Справа № 2а-11393/09/1570
11 грудня 2009 року
м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Руденко І.В.,
за участю:
-представників позивача - Суворова Ю.І. (довіреність від 22.09.2009); Носкіна І.М. (довіреність від 22.09.2009),
-представника прокуратури - Ільницька Н.П. (посвідчення №НОМЕР_1, строком до 09.08.2011),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» до прокуратури Одеської області про скасування приписів заступника прокурора області, старшого радника юстиції Товбійчук В.Ф. від 21.09.2009 №05/3-1377-09 з однаковими номерами за зверненнями ОСОБА_5, ОСОБА_6,-
Кредитна спілка «Всеукраїнське народне кредитне товариство» звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до прокуратури Одеської області в якому просить скасувати приписи заступника прокурора області, старшого радника юстиції Товбійчук В.Ф. від 21.09.2009 №05/3-1377-09 з однаковими номерами за зверненнями ОСОБА_5, ОСОБА_6, зазначивши що 21 вересня 2009 року заступником прокурора області ТовбійчукВ.Ф., були винесені приписи про усунення порушення закону від 21.09.2009 з однаковими номерами -№05/3-1377-09 за зверненнями ОСОБА_5, ОСОБА_6, відповідно яких вимагалось усунути порушення чинного законодавства та забезпечити виконання прийнятих рішень Печерського райсуду м.Києва від 01.07.2009 по справі №2-230/09 щодо стягнення 290 697,39 грн., на користь ОСОБА_6, та Святошинського райсуду м. Києва від 02.07.2009 по справі №2-1352-1/09 щодо стягнення 291 400,00 грн. на користь ОСОБА_5, приписи підлягають негайному виконанню, про що необхідно письмово повідомити прокуратуру області. Позовні вимоги позивачем обгрунтовані тим, що оскаржувані приписи винесені поза межами функцій прокуратури та при їх винесені відповідачем не взято до уваги обставини, згідно яких виконання вказаних судових рішень не можливо.
Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов, та зазначив, що згідно ст.121 Конституції України на прокуратуру покладено, окрім іншого, як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, так і нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержання законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами. ч.2 п.16 наказу Генерального прокурора України №6гн від 29.11.2006 «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень» визначено, що роботу по захисту прав громадян та інтересів держави при виконанні судових рішень оцінювати, насамперед, зважаючи на відповідність проведеної роботи стану законності при виконанні рішень, на своєчасність та ефективність вжитих заходів до усунення порушень закону, фактичне поновлення порушених прав і свобод громадян, інтересів держави. Також, відповідач зазначив, що доводи позивача про те, що заочні рішення Печерського та Святошинського районних суддів м.Києва не підлягають виконанню є безпідставними та суперечать вимогам Конституції України та іншим нормативно-правовим актам.
Представники позивача у судовому засіданні, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнавала з викладених у письмових запереченнях мотивів та просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників позивача, заперечення відповідача та дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.
21 . 09.2009 заступником прокурора Одеської області, старшим радником юстиції ТовбійчукВ.Ф. був винесений припис від №05/3-1377-09 голові правління Кредитної спілки „Всеукраїнське народне кредитне товариство” ОСОБА_7 про усунення порушення закону, яким вимагалося усунити порушення чинного законодавства та забезпечити виконання прийнятого на користь ОСОБА_6 рішення Печерського райсуду м.Києва від 01.07.2009 по справі №2-230/09 щодо стягнення 290 697,39 грн.
Також, 21 . 09.2009 заступником прокурора Одеської області, старшим радником юстиції ТовбійчукВ.Ф. був винесений припис №05/3-1377-09 голові правління Кредитної спілки „Всеукраїнське народне кредитне товариство” ОСОБА_7 про усунення порушення закону, яким вимагалося усунити порушення чинного законодавства та забезпечити виконання прийнятого на користь ОСОБА_5 рішення Святошинського райсуду м.Києва від 02.07.2009 по справі №2-1352-1/09 щодо стягнення 291 400,00 грн.
Зазначені приписи було винесено у звязку з тим, що вказані заочні судові рішення надійшли до кредитної спілки у серпні 2009 року, але на момент винесення приписів (21.09.09) не були виконані.
Відповідно до п.1 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру » від 5 листопада 1991 року N 1789-XII прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Крім того, п.5 ст. 121 Конституції України передбачено, що на прокуратуру покладається також і нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Відповідно до п.2 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право, зокрема, давати приписи про усунення очевидних порушень закону.
Статтею 22 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Рішення суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. 11 Закону України "Про судоустрій України").
Рішення, ухвали, постанови суду, які не виконуються боржником добровільно у встановлений строк, виконуються примусово органами Державної виконавчої служби, що входять до системи органів Міністерства юстиції України, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Під час офіційного з'ясування обставин справи було встановлено, що виконавчою службою не було відкрите виконавче провадження по справам про стягнення грошових коштів з кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_5
п.14 наказу Генеральної прокуратури від 29.11.2006, № 6гн "Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень", на який посилається відповідач, наказано: прокурорам усіх рівнів та їх заступникам, керівникам відділів захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень (старшим помічникам прокурора) вживати заходів, спрямованих на своєчасне і реальне виконання судових рішень, постановлених у справах за позовами, заявами прокурора; вимагати від стягувачів своєчасно звертати до виконання виконавчі документи та у повному обсязі реалізовувати визначені законом права сторони у виконавчому провадженні; використовувати право прокурора на відкриття виконавчого провадження за його заявою на підставі виконавчого документа. У випадках відкриття виконавчого провадження за заявою прокурора, який набуває статусу учасника виконавчого провадження, користуватися правами, визначеними Законом України "Про виконавче провадження", у т. ч. оскаржувати незаконні дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб; забезпечити належний захист інтересів громадян, які не спроможні самостійно їх захистити, і держави при виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб). Перевіряти додержання законодавства в діяльності Державної виконавчої служби, Державного казначейства, податкових органів, банківських, кредитно-фінансових установ, інших суб'єктів, які виконують рішення, та їх посадових осіб, а також арбітражних керуючих при виконанні ними судових рішень. Ефективно застосовувати повноваження прокурора, визначені Конституцією та Законом України "Про прокуратуру"; перевіряти і вирішувати згідно з вимогами ст. 97 КПК України заяви та повідомлення, що містять дані про наявність ознак злочинів у діяннях службових осіб державної виконавчої служби, органів, якими виконуються рішення щодо стягнення коштів, а також підприємств, установ, організацій при виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Тобто, діючим законодавством не передбачена можливість забезпечення примусового виконання судового рішення про стягнення шляхом винесення приписів прокурора.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 06.04.2009 у справі №32/49-09-1587 було порушено провадження у справі про банкрутство Кредитної спілки „Всеукраїнське народне кредитне товариство” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Суд не приймає посилання відповідача на те, що мораторій, введений зазначеною ухвалою господарського суду Одеської області, не розповсюджується на вимоги про стягнення грошових коштів на користь заявників ОСОБА_6 та ОСОБА_5, оскільки згідно Звкону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій діє на задоволення вимог кредиторів, термін яких настав до прийняття рішення про введення мораторію, а термін виконання та задоволення вимог кредиторів у цьому випадку настав після приняття такого рішення судом, з огляду на наступне.
Так, відповідно ст. 1 Закону України"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію
Згідно п.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
п.5 ст.12 зазначеного закону передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною десятою статті 17 цього Закону.
Дія мораторію, відповідно п.6. вказаної статті Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.
Таким чином, у випадку введення мораторію боржник не вправі самостійно задовольняти вимоги кредиторів поза межами справи про банкрутство. Отже, з моменту дії мораторію відсутня вина боржника у разі несплати заборгованості, у зв'язку з встановленим обмеженням його волевиявлення щодо задоволення вимог кредиторів.
Також, посилання відповідача на те, що має очевидний характер порушення закону у зв'язку з невиконанням судових рішень про стягнення з КС «Всеукраїнське народне кредитне товариство» депозитних вкладів на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та безпідставність доводів посадових осіб позивача про неможливість виконання зазначених судових рішень у зв'язку з оскарженням їх в апеляційному порядку суд вважає не доведеним. Так, зазначаючи, що на момент винесення приписів від 21.09.09 за скаргою ОСОБА_5 ухвалою апеляціного суду м.Києва від 14.09.2009 відмовлено у прийнятті апеляційної скарги позивача на судове рішення у справі за позовом ОСОБА_5 до КС «Всеукраїнське народне кредитне товариство» про стягнення коштів та за скаргою ОСОБА_6 ухвалою апеляційного суду м.Києва від 28.08.2009 апеляційну скаргу позивача повернуто у звязку з порушенням порядку оскарження заочного рішення суду не доведено, що КС «Всеукраїнське народне кредитне товариство», з урахуванням строків поштового перебігу, було отримано зазначені ухвали та мало можливість виконати рішення.
Згідно ч.3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність винесення приписів від 21.09.2009 №05/3-1377-09 за зверненнями ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КС«Всеукраїнське народне кредитне товариство» про скасування зазначених приписів підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163,167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Кредитної спілки «Всеукраїнське народне кредитне товариство» до прокуратури Одеської області задовольнити.
Скасувати припис заступника прокурора Одеської області, старшого радника юстиції Товбійчук В.Ф. від 21.09.2009 №05/3-1377-09 за зверненням ОСОБА_5.
Скасувати припис заступника прокурора Одеської області, старшого радника юстиції Товбійчук В.Ф. від 21.09.2009 №05/3-1377-09 за зверненням ОСОБА_6.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження .
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 16.12.2009
Суддя К.О. Танцюра