Справа № 2-а-8721/08/1570
2 листопада 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Хлюстіна Ю.М.
при секретарі судового засідання - Череватому М.Ю.
за участю сторін:
від позивача представник - Фортуна Є.О. (по довіреності)
від відповідача Ізмаїльської
ОДПІ представник - Висоцька В.В. (по довіреності)
від відповідача ГУДКУ в Одеській
області представник - Желяскова О.М. (по довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції, головного управління Державного казначейства України в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000902304/0 від 16.07.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень, квітень, травень та липень 2007 року у суму 412 407 грн., зобов'язання згідно з пп. 7.7.5, п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Ізмаїльську об'єднану державну податкову інспекцію надати головному управлінню Державного казначейства України в Одеській області висновок за січень, квітень, травень та липень 2007 року із зазначенням суми податку на додану вартість у загальному розмірі 412 407 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню з державного бюджету України на користь позивача шляхом перерахування на розрахунковий рахунок № 2600801531105 в Укрсімбанку в м. Ізмаїлі, МФО 328629, ЄДРПОУ 01125821, зобов'язання згідно з пп. 7.7.6, п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» головне управління Державного казначейства України в Одеській області перерахувати суму податку на додану вартість у загальному розмірі 412 407 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню з державного бюджету України на користь позивача на підставі наданого Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією висновку з визначенням розміру відшкодувань податку на додану вартість, стягнення з державного бюджету України на користь позивача сплаченого судового збору у розмірі 3,40 грн., -
До суду з адміністративним позовом звернулось відкрите акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції, головного управління Державного казначейства України в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000902304/0 від 16.07.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень, квітень, травень та липень 2007 року у суму 412 407 грн., зобов'язання згідно з пп. 7.7.5, п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Ізмаїльську об'єднану державну податкову інспекцію надати головному управлінню Державного казначейства України в Одеській області висновок за січень, квітень, травень та липень 2007 року із зазначенням суми податку на додану вартість у загальному розмірі 412 407 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню з державного бюджету України на користь позивача шляхом перерахування на розрахунковий рахунок № 2600801531105 в Укрсімбанку в м. Ізмаїлі, МФО 328629, ЄДРПОУ 01125821, зобов'язання згідно з пп. 7.7.6, п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» головне управління Державного казначейства України в Одеській області перерахувати суму податку на додану вартість у загальному розмірі 412 407 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню з державного бюджету України на користь позивача на підставі наданого Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією висновку з визначенням розміру відшкодувань податку на додану вартість, стягнення з державного бюджету України на користь позивача сплаченого судового збору у розмірі 3,40 грн., мотивуючи це тим, що отримане 17.07.2008 року ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» податкове повідомлення - рішення №0000902304/0 від 16.07.2008 року не відповідає чинному законодавству з наступних підстав: у червні 2007 року різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту позивача з урахуванням уточнюючого розрахунку мало від'ємне значення та складає 590393 гривні, що було підтверджено у ході перевірки згідно п.3.1 акту перевірки №01492304/01125821 від 23.10.2007 року. Тобто ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» мало право на бюджетне відшкодування у липні 2007 року. Згідно п. 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій утримувачем товарів, робіт (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Тобто бюджетному відшкодуванню за січень, квітень, травень та липень 2007 р. підлягають суми ПДВ, які фактично були сплачені позивачем постачальникам товарів, робіт та послуг у червні 2007 року, з чим погоджується відповідач - Ізмаїльська ОДПІ. У червні 2007 року сума податку на додану вартість, яка була фактично сплачена ВАТ ««Українське Дунайське пароплавство» утримувачам товарів та послуг складає 1218991,34 грн. Кількість операцій, що не оподатковуються податком на додану вартість складає 1,37% від загальної кількості операцій та становить 16700 грн. та на цю суму зменшується сума, що заявлена до бюджетного відшкодування, тобто 1218991,34 грн.-16700 грн. =1202291 грн. Саме ця сума заявлена до бюджетного відшкодування у липні 2007 року з якої Ізмаїльською ОДПІ було визнано 588985 грн. При цьому в акті перевірки не обґрунтовано з яких підстав частина суми, а саме, 412407 грн., не булі зараховані до бюджетного відшкодування. ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» вважає, що ним виконані усі вимоги щодо бюджетного відшкодування у повному обсязі заявленої суми, а саме, у попередньому податковому періоді (червні 2007 року) різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом має від'ємне значення, сума заявлена до бюджетного відшкодування у січні, квітні, травні та липні 2007 року фактично сплачена постачальникам товарів, робіт (послуг) у червні 2007 року.
Представник відповідача Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволені відмовити з наступних підстав. Згідно Закону України «Про податок на додану вартість» право на бюджетне відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку до бюджету, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару або послуг. Цей висновок зроблений з самої суті поняття податку, його функції - формування доходів Державного бюджету України. В даному випадку по господарських операціях між ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» та ТОВ «Морпромсервіс», ТОВ «Морське постачання та сервіс», ТОВ « Фірма Дінекс», ПП «Інтерсервіс Груп», ПП «Інтермет» не встановлено факту сплати до бюджету податку на додану вартість у сумі 412407 грн., тобто надмірної сплати взагалі не було.
Представник головного управління державного казначейства України в Одеській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволені позовних вимог відмовити з наступних підстав. Відповідно до ч.6 п.п.2.2 «Порядку виконання Державного бюджету за доходами» затвердженого наказом ДКУ від 19.12.2000 р. за №131 зареєстрованого в Міністерстві юстиції від 24.01.2001 року за №67/5258 органи Державного казначейства готують розрахункові документи і проводять повернення надмірно або помилково сплачених платежів до бюджету на підставі висновків органів державної податкової служби. Проте, головне управління Державного казначейства України в Одеській області висновок на відшкодування ПДВ з Державного бюджету України у сумі 412407 грн. на користь позивача не отримувало.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, та представників відповідачів, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх письмовими доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що позивачем були подані до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції податкові декларації з податку на додану вартість за січень, квітень, травень та липень 2007 року, а саме:
- податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2007 відповідно до якої сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку за січень 2007 року, складає 849577 гривень (аркуші справи 153-154, том 1);
- податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2007 року відповідно до якої сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку за квітень 2007 року, складає 928846 гривень (аркуші справи 163-164, том 1);
- податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2007 року відповідно до якої сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку за травень 2007 року, складає 1110109 гривень (аркуші справи 161-162, том 1);
- податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2007 року відповідно до якої сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку за липень 2007 року, складає 1202291 гривень (аркуші справи 157-158, том 1);
Відповідно до підпункту 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Відповідно наведених вище вимог зазначеного Закону та п.9 частини 6 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.94 № 509-ХІІ працівниками Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції проведені позапланові виїзні перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям за січень, квітень, травень та липень про що складені відповідні акти та довідки (арк. справи 225-292, том 1).
Згідно довідки №0102/2304/01125821 від 13.04.2007 року перевіркою встановлено заявлену ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2007 року у сумі 645905грн. За результатами перевірки не можливо підтвердити суму бюджетного відшкодування за січень 2007 року на суму 203672 грн., що пов'язано з неотриманням відповідей по ланцюгам до виробників (арк. справи 277-292).
Актом перевірки від 16.07.2007року №01092304/01125821 встановлено що в порушення п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97 завищення ВАТ «Українське Дунайське пароплавство заявленої суму бюджетного відшкодування за квітень 2007 року на суму 484706 грн. (арк. справи 260-276).
Актом перевірки від 16.08.2007року №01192304/01125821 встановлено в порушення п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97 завищення ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» заявленої суми бюджетного відшкодування за травень 2007 року на суму 489775 грн. (арк. справи 243-259).
Актом перевірки від 23.10.2007року №01492304/01125821 встановлено в порушення п.п.7.7.1 п.п.7.7.2 а п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97 завищення ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» заявленої суми бюджетного відшкодування за липень 2007 року на суму 613306 грн., що підтверджується копією акту перевірки №01492304/01125821 від 23.10.2007року (арк. справи 225-243).
Таким чином, Ізмаїльською ОДПІ було проведено перевірки достовірності визначення сум бюджетного відшкодування у перевіряємих податковим органом деклараціях.
Судом встановлено, що фахівцями Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена позапланова невиїзна перевірка достовірності нарахування ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок за січень, квітень, травень, липень 2007 року, про що складено акт перевірки від 11.07.2008 р. №2304/01125821 (арк. справи 7-17, том 1). На підставі зазначеного акту перевірки Ізмаїльською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення від 16 липня 2008 р. №0000902304/0 яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування у загальному розмірі 412407 грн. в тому числі по періодам: січень 2007 року - 32498 грн., квітень 2007р.- 76593 грн., травень 2007 року - 116667 грн., липень 2007 р. -186649 грн.(арк. справи 6, том 1).
В акті перевірки від 11.07.2008 р. №2304/01125821 зазначено, що в ході проведення позапланових виїзних перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування по податковим деклараціям з податку на додану вартість за січень, квітень, травень та липень 2007 року ВАТ «Українське Дунайське пароплавство», відповідачем Ізмаїльською ОДПІ було надано запити на проведення зустрічних перевірок щодо отримання товарів, послуг від ТОВ «Морпромсервіс», ТОВ «Морське постачання та сервіс», ТОВ «Фірма Дінекс», ПП «Інтерсервіс Груп», ПП «Інтермет» по податковим накладним, зарахованим до складу податкового кредиту.
Згідно акту перевірки від 11.07.2008 р. №2304/01125821 на підставі отриманих відповідей по зустрічних перевірках ТОВ «Морпромсервіс» , ТОВ «Морське постачання та сервіс», ТОВ «Фірма Дінекс», ПП «Інтерсервіс Груп», ПП «Інтермет» (арк. справи 165-225, том 1) судом встановлене наступне:
По податковому кредиту грудня 2006 року, бюджетне відшкодування за січень 2007 року за результатами зустрічної перевірки ТОВ «Фірма Дінекс» (з загальної суми ПДВ 46877 грн. бере участь у бюджетному відшкодуванні 32498грн.) було встановлено, що ТОВ «Фірма Дінекс» не є виробником або імпортером товару (послуг), а виступає в якості одного з постачальників (продавців) у ланцюгу постачання від виробника до кінцевого споживача. Так по ланцюгу взаємовідносин від одного постачальника до іншого, які не є виробниками (імпортерами), було з'ясовано, що одним з постачальників є ПП «Інтегра», яке з січня 2006 року не звітує та у нього анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ( арк. справи 189-202).
По податковому кредиту березня 2007 року, бюджетне відшкодування за квітень 2007 року при проведенні виїзної позапланованої перевірки відокремленого структурного підрозділу Кілійського суднобудівного - судноремонтного заводу ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2007 року був направлений запит на проведення зустрічної перевірки ПП «Інтерсервіс Груп» на суму ПДВ - 76593 грн. В результаті з'ясовано, що вказане підприємство не є виробником або імпортером товарів (послуг), а виступає в якості одного з постачальників (продавців) у ланцюгу постачання від виробника до кінцевого споживача. Так по ланцюгу взаємовідносин від одного постачальника до іншого, було з'ясовано, що один з них, а саме, ТОВ «Муніципальний союз» за юридичною адресою не знаходиться, його фактична адреса невідома, на телефонні дзвінки не відповідають, має ознаки «транзитності», підрозділом податкової міліції проводяться заходи щодо розшуку посадових осіб підприємства ( арк. справи 187-188, том 1).
По податковому кредиту квітня 2007 року, бюджетне відшкодування за травень 2007 року при проведенні виїзної позапланованої перевірки відокремленого структурного підрозділу Кілійського суднобудівного - судноремонтного заводу ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2007 року було направлено лист-запит на проведення зустрічної перевірки ПП «Інтермет» до ДПІ у Печерському районі м. Києва на суму ПДВ 116667 грн. В результаті отримана відповідь про постачальника ПП «Інтермет» - ТОВ «АВС-Спектр», яке зареєстроване ДПІ у Кіровському районі м. Донецька. Від ДПІ У Кіровському районі м. Донецька була отримана відповідь про підтвердження взаємовідносин ПП «Інтермет» та ТОВ «АВС -Спектр», але на підприємстві відсутні документи про постачальника ТОВ «АВС -Спектр». На повторні запити Кілійського відділення Ізмаїльської ОДПІ була отримана відповідь від ДПІ у Кіровському районі м. Донецька про відсутність документів від постачальника та неможливості, відповідно, надати інформацію (арк. справи 179-186, том 1).
По податковому кредиту червня 2007 року, бюджетне відшкодування за липень 2007 року при проведенні виїзної позапланованої перевірки відокремленого структурного підрозділу Кілійського суднобудівного - судноремонтного заводу ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2007 року до ДПІ у Приморському районі м. Одеса було надано запит про проведення зустрічної перевірки ТОВ «Морпромсервіс». В результаті з'ясовано, що вказане підприємство не є виробником чи імпортером товарів (послуг), а виступає в якості одного з постачальників (продавців) у ланцюгу постачання від виробника до кінцевого споживача. Так по ланцюгу взаємовідносин від одного постачальника до іншого, було з'ясовано, що один з них, а саме, ПП «Стіл Глорія» було направлено письмовий запит, який повернувся з відміткою «не зареєстровано». Також до ДПІ у Приморському районі м. Одеса було надіслано запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Морське постачання та сервіс» (в бюджетному відшкодуванні бере участь 112475 грн.). Згідно отриманої відповіді ТОВ«Морське постачання та сервіс» є продавцем, а не виробником чи імпортером товарів, послуг.
Також в ході зустрічних перевірок було встановлено, що в цьому ланцюгу один з подавців, а саме, ПП «Лугас - Прод» ліквідовано за рішенням суду (арк. справи 203-224, том 1).
Суд не приймає до уваги висновок Ізмаїльської ОДПІ, зазначений в акті перевірки від 11.07.2008 р. № 2304/01125821 проте, що включення до податкового кредиту ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» податку на додану вартість по фінансово-господарських операціях з суб'єктами господарської діяльності, сплата податку на додану вартість якими до бюджету не підтверджена зустрічними перевірками за періоди січень, квітень, травень, липень 2007 року є порушенням п.1.8. статті Закону України «Про податок на додану вартість».
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» N 168/97. Саме нормами зазначеного Закону регулюються всі питання, пов'язані із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Наявність у позивача бюджетного відшкодування у відповідних сумах відповідачем не заперечується, спірним є факт підтвердження зазначених сум.
Під час проведення перевірки позивачем були надані усі первинні документи на підтвердження обґрунтованості заявленої суми бюджетного відшкодування, що не заперечується представником відповідача.
Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» . Підпунктом "в" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування..
Таким чином, податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме: за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.
Судом встановлено, що нормами Закону України "Про податок на додану вартість" право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.
Висновок відповідача про те, що відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", необхідною умовою бюджетного відшкодування є сплата сум податку на додану вартість до бюджету всіма контрагентами позивача суд не приймає до уваги.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Таким чином, навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Також суд вважає зазначити, що відповідно до п.п. 2.3.2 п. 2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10 серпня 2005 р. (надалі - Порядок №327) за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.
Однак в порушення зазначеного пункту Порядку №327 акт перевірки від 11.07.2008р. №2304/01125821 містить в собі виключно посилання на дії проведені посадовими особами Ізмаїльської ОДПІ стосовно направлених до відповідних податкових інспекцій листів - запитів, де знаходяться на обліку контрагенти ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» та подальші дії щодо простежування ланцюгу отриманого позивачем товару.
В акті перевірки від 11.07.2008 р. № 2304/01125821 Ізмаїльською ОДПІ зроблено висновок, що відповідно до п. п.7.7.2, 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додаток на додану вартість» № 168/97 ВР від 03.04.97 року зі змінами та доповненнями ВАТ « Українське Дунайське пароплавство» не мало право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 412407 грн. в тому числі по періодам: січень 2007 року -32498 грн., квітень 2007 року -76593 грн., травень 2007 року - 116667 грн., липень 2007 року - 186649 грн.
Згідно п. п.7.7.2, п.7.7, ст.7 Закону України «Про податок на додаток на додану вартість» № 168/97 ВР від 03.04.97 року зі змінами та доповненнями якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно п.п.7.7.4, п.7.7, ст.7 Закону України «Про податок на додаток на додану вартість» № 168/97 ВР від 03.04.97 року зі змінами та доповненнями платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
З системного аналізу вище зазначених норм Закону України «Про податок на додаток на додану вартість» № 168/97 ВР від 03.04.97 року зі змінами та доповненнями суд дійшов висновку, проте що данні норми визначають право платника податку на одержання бюджетного відшкодування та висновок Ізмаїльської ОДПІ що відповідно до п. п.7.7.2, 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додаток на додану вартість» № 168/97 ВР від 03.04.97 року зі змінами та доповненнями ВАТ « Українське Дунайське пароплавство» не мало право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 412407 грн. є невірним і таким, що суперечить чинному законодавству.
Крім того, судом встановлено, що в акті перевірки від 11.07.2008 р. № 2304/01125821 відсутні дані щодо несплати до бюджету контрагентами ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» податку на додану вартість за операціями, на виконання яких ними виписані податкові накладні (арк. справи 84-86, 101-102, 110-145, том 1) які послужили підставою для віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість ВАТ «Українське Дунайське пароплавство», відсутність відповіді - не підтверджує відсутність сплати.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього ж Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару.
Судом встановлено, що в ході попередніх перевірок ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» надавало посадовим особам Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції усі первинні документи, які підтверджують суму включеного у відповідних періодах податку на додану вартість до складу податкового кредиту, в тому числі податкові накладні, а також платіжні доручення, які свідчать про сплату ПДВ у складі ціни товарів постачальникам (арк. справи 87, 92-100,108,109, том 1).
Крім того, сума податку на додану вартість сплачена ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» постачальникам у червні 2007 року, як цього вимагає п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», що підтверджено попередніми актами (довідками) перевірки, які проводились посадовими особами Ізмаїльської ОДПІ (арк. справи 165-224) та зазначені на сторінці 5 акту перевірки від 11.07.2008 року (аркуш справи 11).
Таким чином, суд вважає, що позивачем дотримані вимоги п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» при заявлені суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
За таких обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ від 16 липня 2008 р. № 0000902304/0 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.
Згідно з п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Тому враховуючи дані податкових декларацій за січень, квітень, травень, липень 2007 року, в яких заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість, а також обставини, встановленні судом вище, які свідчать про неправомірність прийняття податкового повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ від 16 липня 2008 р. № 0000902304/0, суд вважає, що дії (бездіяльність) відповідачів порушує право ВАТ «Українське Дунайське пароплавство» передбачене Законом «Про податок на додану вартість» на отримання з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач - Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція, заперечуючи проти позову, не надав суду належні та необхідні докази в підтвердження законності винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення - рішення № 0000902304/0 від 16.07.2008 року.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення № 0000902304/0 від 16.07.2008 року Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції винесено з порушенням вимог чинного законодавства, а отже підлягає скасуванню та заборгованість з податку на додану вартість за січень, квітень, травень, липень 2007 року на суму 412407 грн. підлягає стягненню з державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок №2600801531105 в Укрсімбанку в м. Ізмаїлі, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у частково.
Керуючись Законом України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 2, 4, 9, 71-72, 158 -163 КАС України, суд, -
Задовольнити адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції, головного управління Державного казначейства України в Одеській області частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000902304/0 від 16.07.2008 року Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень, квітень, травень та липень 2007 року на загальну суму 412 407 грн.
Стягнути з державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 412 407 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок № 2600801531105 в Укрсімбанку в м. Ізмаїлі, МФО 328629, ЄДРПОУ 01125821.
Стягнути з державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» сплачений судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
В іншій частині в задоволенні вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя