10.2.4
Іменем України
11 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1690/18
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Борзаниці С.В.,
при секретарі судового засідання: Ждановій Г.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.), в інтересах якого звернувся представник позивача - адвокат ОСОБА_2, до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в Попаснянському районі), в якій після уточнення заявлених вимог просить:
- визнати неправомірними дії УПФУ в Попаснянському районі щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до його пільгового стажу періодів роботи з 10.07.1989 року по 15.11.1989 року, з 28.03.1990 року по 23.04.1990 року та з 26.08.1992 року по 16.10.1997 року та в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз.1 п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- скасувати рішення УПФУ в Попаснянському районі від 20.04.2018 року про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1;
- зобов'язати УПФУ в Попаснянському районі зарахувати ОСОБА_1 до його пільгового стажу періоди роботи з 10.07.1989 року по 15.11.1989 року, з 28.03.1990 року по 23.04.1990 року та з 26.08.1992 року по 16.10.1997 року та повторно розглянути його заяву від 11.04.2018 року про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз.1 п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням цього пільгового стажу роботи.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач з 01.09.1986 року по 28.06.1992 року навчався у Стахановському гірничому технікумі.
У період з 10.07.1989 року по 15.11.1989 року, тобто 04 місяця 06 днів, він працював (виробнича практика) на шахті «ім. В.Р.Менжинського» виробничого об'єднання «Первомайськвугілля», з 10.07.1989 року по 03.09.1989 року працював учнем гірника очисного вибою підземним з повним робочим днем під землею на добувній ділянці, а з 04.09.1989 року по 15.11.1989 року - гірником очисного вибою підземним з повним робочим днем під землею на добувній ділянці.
У період з 28.03.1990 року по 23.04.1990 року, тобто 0 місяців 26 днів знову працював (виробнича практика) на шахті «ім.В.Р.Менжинського» виробничого об'єднання «Первомайськвугілля» гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею.
Потім у період з 29.06.1990 року по 08.04.1992 року, тобто 1 рік 09 місяців 10 днів, проходив службу у лавах Радянської армії.
У період з 26.08.1992 року по 16.10.1997 року, тобто 05 років 01 місяць 21 день ,знову працював на шахті «ім.В.Р.Менжинського» виробничого об'єднання «Первомайськвугілля» спочатку гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею, а з 19.08.1996 року - помічником начальника дільниці підземним з повним робочим днем під землею.
З 24.11.1997 року став працювати на підприємстві Державне відкрите акціонерне товариство шахта «Гірська» дочірнього підприємства державної холдингової компанії «Первомайськвугілля», яке у подальшому неодноразове було реорганізоване, та спочатку працював гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею, а з 27.01.2015 року по теперішній час працює помічником начальника дільниці вентиляції та техніки безпеки виконуючим роботи у підземних умовах повний робочий день. Тобто, всього на цьому підприємстві станом на 11.04.2018 року працює 20 років 4 місяця 18 днів.
Згідно трудової книжки ОСОБА_1 працював на підземних роботах з повним робочим днем під землею у період з 10.07.1989 року по 11.04.2018 року всього 25 років 11 місяців 11 днів.
Згідно абз.1 п. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.
Оскільки ОСОБА_1 станом на 11.04.2018 року був зайнятий на роботах з повнім робочим днем під землею більше 25 років, тому вважає, що має право на призначення пенсії на пільгових умовах.
11 квітня 2018 року позивач звернувся із заявою до УПФУ в Попаснянському районі про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах і надав усі документи.
Рішенням УПФУ в Попаснянському районі від 20.04.2018 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в порядку, встановленому абз.1 п. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», посилаючись на те, що у ОСОБА_1 відсутній необхідний пільговий стаж роботи.
УПФУ в Попаснянському районі визнаний загальний страховий стаж роботи позивача строком 30 років 07 місяців 24 дня, з яких пільгового стажу на підземних роботах визнано тільки 19 років 05 місяців 24 дня, а саме: тільки за період роботи на шахті «Гірська».
Також вказано, що до пільгового стажу не був зарахований періоди роботи з 10.07.1989 року по 15.11.1989 року, з 28.03.1990 року по 23.04.1990 року таз 26.08.1992 року по 16.10.1997 року, коли він працював на шахті «ім. В.Р.Менжинського» виробничого об'єднання «Первомайськвугілля» в якості учня гірничого очисного вибою з повним робочим днем під землею, гірничим очисного вибою з повним робочим днем під землею, гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею та помічником начальника дільниці підземним з повним робочим днем на підземних роботах, тому що ОСОБА_1 не надав за ці періоди уточнюючі довідки, яка передбачена п.20 Постанови КМУ №637 від 12.08.1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», та що записи у трудової книжки ОСОБА_1 не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах на шахті «ім. Менжинського» в/о «Первомайськвугілля». Але яких саме записів, взагалі не вказано.
Тобто відповідач вважає, що підставою для зарахування ОСОБА_1 періодів роботи з 10.07.1989 року по 15.11.1989 року, з 28.03.1990 року по 23.04.1990 року та з 26.08.1992 року по 16.10.1997 року, до пільгового стажу є тільки уточнююча довідка, передбачена п.20 Постанови КМУ №637 від 12.08.1993 року.
Позивач вважає дії Відповідача щодо не зарахування йому до пільгового стажу періодів роботи, коли він працював на шахті «ім. В.Р.Менжинського» ВП «Первомайськвугілля», та відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, неправомірними.
Позивач та його представник просять позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке.
11.04.2018 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Попаснянському районі із заявою щодо призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач має загальний стаж роботи 30 років 07 місяців 13 днів, в т.ч. на пільгових підземних роботах за списком №1 - 19 років 5 місяців 24 дні.
До пільгового стажу зараховані періоди роботи з 24.11.1997р. по 11.04.2018р. на шахті «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» з виключенням страйків, донорські, курси з охорони праці, відпустка без збереження заробітної плати, простої, відсутність автобуса, довідка, ВГК, тобто тих періодів роботи, протягом яких заявник не перебував повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах згідно довідок № 274-319 від 11.04.2018, виданих шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля».
Згідно записів трудової книжки БТ-11 № 4783918 від 16.11.1989 р. заявник працював на шахті «Менжинського» в/о «Первомайськвугілля» з 10.07.1989р. по 15.11.1989р. учнем гірничого очисного вибою, гірничим очисного вибою 4 розряду, з 28.03.1990р. по 23.04.1990р гірничим майстром, з 26.08.1992р. по 16.10.1997р.гірничим майстром, помічником начальника дільниці, всі зазначені посади з повним робочим днем під землею.
Записи трудової книжки не містять повної інформації про роботу на пільгових умовах на шахті «Менжинського» в/о «Первомайсьвугілля».
Згідно з п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їхніх правонаступників.
У довідці має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професію або посаду, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконування роботи, на підставі яких видано таку довідку.
До заяви щодо призначення пенсії ОСОБА_1 не надав довідок, уточнюючих пільговий характер роботи за період роботи на шахті ім. «Менжинського» в/о «Первомайськвугілля».
Зарахувати роботу на шахті ім. «Менжинського» виробничого об'єднання «Первомайськвугілля» з 10.07.1989р. по 15.11.1989р., 28.03.1990р. по 23.04.1990р.,. з 26.08.1992р. по 16.10.1997р. до пільгового стажу роботи немає можливості за відсутністю пільгових довідок.
Відповідачем прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу, а саме: 25 років.
Просить в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 11 липня 2018 року (арк. спр. 1-2).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, зареєстроване місце: АДРЕСА_1, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить довідка від 11.04.2018 № 10717 (арк. спр. 14).
11 квітня 2018 року позивач звернувся із заявою до УПФУ в Попаснянському районі про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах (арк. спр. 17).
Рішенням УПФУ в Попаснянському районі від 20.04.2018 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в порядку, встановленому абз.1 п. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», посилаючись на те, що у ОСОБА_1 відсутній необхідний пільговий стаж роботи, а саме: 25 років. До заяви щодо призначення пенсії ОСОБА_1 не надав довідок, уточнюючих пільговий характер роботи за період роботи на шахті ім. «Менжинського» в/о «Первомайськвугілля». Зарахувати роботу на шахті ім. «Менжинського» виробничого об'єднання «Первомайськвугілля» з 10.07.1989р. по 15.11.1989р., з 28.03.1990р. по 23.04.1990р., з 26.08.1992р. по 16.10.1997р. до пільгового стажу роботи немає можливості за відсутністю пільгових довідок (арк. спр. 18).
Позивачем були надані: трудова книжка БТ-ІІ № 4783918, довідка внутрішньо переміщеної особи, паспорт, диплом, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру. військовий квиток, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, заява про спосіб виплати пенсії (арк.спр. 31-68).
Згідно записів трудової книжки БТ-ІІ № 4783918 від 16.11.1989 р. ОСОБА_1 працював на шахті «Менжинського» в/о «Первомайськвугілля» з 10.07.1989р. по 15.11.1989р. учнем гірничого очисного вибою, гірничим очисного вибою 4 розряду, з 28.03.1990р. по 23.04.1990р гірничим майстром, з 26.08.1992р. по 16.10.1997р.гірничим майстром, помічником начальника дільниці, всі зазначені посади з повним робочим днем під землею (арк. спр. 8-10).
Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).
В силу пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються, у тому числі, пенсія за віком ( пункт 1 частини першої статті 9 Закону №1058).
Статтею 26 Закону №1058 визначені умови призначення пенсії за віком.
Згідно із частиною першою статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Тобто, Законом №1058 передбачено, що як для призначення, так і для перерахунку пенсії особа повинна звернутися із відповідною заявою та необхідними документами особисто або через представника до територіального органу Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок № 221-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
В силу пункту 1.7 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, «письмово повідомляє заявника» про те, які документи «необхідно подати» додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).
Пунктом 2.1. розділу ІІ Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком, серед інших, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Абзацом другим пункту 1 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Згідно пункту 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Абзацом першим пункту 17 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
В свою чергу, пункт 18 Порядку № 637 передбачає, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Пунктом 3.3. розділу ІІІ Порядку № 22-1 визначено, що саме «орган, що призначає пенсію», надає роз'яснення особам з питань призначення та виплати пенсій.
Пункт 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 також визначає, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Натомість, відповідач проігнорував вище зазначені нормативно визначені вимоги для належного прийняття та розгляду документів щодо призначення пенсії позивачу.
З урахуванням положень пункту 4.7. розділу ІV Порядку № 22-1 саме відповідач як орган, що призначає пенсію, повинен спочатку всебічно, повно і об'єктивно розглянути усі подані документи, на підставі пункту 3.3. розділу ІІІ вказаного Порядку надати необхідні роз'яснення, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач належним чином не оцінював подані позивачем документи, не надавав необхідних фахових роз'яснень (порушення п. 3 Порядку № 637), не пропонував в рамках наданих повноважень (п. 3.3. Порядку № 22-1) можливість виклику до пенсійного органу свідків (пункти 17, 18 Порядку № 637).
Натомість, судом встановлено, що трудова книжка позивача має необхідні дані за спірні періоди, які свідчать про роботу з 10.07.1989 року по 15.11.1989 року, з 28.03.1990 року по 23.04.1990 року та з 26.08.1992 року по 16.10.1997 року позивача на відповідних посадах з повним робочим днем під землею. Крім того, відповідачем зовсім не зазначено, в чому саме полягає неповнота або невідповідність записів в трудовій книжці позивача.
Відповідачем не зазначено, а судом не виявлено доказів тому, що спірні записи в трудовій книжці позивача можна визнати такими, які не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням визначеної процедури.
З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Згідно з частинами третьою, п'ятою статті 45 вказаного Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Тобто, територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії. Повноваження територіального органу Пенсійного фонду у питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, є дискреційними. Відповідно суд не повноважний втручатися до таких повноважень і не може підміняти територіальний орган Пенсійного фонду, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У спірних правовідносинах належним, достатнім та необхідним (ефективним) способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для зарахування ОСОБА_1 до його пільгового стажу періодів роботи з 10.07.1989 року по 15.11.1989 року, з 28.03.1990 року по 23.04.1990 року та з 26.08.1992 року по 16.10.1997 року.
На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи судом встановлено, що Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 704,80 грн (арк. спр. 3).
Таким чином, на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до його пільгового стажу періодів роботи з 10.07.1989 року по 15.11.1989 року, з 28.03.1990 року по 23.04.1990 року та з 26.08.1992 року по 16.10.1997 року та в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз.1 п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ в Попаснянському районі від 20.04.2018 року про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.04.2018 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз. 1 п.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової позиції суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (ідентифікаційний код: 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська обл., Попаснянський район, місто Попасна, вулиця Шкільна, будинок 2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 93292, АДРЕСА_2) витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено та підписано у повному обсязі 13 липня 2018 року.
Суддя ОСОБА_3