29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"11" січня 2010 р.Справа № 18/2162
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ЮЛГ” м. Київ
до приватного підприємства „Камелія” м. Хмельницький
про стягнення 34728,03грн.
Суддя Саврій В.А.
Представники сторін:
Позивача: не з'явився
Відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 34728,03грн., в тому числі 26552,24грн. заборгованості, 4179,71грн. інфляційних, 996,08грн. 3% річних, 3000,00грн. збитків у вигляді додаткових витрат на правову допомогу відповідно до укладеного між сторонами договору поставки №44С від 10.04.2006р.
Позивач повноважного представника в судове засідання не направив. У попередньому судовому засіданні представник позивача позов підтримав та наполягав на його задоволенні.
Оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за необхідне згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
10.04.2006р. між сторонами був укладений договір поставки лікарських засобів (медикаментів) №44с.
Відповідно до умов договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити на умовах цього договору готові лікарські засоби, лікарські препарати, медикаменти, вироби медичного призначення (п. 1.1 договору).
Пунктами 5.1-5.2 договору передбачено, що розрахунки за кожну партію товару проводяться покупцем в повному обсязі в межах суми, що вказана в товарно-транспортній накладній (специфікації, видатковій накладній, рахунку-фактурі). Покупець здійснює оплату товару протягом 15 календарних днів від дати отримання товару.
На виконання умов договору позивач здійснив поставку, а відповідач прийняв товар на загальну суму 28238,70грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними: № Х-3782 від 11.06.2008р., №Х-3916 від 18.06.2008р., № Х-0662/Н від 18.06.2008р., №Х-4096 від 24.06.2008р., №Х-4105 від 25.06.2008р., №Х-4175 від 01.07.2008р., №Х-0708/Н від 01.07.2008р., № Х-4320 від 07.07.2008р., № Х-4420 від 09.07.2008р., №Х-4553 від 15.07.2008р., №Х-0758/Н від 15.07.2008р., №Х-4579 від 16.07.2008р., №Х-4644 від 18.07.2008р., №Х-0767/Н від 18.07.2008р., №Х-4655 від 18.07.2008р., №Х-4656 від 21.07.2008р., №Х-4742 від 23.07.2008р., № Х-4754 від 24.07.2008р., №Х-4792 від 25.07.2008р., № Х-4807 від 28.07.2008р., №Х-0781/Н від 28.07.2008р., №Х-4829 від 29.07.2008р., № Х-4884 від 30.07.2008р., № Х-4954 від 04.08.2008р., №Х-5155 від 12.08.2008р., №Х-52Й від 15.08.2008р., №Х-5267 від 18.08.2008р., №Х-0820/Н від 18.08.2008р., № Х-5635 від 01.09.2008р., № Х-5900 від 11.09.2008р., №Х-5973 від 15.09.2008р., №Х-6014 від 16.09.2008р., №Х-6210 від 23.09.2008р.
Однак, відповідач повного розрахунку за поставлений товар не провів. Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становила 26552,24грн.
Статтею 173 ГК України встановлено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарські договори.
Згідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належними чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 26552,24грн. підлягають задоволенню.
Судом враховується, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем відповідачу правомірно нараховано 3 % річних у сумі 996,08грн., що нараховувався за період червень 2008 року -листопад 2009 року.
Відносно нарахованого позивачем відповідачу індексу інфляції у сумі 4179,71грн. (за період червень - жовтень 2008 року) судом враховується, що після перерахування індексу інфляції з врахуванням норм ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (Лист Верховного Суду від 03.04.1997р. №62-97Р) правомірно нарахованим визначається розмір індексу інфляції в сумі 152,66грн., який підлягає стягненню з відповідача. В стягненні з відповідача на користь позивача індексу інфляції в сумі 4027,05грн. слід відмовити.
Позивач також просить стягнути з відповідача на підставі п. 2 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України 3000,00грн. збитків у вигляді додаткових витрат на правову допомогу.
Разом із цим судом до уваги приймається, що позивач в позовній заяві обґрунтовуючи в цій частині позовні вимоги зазначив, що докази які підтверджують збитки позивача будуть надані суду за його вимогою.
Ухвалами про порушення провадження у справі від 24.11.2009р. та про відкладення розгляду справи від 14.12.2009р. зобов'язано позивача подати суду оригінали документів та доказів на підтвердження позовних вимог -для огляду.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Втім, позивачем суду документів та доказів на підтвердження понесених ним збитків надано для огляду не було. Отже у позові в цій частині необхідно відмовити.
Оплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу необхідно покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. 193, 225 Господарського кодексу України ст.ст. 11, 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю „ЮЛГ” м. Київ до приватного підприємства „Камелія” м. Хмельницький про стягнення 34728,03грн. задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства „Камелія” (м. Хмельницький, вул. Щорса, 40, р/р 26008272775001, Приватбанк, МФО 315405, код ЄДРПОУ 22773056) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ЮЛГ” (м. Київ, вул. Г.Сковороди, 2, р/р 26009013328271 у Подільському відділенні КМФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Києва, МФО 322012, код ЄДРПОУ 21480062) 26552,24грн. (двадцять шість тисяч п'ятсот п'ятдесят дві гривні 24коп.) заборгованості, 152,66грн. (сто п'ятдесят дві гривні 66коп.) інфляційних, 996,08грн. (дев'ятсот дев'яносто шість гривень 08коп.) 3% річних, 277,01грн. (двісті сімдесят сім гривень 01коп.) витрат по оплаті державного мита, 188,25грн. (сто вісімдесят вісім гривень 25коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В іншій частині в позові відмовити.
Суддя