Справа № 2а-9723/09/1570
15 грудня 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.
при секретарі судового засідання: Коваленко І.І.
за участю сторін:
від позивача представник - Костенко А.А., за довіреністю
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення необґрунтовано отриманої виручки 105 грн. 30 коп. та штрафу у сумі 210 грн. 60 коп., -
До суду з адміністративним позовом звернулася Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення необґрунтовано отриманої виручки 105 грн. 30 коп. та штрафу у сумі 210 грн. 60 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було порушено порядок формування та застосування цін на олію соняшникову, крупу гречану та яйця курячі встановлений розпорядженням Одеської облдержадміністрації від 22.12.2008 року № 1141/А-2008 «Про регулювання цін на основні продовольчі товари» (надруковане в газеті «Одеські вісті» від 13.01.2009 року), реалізуючі вказані товари за цінами, сформованими із застосуванням торговельних надбавок до цін виробників у розмірах вище, ніж передбачено вказаним розпорядженням, у зв'язку з чим Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області було прийнято рішення № 167 від 08.05.2009 року про вилучення у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 неправомірно отриманої виручки в сумі. 105 грн. 30 коп. і стягнення штрафу в сумі 210 грн. 60 коп., яке на момент подання позову не було виконано чи оскаржене.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити з підстав викладених в позовні заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи відповідач була двічі повідомлена належним чином та завчасно, що підтверджується розписками про вручення повісток. Заперечення та докази, які є у відповідача в обґрунтування своїх заперечень, суду не надала.
Відповідно до п. 6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представника позивача , судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 29.03.2001 року зареєстрована Виконавчим комітетом Одеської міської ради, як фізична особа-підприємець, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (аркуш справи 10) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (аркуші справи 50-51).
5 травня 2009 року заступником начальника відділу Солодухіною Л.В. та головним державним інспектором, які діяли на підставі посвідчення № 192 від 27.04.2009 року (аркуш справи 5), виданого Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області, було проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питання дотримання порядку формування та застосування цін, що підлягають державному регулюванню та складено акт перевірки № 000229 від 05 травня 2009 року (аркуші справи 5-6). Перевірка проводилася у присутності відповідача, яка отримала один примірник акту, що підтверджується її підписом.
Судом встановлено, що під час перевірки були виявлені порушення відповідачем порядку формування та застосування цін на олію соняшникову, крупу гречану та яйця курячі, що встановлений розпорядженням Одеської облдержадміністрації від 22.12.2008 року № 1141/А-2008 «Про регулювання цін на основні продовольчі товари» (аркуш справи 11).
Вказаним розпорядженням встановлені граничні розміри торгівельної надбавки до оптової ціни виробника для круп, олії соняшникової та яєць курячих в розмірі 15 %.
Під час перевірки було встановлено, що відповідач реалізовувала олію соняшникову «Олейна» за ціною 12 грн. 20 коп. за літр замість 11 грн. 13 коп., олію соняшникову «Щедрий дар» за ціною 7 грн. 40 коп. за 0,5 літра замість 6 грн. 70 коп., яйця курячі за ціною 60 коп. за штуку замість 53 коп. за штуку, крупу гречану за ціною 6 грн. 10 коп. за кг замість 5 грн. 50 коп., в результаті чого відповідач отримала додаткову виручку в сумі 105 грн. 30 коп. Зазначене підтверджується актом перевірки (аркуші справи 5-6) та розрахунком суми додатково отриманої виручки (аркуш справи 7), які підписані відповідачем.
08 травня 2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області було складено рішення про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 167, шляхом вилучення необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 105 грн. 30 коп. та стягнення штрафу у розмірі 210 грн. 60 коп. (аркуш справи 8) та направлено на адресу відповідача претензію № 13-1605 від 12.05.2009 року (аркуш справи 9), які відповідач отримав 14.05.2009 року, що підтверджується її підписами.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 167 відповідачем оскаржено не було, сума штрафних санкцій станом на 16 грудня 2009 року не сплачена.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, вислухавши думку представника позивача, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про ціни та ціноутворення» (надалі-Закон) та його преамбули законодавство в Україні про ціноутворення складається з цього закону та інших актів законодавства України, що видаються відповідно до нього, Закон визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території України.
Відповідно до ст. 7 Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Згідно з ст. 8 Закону, державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів; введення Урядом України інших методів державного регулювання.
Відповідно до ст. 19 ГК України, ст. 13 Закону, державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів, а в сфері дії вільних цін контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог антимонопольного законодавства.
Частиною 1 статті 190 ГК України передбачено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про ціни та ціноутворення», Кабінет Міністрів України: забезпечує здійснення державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» передбачено, що граничні торговельні надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на борошно, хліб і хлібобулочні вироби, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м'ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове та олію регулюють (встановлюють) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
Відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції та Міністерства фінансів України від 03 грудня 2001 року № 298/519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки.
Згідно з Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819 державна комісія з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, основним завданням якої є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.
Відповідно до частини 5 пункту 5 вказаного Положення відповідач, як орган державного контролю за цінами має право приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу в двократному її розмірі.
Як визначено частиною 2 пункту 3.1 Інструкції «Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами» підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Таким чином, як встановлено в судовому засіданні, рішення позивача відповідає чинному законодавства, прийняте в межах його компетенції у порядку, встановленому чинним законодавством, не порушує прав та інтересів відповідача, а тому сума необґрунтовано отриманої виручки відповідачем у розмірі за порушення діючого порядку формування цін на продукти харчування підлягає стягненню.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
В зв'язку з чим суд вважає, що суд вважає, що позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 є обґрунтованими і законними та сума необґрунтовано отриманої виручки відповідачем у розмірі 105 грн. 30 коп. та стягнення штрафу у розмірі 210 грн. 60 коп. за порушення діючого порядку формування цін на продукти харчування повинна бути стягнута з відповідача.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись Законом України «Про ціни та ціноутворення», Інструкцією «Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами», Постановою Кабінету міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)», ст. ст. 2,4, 94,158,160, 163, 167, КАС України, суд, -
Задовольнити позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення необґрунтовано отриманої виручки 105 грн. 30 коп. та штрафу у сумі 210 грн. 60 коп. - в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місце знаходження: 65012, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1) суму необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 105 грн. 30 коп. (сто п'ять гривень 30 копійок) та суму штрафу у розмірі 210 грн. 16 коп. (двісті десять гривень 16 копійок) в доход Державного бюджету, код 21081100 на р/р 31111106700008 ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 23213460.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений 18 грудня 2009 року.
Суддя:/підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Л.Р. Юхтенко