13 липня 2018 р. м. ХерсонСправа № 766/18733/17
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Херсонської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
31.10.2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі - позивачі) звернулися до Херсонського міського суду Херсонської області із позовною заявою до Херсонської міської ради (далі-відповідач), в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог, просять:
- зобов'язати відповідача прийняти квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в якій мешкають позивачі, в комунальну власність міста Херсона та зарахувати її на баланс міста;
- зобов'язати відповідача вирішити питання про приватизацію квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в якій мешкають позивачі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.11.2017 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду.
15.12.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року №2147 - VІІІ.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.04.2018 року адміністративну справу передано за підсудністю до Херсонського окружного адміністративного суду.
Матеріали адміністративної справи № 766/18733/17 надійшли до суду 24.05.2018 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2018 року справу розподілено судді Кисильовій О.Й.
Ухвалою від 25.05.2018 року адміністративна справа прийнята до провадження, розгляд справи призначений в загальному позовному провадженні у судовому засіданні.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи у шлюбі, з липня 1996 року проживають у житловому приміщенні площею 33,22 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, буд. № 16 корп.1., кв. 16 на підставі ордеру на житлове приміщення № 356 виданого виконавчим комітетом Херсонської міської ради народних депутатів (рішення № 180 від 21.05.1996 року). Позивачі зареєстрували місце свого проживання за вказаною адресою 16.08.1996 року і з цього часу постійно проживають у даній квартирі. Право власності на вказану квартиру позивачами у передбачений законодавством спосіб не зареєстроване. Будинок № 16 за адресою: м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії побудований ВАТ Підприємство "Облагропостач". Постановою Господарського суду Херсонської області від 28.04.2004 року у справі № 6/44-Б (2001 р.) ВАТ підприємство "Облагропостач" визнано банкрутом. З метою оформлення права на дане майно 27.07.2017 року позивачі звернулися до відповідача із заявою про прийняття зазначеної квартири до комунальної власності для подальшої її приватизації. До заяви було додано всі необхідні додатки, що підтверджують права позивачів на здійснення приватизації квартири. Однак, відповідач відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на те, що право власності на вказану квартиру не зареєстровано за ВАТ "Облагропостач", за рахунок якого була збудована квартира, що унеможливлює задоволення заяви. Вважаючи свої права порушеними, позивачі просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та розглянути справу без їх участі.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач у судове засідання не з'явився, надіславши до суду відзив на позовну заяву. Так, зі змісту відзиву слідує, що відповідач вважає позовні вимоги безпідставними у зв'язку з наступним. При зверненні до суду позивачами не обґрунтовано у чому саме полягає порушення відповідачем їх прав та законних інтересів, які саме ним обов'язки не було виконано, не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вказаних обставин. Також відмічає, що позовна вимога стосовно вирішення питання про приватизацію квартири є передчасною, оскільки всупереч існуючій процедурі приватизації житла, передбаченій, зокрема, Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" та іншими нормативно-правовими актами, позивачами не надано жодних доказів щодо їх звернення до виконавчих органів відповідача у встановленому порядку з приводу приватизації житла та наявності у позивачів права на таку приватизацію. Стосовно вимоги про прийняття міською радою квартири у комунальну власність та її зарахування на баланс міста вказує, що відповідно до пункту 5 Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою КМУ від 06.11.1995 року № 891, передача будинків відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться комісією з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність, яка утворюється Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями або виконкомами відповідної Ради. Передача відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться разом з відповідною технічною документацією на будинок, у разі її відсутності, остання відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд у комунальну власність. На підставі викладеного відповідач зазначає, що передати/прийняти до комунальної власності можна лише будинок, а не окрему квартиру, а здійснити таку передачу може лише власник будинку. Натомість, до Херсонської міської ради власник будинку з вказаним питанням не звертався, а ліквідатора ВАТ "Обгагропостач" та ОСОБА_2 при зверненні не надали правовстановчих документів на квартиру, а тому такі звернення не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що позивачі жодним чином не довели протиправність дій/бездіяльності Херсонської міської ради, а також не надали жодних доказів, які б підтвердили факт порушення їх прав та факт того, що вони є належними позивачами по справі. Відповідач стверджує, що вказане питання відноситься до дискреційних повноважень суб'єктів владних повноважень, відтак суд не вправі втручатися у надану їм свободу розсуду при здійсненні власних функцій та повноважень. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно із ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 3 статті 205 КАС України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.
04.07.1996 року на підставі рішення від 21.05.1996 року № 180, виконавчий комітет Херсонської міської Ради народних депутатів видав Ордер на житлове приміщення від 04.07.1996 року № 356 ОСОБА_2, ОСОБА_1 (чоловік) та ОСОБА_3 (син) на право зайняття жилого приміщення жилою площею 33,22 кв. м, (61,75 кв. м) за адресою: м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, буд. 16, корпус, 1, кв. 16.
Із копій паспортів позивачів, а саме: ОСОБА_2В - МО 183714 та ОСОБА_1 - МО 183715, встановлено, що на сторінці 11 кожного міститься штамп від 16.08.1996 року про прописку за адресою: вул. 49 Гвардійської дивізії, дім 16АДРЕСА_2.
Згідно з довідкою (випискою із домової книги про склад сім'ї та прописки) від 12.10.2017 року № 45, виданої приватною житлово-експлуатаційною фірмою "Реформа", ОСОБА_2 постійно проживає та прописана за адресою: м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, 3 поверх, займає житлову площу 2 кімнати - 33,22 кв. м (загальна - 61,75 кв. м). Особистий рахунок відкритий на ім'я громадянки ОСОБА_4 На вказаній житловій площі прописані з 16.08.1996 року та проживають 2 особи: ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_1
Відповідно до інформаційної довідки № 100183354 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна, сформованої станом на 12.10.2017 року, відомості про нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3, в даних реєстрах відсутні, право власності на майно за позивачами не зареєстроване.
Таким чином, судом встановлено, що починаючи з 1996 року позивачі проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ордеру № 356, виданого виконавчим комітетом Херсонської міської ради.
27.07.2017 року ОСОБА_2 звернулася до міського голови подано із заявою (вх. № М-8347), в якій просить прийняти жиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 до комунальної власності для подальшої приватизації.
13.10.2017 року Управління обліку, розподілу та приватизації житла Херсонської міської ради надало ОСОБА_2 відповідь на звернення від 27.07.2017 року, за змістом якого прийняття квартири № 16 не можливе з причини того, що право власності на неї не зареєстроване за ВАТ "Облагропостач", за рахунок якого збудована квартира.
Позивачі вважають, що оскільки вони проживають у ІНФОРМАЦІЯ_2, то мають законні підстави для набуття права власності на даний об'єкт нерухомого майна, проте, на думку позивачів, реалізації цього права перешкоджає відмова відповідача вирішити питання про прийняття даного об'єкту у комунальну власність.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
За правилами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС).
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС).
Із аналізу наведених вище норм слідує, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
У свою чергу публічно-правовий спір виникає в разі порушення суб'єктом владних повноважень суб'єктивних публічних прав і законних інтересів суб'єктів приватного права.
Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Втім, участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Позивачі у позовній заяві порушують перед судом питання щодо наявності у Херсонської міської ради обов'язку прийняття у комунальну власність квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в якій мешкають позивачі, з метою подальшої передачі даної квартири у власність позивачів.
Тобто, правовідносини, виникнення яких обумовлено незгодою позивача із відмовою відповідача прийняти у комунальну власність спірне нерухоме майно, не можна охарактеризувати як відносини влади і підпорядкування у розумінні КАС, такі відносини не містять публічно-правової складової, а мають виключно приватноправовий характер, позаяк стосуються набуття позивачами права власності на нерухоме майно.
Отже, за своїм змістом (суттю, характером) спір, що виник між сторонами, не має ознак публічно-правового в розумінні норм КАС України.
Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту цивільного права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели чи можуть призвести до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів характер, то визнання протиправними таких дій (бездіяльності) чи рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 238, 243, 248 КАС України, суд, -
ухвалив:
Закрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Херсонської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачам, що дану справу належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачам, що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.
Повернути ОСОБА_2 сплачений судовий збір у сумі 640,00 грн. відповідно до квитанції від 31.10.2017 року № ПН 94.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
У разі постановлення ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 6