Справа № 2-а-10736/09/1570
5 листопада 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Хлюстіна Ю.М.
при секретарі судового засідання - Череватому М.Ю.
за участю сторін:
від позивача представник - Копцюх Б.І. (по довіреності)
від відповідача Південної
митниці представник - Власенко Г.Ю. (по довіреності)
від відповідача ГУДКУ у м. Києві
представник - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ-ПРОЕКТ ЛТД» до Південної митниці, головного управління Державного казначейства України у м. Києві про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України № 50005000/2008/001495, зобов'язання головного управління Державного казначейства України у м. Києві перерахувати на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ-ПРОЕКТ ЛТД» ( код ЄДРПОУ 30747449) № 2600430024754 в Облдирекції УСБ в м. Одесі (МФО 328016) 26946 грн. 12 коп. зайво сплачених податків при митному оформленні товарів, -
До суду з адміністративним позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ-ПРОЕКТ ЛТД» до Південної митниці, головного управління Державного казначейства України у м. Києві про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України № 50005000/2008/001495, зобов'язання головного управління Державного казначейства України у м. Києві перерахувати на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ-ПРОЕКТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 30747449) № 2600430024754 в Облдирекції УСБ в м. Одесі (МФО 328016) 26946 грн. 12 коп. зайво сплачених податків при митному оформленні товарів, мотивуючи це тим, що 05.09.2008 року на адресу позивача надійшов товар, який оформлювався на митному посту «Одеса-Вантажний» Південної митниці, на суму 50248 грн. 28 коп., відповідно інвойсу №2811034 від 21.08.2008 р. та 26.09.2008 р. - на суму 48135,44, відповідно інвойсу №2811035 від 18.09.2008 р. вартість одного кілограму чистої ваги нетто імпортованого товару, яка визначена контрактом та інвойсами до нього, становить 0.69 доларів США, по цій вартості до 05.09.2008 р. підприємство позивача безперешкодно імпортувало товар. Тобто до 05.09.2008 року митна вартість товарів, які імпортувалися нашим підприємством кожен раз визначалась відповідачем згідно з методом № 1 ст. 266 МКУ, а саме - «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)». 05.09.2008 р. відповідач відмовив в митному оформлені товару на підставі листа ДМСУ від 04.09.2008 р. №11/2-16/9812-ЕП. в якому вказано, що вартість біржових товарів - цукру та кави, а також вершків, витрачених на виготовлення одного пакетика швидкорозчинного кавового напою типу «3 в 1» вагою нетто 20 г. у перерахунку на 1 кг ваги нетто (без урахування ваги первинної упаковки) становить 1,615 доларів США/ кг. По факту відмови в митному оформленні товару відповідачем була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Довідкою №2253 від 05.09.2008 р. відділу контролю митної вартості та номенклатури відповідача була визначена нова митна вартість товару із розрахунку 1,615 доларів США/кг. Тобто відповідач в порушення ст.ст. 266 та 267 МКУ визначив митну вартість товару у відповідності з методом № 3 «за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів» в обґрунтування такого підходу була не відповідність цінової інформації ДМСУ заявленої позивачем митної вартості. Дії відповідача призвели до збитків за зайво сплачені платежі при митному оформлені товару на суму 26946,12 грн.
Згідно з ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактична сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього кодексу. Стаття 266 МКУ зазначає, що основний метод є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. Якщо митна вартість не може бути визначена за методом №1 згідно з положеннями ст. 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Відповідач не застосував послідовно попередні методи визначення митної вартості, що є обов'язковим перед застосуванням методу №3 Більш того відповідач не обґрунтував як відмову в митному оформлені товару, так і причину використання методу № 3 визначення митної вартості.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, мотивуючи це тим, що відповідно до статей 82 та 264 Митного кодексу України у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або у разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товар, що декларується у вільний обіг за тимчасовою декларацією, сплативши податки й збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю, визначеною митним органом. У разі якщо після сплати декларантом податків й зборів згідно з ; митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків й зборів повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення у порядку, передбаченому законодавством. В даному випадку позивач не скористалося положеннями зазначених статей та погодилося з митною вартістю, визначеною митницею. Отже, згідно статті 88 Митного кодексу України декларант виконує всі обов'язки та несе відповідальність у повному обсязі, передбачену Митним кодексом України, незалежно від того, чи є власником товарів й транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. В зв'язку з цим Південною митницею було видано карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500050000/8/001495. Статтею 90 Митного кодексу України передбачено, що внесення до митної декларації змін чи доповнень, які мають істотне значення для застосування процедур митного контролю щодо товарів і транспортних засобів або впливають нa умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, що в подальшому було здійснено позивачем. Митне оформлення вищезазначеного товару було здійснено 05.09.08 за ВМД № 500050030/8/010520 за визначеною митним органом митною вартістю, про що свідчить наявність у гр. 44 ВМД номеру та дати довідки із наданням декларації митної вартості форми ДМВ-2 за методом 6 (резервний метод). 25.09.08 TOB «Ексім-проект Лтд» було подано до митного оформлення ВМД № 500050030/8/011985 із самостійно заявленою митною вартістю товару «Кавовий напій 3 в 1» «Петровська слобода» з ароматизаторами на рівні 112 669,27 грн. та наданням декларації митної вартості форми ДМВ-2 за методом 6 без зазначення у гр. 44 ВМД номера та дати митної оцінки, визначеної митним органом 05.09.08.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх письмовими доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що 28 листопада 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ-ПРОЕКТ ЛТД» та товариством з обмеженою відповідальністю «МІРАНДА ФУД» було укладено контракт № 281106 (аркуші справи 7-9), згідно якого до 01.06.2009 р. здійснюється пряма поставка кави (товару) на територію України, перелік, ціна та характеристика якої визначені в додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного контракту.
Умовами зовнішньоекономічного контракту передбачена поставка кавового швидкорозчинного напою «3 в 1» «Петровська Слобода» з ароматизаторами.
Судом встановлено, що майже два роки на підставі контракту російське TOB «МІРАНДА ФУД» здійснювало прямі поставки на територію України, по кожній поставці позивач має російські транзитні декларації (ТД №1), що є доказом підтвердження вартості товару та розміру сплачених експортером податків в Росії.
Судом встановлено що, на підставі вищевказаного контракту та рахунків (інвойсів) 05.09.2008 р. на адресу позивача надійшов товар, який оформлювався на митному посту «Одеса-Вантажний» Південної на суму 50248 грн. 28 коп., відповідно інвойсу №2811034 від 21.08.2008 року (аркуш справи 26) та 26.09.2008 року - на суму 48135,44, відповідно інвойсу №2811035 від 18.09.2008 року (аркуш справи 25).
Судом встановлено, що вартість одного кілограму чистої ваги нетто імпортованого товару, яка визначена контрактом та інвойсами до нього, становить 0.69 доларів США, по цій вартості до 05.09.2008 року позивач безперешкодно імпортував товар.
Тобто до 05.09.2008 року митна вартість товарів, які імпортувалися позивачем кожен раз визначалась відповідачем згідно з методом № 1 ст. 266 Митного кодексу України, а саме -«за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)».
В судовому засіданні встановлено, що 05.09.2008 року позивачем для митного оформлення вищевказаного товару подано Південній митниці вантажну митну декларацію № 500050030/8/010520 (аркуш справи 55), згідно якої було заявлено митну вартість товару в загальному розмірі 50248,28 грн. та чиста вага нетто становила 15050 кг.
Також в судовому засіданні встановлено, що 25.09.2008 року позивачем для митного оформлення вищевказаного товару подано Південній митниці вантажну митну декларацію № 500050030/8/011985 (аркуш справи 95), згідно якої було заявлено митну вартість товару в загальному розмірі 48135,44 грн. та чиста вага нетто становила 14050 кг.
Судом встановлено, що 05.09.2008 року відповідач відмовив в митному оформлені товару на підставі листа Державної митної служби України від 04.09.2008 р. №11/2-16/9812-ЕП (аркуші справи 31-34), в якому зазначено, що вартість біржових товарів - цукру та кави, а також вершків, витрачених на виготовлення одного пакетика швидкорозчинного кавового напою типу «3 в 1» вагою нетто 20 г. у перерахунку на 1 кг ваги нетто (без урахування ваги первинної упаковки) становить 1,615 доларів США/ кг.
По факту відмови в митному оформленні товару відповідачем була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України (аркуш справи 61).
Довідкою №2253 від 05.09.2008 року відділу контролю митної вартості та номенклатури (аркуші справи 59-60) відповідача була визначена нова митна вартість товару із розрахунку 1,615 доларів США/кг., тобто відповідач скоригував митну вартість товару в сторону збільшення……………………………
Як вбачається з письмових заперечень відповідача та згідно пояснень наданих представником відповідача у судовому засіданні митне оформлення вищезазначеного товару було здійснено за визначеною митним органом митною вартістю, за методом №6 (резервний метод).
Згідно статті 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до ст. 260 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим кодексом.
Стаття 262 Митного кодексу України, встановлює, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Відповідно до ст. 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Статтею 266 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженного постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766 митна вартість товарів та метод її визначення декларуються під час митного оформлення таких товарів шляхом подання декларації митної вартості.
Судом встановлено, що у вантажній митній декларації № 500050030/8/011985 (аркуш справи 95), позивач заявив митну вартість товару у загальному розмірі 48135,44 грн. та у вантажній митній декларації № 500050030/8/010520 (аркуш справи 55) позивач заявив митну вартість товару у загальному розмірі 50248,28 грн., виходячи з того, що вартість одного кілограму чистої ваги нетто імпортованого товару, яка визначена контрактом та інвойсами до нього, становить 0.69 доларів США. Вказана митна вартість була визначена шляхом застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Відповідно до п. 11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.
Судом встановлено, що для митного оформлення товару позивачем було надано відповідачу всі необхідні документи.
Крім того, судом встановлено, що інших додаткових відомостей по вартості товару відповідач не вимагав, у зв'язку з чим суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на п. 11 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження».
Як вбачається з письмових заперечень відповідача та згідно пояснень наданих представником відповідача у судовому засіданні митне оформлення вищезазначеного товару було здійснено за визначеною митним органом митною вартістю, за методом №6 (резервний метод).
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що ненадання вказаних висновків унеможливило визначення митної вартості за 1 методом.
Відповідно до ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів та інші витрати.
Суд вважає, що з пакету документів, що були надані позивачем для визначення митної вартості імпортуємих товарів, вбачається з чого саме складається заявлена вартість та що вказана вартість базується на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідач не застосував послідовно попередні методи визначення митної вартості, що є обов'язковим перед застосуванням методу №6.
Більш того відповідач не обґрунтував як відмову в митному оформлені товару, так і причину використання методу № 6 визначення митної вартості.
Суд вважає, що відповідач не мав жодних законних підстав для визначення митної вартості товару за 6 резервним методом, оскільки в нього були всі данні необхідні для визначення вартості за 1 методом.
Судом встановлено, що дії відповідача призвели до збитків понесених позивачем за зайво сплачені платежі при митному оформлені товару, а саме: згідно митної декларації №500050030/8/010520 від 05.09.2008 року - заявлена митна вартість товару 50248,28 грн., проте митне оформлення здійснилось за вартістю 120445,08 грн., чиста вага нетто товару становить 15050 кг.
- Визнана відповідачем митна вартість 120445,08 грн., ПДВ (028) 120445,08 /100 х 20 = 24089,02.;
- не визнана відповідачем митна вартість 50248,28 грн., ПДВ (028) 50248,28 /100 х 20 = 10049,65 грн.
У зв'язку з чим, сума зайво сплачених платежів при митному оформлені товару по митній декларації №500050030/8/010520 від 05.09.2008 року становить 24089,02 грн. -10049,65 грн. = 14039,37 грн.
Згідно митної декларації №500050030/8/011985 від 26.09.2008 року - заявлена митна вартість товару 48135, 44 грн., проте митне оформлення здійснилось за ціною112669,27 грн., чиста вага нетто товару становить 14050 кг.
- Визнана відповідачем митна вартість 112669,27 грн., ПДВ (028) 112669,27/100 х 20 = 22533,85;
- не визнана відповідачем митна вартість 48135,44 грн., ПДВ (028) 48135,44 /100 х 20 = 9627,1 грн.
У зв'язку з чим, сума зайво сплачених платежів при митному оформлені товару по митній декларації №500050030/8/011985 від 26.09.2008 року становить 22533,85 грн. - 9627,1 грн. = 12906,75 грн.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що загалом сума зайво сплачених платежів при митному оформлені імпортних товарів становить 14039,37 грн. + 12906,75 грн. = 26946,12 грн.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог п.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду правомірність своїх дій щодо визначення митної вартості товарів імпортуємих позивачем за 6 резервним методом.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ-ПРОЕКТ ЛТД» обґрунтовані, законні та підтвердженні доказами, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись 259,260,262,265,266 Митного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 9, 71, 158 -163 КАС України, суд,-
Задовольнити адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ-ПРОЕКТ ЛТД» до Південної митниці, головного управління Державного казначейства України у м. Києві у повному обсязі.
Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України № 50005000/2008/001495.
Зобов'язати головне управління Державного казначейства України у м. Києві перерахувати на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІМ-ПРОЕКТ ЛТД» ( код ЄДРПОУ 30747449) № 2600430024754 в Облдирекції УСБ в м. Одесі (МФО 328016) 26946 грн. 12 коп. зайво сплачених податків при митному оформленні товарів.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя: