Постанова від 14.12.2009 по справі 2а-12735/09/1570

Справа № 2а-12735/09/1570

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2009 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Марина П.П.,

при секретарі Юрченко Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Хмельницького відділення міліції Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про зобов'язання здійснити реєстрацію, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Хмельницького відділення міліції Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про зобов'яння здійснити реєстрацію. Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначила, з 1974 року вона працювала на Одеській фабриці технічних тканин по 1993 рік, була зарахована до черги на житло, 07 квітня 2003 року отримала ордер на житлову площу в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1. Згодом статус будинку було змінено з гуртожитку на будинок з комунальними квартирами. Також позивач пояснила, що не зареєструвалася у зазначеній квартирі, оскільки вважала, що отриманого нею ордеру та вселення в квартиру достатньо для автоматичної реєстрації. Звернувшись за реєстрацією до відповідача, її було відмовлено у зв'язку з закінченням строку дії ордеру.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, позов просили задовольнити у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, заперечення на позовну заяву не подав, про причини неявки до суду не повідомив, тому суд вважає можливим розглянути справу у порядку, передбаченому ст. 128 КАС України.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши положення чинного законодавства, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 1974 року по 1993 рік ОСОБА_1 працювала на Одеській фабриці технічних тканин. На вказаній фабриці позивача було зараховано до черги на житло.

Статтею 129 Житлового Кодексу ВР УРСР від 30.06.1983, № 5464-X передбачено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

07 квітня 2003 року ОСОБА_1 отримала ордер на житлову площу в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з однієї кімнати розміром 12,1 кв.м.( а.с. 9).

Судом досліджено, що у 2004 році у зв'язку припиненням існування Фабрики технічних тканин, гуртожиток, який їй належав, змінив статус на будинок з комунальними квартирами та перейшов у власність місцевої ради, що підтверджується довідкою № 1225 від 19.10.2009 року(а.с. 10).

Як вбачається з матеріалів справи, розрахункові книжки по оплаті за квартиру, комунальні та інші послуги, по оплаті за опалення та постачання гарячої води відкриті на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 8), з позивачем укладено договір про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій від 09.01.2008 року(а.с. 18), та договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 26.05.2008 року (а.с. 15-17).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 не зареєструвалася у зазначеній квартирі, оскільки вважала, що отриманого нею ордеру та вселення в квартиру достатньо для автоматичної реєстрації.

Статтею 3 Закону України від 11.12.2003 року, № 1382-IV визначено місце перебування особи як адміністративно-територіальну одиницю, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік, а місце проживання особи - адміністративно-територіальну одиницю, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Згідно ст.6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року, № 1382-IV, громадянин зобов'язаний зареєструвати місце свого проживання.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року, № 1382-IV, реєстрація місця проживання та місця перебування особи здійснюється відповідним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах, районах, районах у містах, а також у містах Києві та Севастополі.

Згідно пояснень позивача вбачається, що ОСОБА_1 звернулась з заявою про реєстрацією місця проживання до Відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Хмельницького відділення міліції Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, за результатами розгляду якої відповідачем було відмовлено в реєстрації у зв'язку з закінченням строку дії ордеру.

Згідно ч.1 ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом зобов'язання Відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Хмельницького відділення міліції Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області зареєструвати ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 14, 70, 71, 79, 86, 158 - 163, 254 КАС України , суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Хмельницького відділення міліції Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області про зобов'язання здійснити реєстрацію - задовольнити повністю.

Зобов'язати Відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Хмельницького відділення міліції Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області зареєструвати ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 18 грудня 2009 року.

Суддя /підпис/ П.П. Марин

Постанова не набрала законної сили.

Попередній документ
7527639
Наступний документ
7527641
Інформація про рішення:
№ рішення: 7527640
№ справи: 2а-12735/09/1570
Дата рішення: 14.12.2009
Дата публікації: 13.12.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: