про залишення позовної заяви без руху
13 липня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/924/17-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у м. Київ, про скасування податкових повідомлень - рішень,-
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління державної фіскальної служби у м. Київ, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення №11351301, №11361311, № 11381311, № 11391311, № 11431311, № 1461311;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 11441311;
- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № ф - 11421311.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.07.2018 року прийнято до провадження адміністративну справу №824/924/17-а.
Частиною третьою ст. 3 КАС України закріплено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно із вимогами Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції. Так, відповідно з п. 10 розділу VII Перехідних положень КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 105, 106 КАС України ( редакція чинна на момент подання позовної заяви) з наступних підстав.
Згідно зі ст. 105 КАС України ( редакція чинна на момент подання позовної заяви) позов пред'являється до адміністративного суду у формі позовної заяви, яка має відповідати вимогам, встановленим ст. 106 КАС України.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 106 КАС України ( редакція чинна на момент подання позовної заяви) на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Письмовими доказами є документи, які за змістом частини 2 статті 69, частини 4 статті 79, пункту 6 частини 1 статті 106 КАС України ( редакція чинна на момент подання позовної заяви) подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.
При цьому слід зазначити, що згідно з пунктом 5.27 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 р. № 55 копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.
Однак, в порушення наведених вимог, позивачем належним чином не засвідчено додані до позовної заяви копії документів.
Згідно ч. 3 ст. 106 КАС України (редакція чинна на момент подання позовної заяви) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).
Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судового збору становить 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку подання заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2017 р." з 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 грн.
Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 139 Господарського кодексу України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
Натомість, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не підлягає грошовій оцінці.
Крім того, в листі Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 року № 165/11/13-12 зазначено, що зверненні до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновим.
Як вбачається з поданої позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог майновий.
Крім того з позовної заяви видно що позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати винесене відповідачем 19.06.2017 року податкове повідомлення-рішення № 11351301 на суму 340,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати винесене відповідачем 19.06.2017 року податкове повідомлення-рішення № 11361311 на суму 11127419,80 грн;
- визнати протиправним та скасувати винесене відповідачем 19.06.2017 року податкове повідомлення-рішення № 11381311 на суму 426605,54 грн;
- визнати протиправним та скасувати винесене відповідачем 19.06.2017 року податкове повідомлення-рішення № 11391311 на суму 12101665,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати винесене відповідачем 19.06.2017 року податкове повідомлення-рішення № 11431311 на суму 1,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати винесене відповідачем 19.06.2017 року податкове повідомлення-рішення № 11461311 на суму 2254963,13 грн;
- визнати протиправним та скасувати винесене відповідачем 19.06.2017 року рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 11441311 на суму 186491,63 грн;
- визнати протиправним та скасувати винесене відповідачем 19.06.2017 року вимоги про сплату боргу (недоїмки) № ф-11421311 на суму 165849,29 грн.
Отже, позивачем заявлено вісім вимог майнового характеру, таким чином розмір судового збору становить:
- за першу вимогу 640,00 грн (340,00 грн х 1/100), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за другу вимогу 8000,00 грн. (11127419,80 грн х 1/100), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за третю вимогу 4266,06 грн. (426605,54 грн х 1/100), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за четверту вимогу 8000,00 грн. (12101665,00 грн х 1/100), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за п'яту вимогу 640,00 грн. (1,00 грн х 1/100), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за шосту вимогу 8000,00 грн. (2254963,13 грн х 1/100), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за сьому вимогу 1864,92 грн. (186491,63 грн х 1/100), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- за восьму вимогу 1658,49 грн. (165849,29 грн х 1/100), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже розмір судового збору становить 33069,47 грн (640,00 грн + 8000,00 грн + 4266,06 грн + 8000,00 грн + 640,00 + 8000,00 грн + 1864,92 грн + 1658,49 грн).
Позивач сплатив судовий збір в розмірі 8000,00 грн. таким чином недоплата розміру судового збору складає 25069,47 грн. (33069,47 грн - 8000,00 грн.).
Відповідно до ч.13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у м. Київ, про скасування податкових повідомлень - рішень залишити без руху.
2. Встановити заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали суду.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя П.Д. Дембіцький