ», та договір факторингу від 19.05.2016 № 1905, укладений банком із ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА», а також правочини (транзакції) по перерахуванню коштів ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ» 19.05.2016 на рахунки фізичних осіб мають ознаки нікчемності передбачені частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 №1213, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Юрію Петровичу з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно. Реквізити ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ»: код ЄДРПОУ 38619024, МФО 380935, місцезнаходження: пров. Рильський, буд. 10-12/3, м. Київ, 01001. Виплати гарантованого відшкодування вкладникам ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» розпочнуться 18 липня 2016 року. Інформацію про банки-агенти Фонду гарантування, через які здійснюватимуться виплати буде повідомлено додатково на офіційному сайті Фонду гарантування - www.fg.gov.ua, на сайті ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» - www.mbank.kiev.ua та відділеннях даного банку. Виплати відшкодувань вкладникам здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом гарантування банку з ринку, але не більше 200 тисяч гривень.
13.07.2016 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" було прийнято наказ №2 щодо діяльності комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, яким продовжено проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними протягом процедури ліквідації на строк 6 місяців з дня початку ліквідаційної процедури ПАТ "Банк Михайлівський".
Листом від 25.01.2017 № ЗГ1/11246 відповідач повідомив ОСОБА_1, зокрема, про те, що перекази коштів (транзакції), здійснені 19.05.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" на користь ОСОБА_1 в сумі 37 500,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-032-000225328 від 21.04.2016" та в сумі 774,53 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № № 980-032-000225328 від 21.04.2016" є нікчемними.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1702 від 01.09.2016 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ». Згідно з зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», визначені Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016.
Позивач, вважаючи таким, що підлягає скасуванню рішення відповідача про визнання нікчемним правочину за договором банківського рахунку на суму, що знаходиться на рахунку НОМЕР_3 та вважаючи, що його має бути включено до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що права та інтереси за захистом яких позивач звернувся до суду були порушені з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.
За змістом пункту 7 частини першої цієї статті суб'єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
У свою чергу, згідно із частиною першою статті 4 цього ж Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою цієї статті, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.
Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки, що Фонд є суб'єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, правовідносини між вкладниками та Фондом щодо формування переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банку. Тому ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого відшкодування вкладникам.
Наведене свідчить про те, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладами є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами, тому його не можна вважати спором у зв'язку з процесом ліквідації банку.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 813/921/16, від 23.05.2018 року у справі № 820/3770/16 та від 27.06.2018 у справі № 804/15260/15.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 26 вказаного Закону вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено перелік випадків за наявності яких Фонд не здійснює відшкодування коштів за вкладами.
Таким чином, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у межах гарантованої суми відшкодування; відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, складання Переліку та загального Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду регламентовано статтями 26, 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за № 1548/21860
Відповідно до наведених норм вказана процедура включає наступні етапи: формування протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню переліку рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", переліку рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане, переліку рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону (кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак); передача вказаних переліків рахунків уповноваженою особою Фонду до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до наданих відповідачем заперечень, позивача не включено до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду на суму грошових коштів у розмірі 38 274, 53 грн., які перебували на його розрахунковому рахунку НОМЕР_3, у зв'язку із нікчемністю, на думку відповідача, переказів коштів, здійснених ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 на поточний рахунок позивача на підставі статей 215, 216 Цивільного кодексу України та статті 37, пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Обов'язок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо забезпечення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними відповідно до положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; підстави для визначення правочинів (договорів) нікчемними; право Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи Фонду повідомляти сторони за договорами про нікчемність договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів встановлено частинами другою та третьою, четвертою статті 38 та пунктом 4 частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Отже, законодавчо визначене право відповідача на визнання правочинів неплатоспроможного банку такими, що порушують публічний порядок, у випадках, визначених у статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Водночас відповідно до положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність договору. При цьому обов'язковою умовою перевірки правочину (договору) на відповідність ознакам, визначеним частині третій статті Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є їх укладення або вчинення саме банком.
Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
19.05.2016 на користь ОСОБА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" перераховано грошові кошти в сумі 37 500,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-032-000225328 від 21.04.2016" та в сумі 774,53 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № № 980-032-000225328 від 21.04.2016".
Перерахування коштів в сумі 37 500,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-032-000225328 від 21.04.2016" та в сумі 774,53 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № № 980-032-000225328 від 21.04.2016" з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача було здійснено у зв'язку поверненням коштів та нарахованих на них відсотків переданих за договором № 980-032-000225328 від 21.04.2016, за яким позивачем передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошові кошти в розмірі 37 500,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк а договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з пунктом 24.3 статті 24 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.
Таким чином, сторонами за договором № 980-032-000225328 від 21.04.2016 є позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» та відповідно особами на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків спрямований правочин щодо повернення коштів залучених за вказаним договором є виключно вказані особи, у той час, як Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський", не був стороною договору, а виконував свої зобов'язання за договорами банківського рахунку перед клієнтом, тобто виконував виключно технічну функцію з перерахування коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно- розрахунковий центр» на рахунок позивача.
З огляду на зазначене, операція з перерахування коштів Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача не належить до правочинів, передбачених частиною другою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», обов'язок та право щодо перевірки яких на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті покладено на/надано Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а отже у відповідача були відсутні правові підстави для перевірки та визнання нікчемним вказаного правочину.
На підтвердження наявності ознак нікчемності операцій (трансакцій) з переказу коштів, здійснених 19.05.2016 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський», відповідачем зазначено наступне.
18.05.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» (новий кредитор) та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (первісний кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги №1805, згідно з яким, на користь ПАТ «Банк Михайлівський» відступлено права вимоги, належні ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», за кредитними договорами (із забезпеченням) з усіма додатковими угодами до них, укладеними з фізичними особами права вимоги за якими належать первісному кредитору.
Крім цього, між ПАТ «Банк Михайлівський» (новий кредитор) та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (первісний кредитор) було також укладено договір відступлення права вимоги № 1 від 19.05.2016, згідно з яким, на користь ПАТ «Банк Михайлівський» відступлено права вимоги, належні ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та юридичними особами, що за твердженням відповідача, відбулося в порушення постанови Правління Національного банку України № 917/БТ від 22.12.2015 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою № 295/БТ від 27.04.2016 змінами.
На підставі викладеного, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнком Ю.П. винесено накази від 01.06.2016 № 42/1 та № 42/2 від 01.06.2016 «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними».
Як вбачається з матеріалів справи, вказані договори стосуються відступлення права вимоги за кредитними договорами (із забезпеченням) з усіма додатковими угодами до них та за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з юридичними особами, в той час, коли у межах спірних правовідносин між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договори, які предметно відносяться до договорів позики, де кредитором виступає позивач, а не ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».
Відтак, факт укладення між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договорів відступлення права вимоги № 1805 від 18.05.2016 та № 1 від 19.05.2016 не міг жодним чином вплинути на нікчемність оскаржуваних операцій.
Згідно з частиною третьою статті 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Повернення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на поточні рахунки позивача у ПАТ «Банк Михайлівський» було здійснено 19.05.2016, а тому зазначені кошти на момент прийняття рішення Правління НБУ № 14/БТ від 23.05.2016 «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» перебували на поточних рахунках позивача в ПАТ «Банк Михайлівський».
Щодо тверджень Уповноваженої особи про те, що спірні операції на рахунку позивача збільшили обсяг гарантованої Фондом суми грошових коштів, оскільки вони здійснені в період дії обмежень, встановлених постановою Правління Національного банку України від 22.12.2015 № 917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою від 27.04.2016 № 295/БТ змінами, а тому з укладенням такого договору було завдано шкоди державі, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивач не міг знати про встановлені для Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» обмеження. Протилежного відповідачем не доведено.
Таким чином, постанова Правління Національного банку України від 22.12.2015 № 917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою від 27.04.2016 № 295/БТ змінами стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача про визнання нікчемним правочину за договором банківського рахунку НОМЕР_3.
Відповідно до положень пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
Тобто, в даному випадку, відповідач наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.
Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині позивача, за коштами, розміщеними позивачем в ПАТ «Банк Михайлівський» відповідно до договору банківського рахунку на суму, що знаходиться на рахунку НОМЕР_2 - 38274,53 грн.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.10.2017 №К/800/33749/17 та постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 №825/504/17.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (61096, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (04053, АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ 21708016) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича щодо нікчемності переказів (транзакцій), здійснених 19.05.2015 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1, в сумі 37500,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-032-000225328 від 21.04.2016" та в сумі 774,53 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору № 980-032-000225328 від 21.04.2016".
3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо суми коштів, що знаходиться на рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_3, у розмірі 38274 (тридцять вісім тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 53 коп.
4. Присудити з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (04053, АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 (61096, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 00 грн.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов