Справа № 229/1293/18
Провадження №2/229/472/2018
13 липня 2018 р. м.Дружківка
Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Панової Т.Л.
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житлом,
позивач звернулася до суду з зазначеним позовом і просить усунути перещкоди у здійсненні нею права користування та розпорядження власністю, визнавши відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою № 33 у будинку № 108 по вул. Енгельса у м.Дружківка Донецької області та зняти відповідача з реєстрації у цій квартирі.
Обгрунтовує свої вимоги таким. Вона є власницею квартири АДРЕСА_1 з 14 листопада 2016року. До цієї дати квартира належала її батькові -ОСОБА_4 Вона разом зі своїми дітьми, в тому числі ОСОБА_3, зареєстрована і проживає в цій квартирі з 12 червня 2013року.
У вересні 2014року її син ОСОБА_3, виїхав з квартири та поїхав на роботу та постійне мешкання до Московської області Російської Федерації. Особисті речі відповідач забрав з собою у вересні 2014року.
З реєстрації він не знявся. Ні колишній власник квартири ОСОБА_4, ні вона, ніколи не чинили перепон відповідачеві у користуванні квартирою з часу його реєстрацїі і до теперішнього часу.
Відповідач добровільно не знімається з реєстрації у квартирі, тим самим порушує її право власності щодо користування та розпорядження квартирою.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги з підстав викладених в позові. Пояснила, що відповідач не має наміру повертатися до України. Він оформлює Російське громадянство. Реєстрація відповідача в квартирі перешкоджає їй оформити субсидію, що створює для неї матеріальні труднощі. Просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги визнає.
Суд прийняв рішення про розгляд справи у відсутність відповідача.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997року , закріплено принцип непорушності права приватної власності , який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном , на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб .
Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2 з 14 листопада 2016року (а.с.9-11).
Довідкою про склад сім'ї № 837 від 28.03.2018р. , довідкою виконавчого комітету Дружківської міської ради від 20.04.2018р підтверджується реєстрація відповідача ОСОБА_3 в квартирі позивача з 12.07.2013року. Відповідач був зареєстрований в квартирі, як член сім'ї позивача, оскільки є її сином.
Фактично, в зазначеній квартирі відповідач не мешкає з вересня 2014 року, що підтверджується Актом обстеження квартири від 28 березня 2018року, який складено комісією КП «Комсервіс» (а.с. 13), а також визнається відповідачем. Відповідач виїхав проживати до Російської Федерації.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 втратив право користування житлом в квартирі, яка розташована по вул.Енгельса, 108/33 м.Дружківки Донецької області, оскільки за вказаною адресою він відсутній без поважних причин більше терміну, визначеного ч. 2 ст. 405 ЦК України.
Суд вважає, що реєстрація відповідача в зазначеній квартирі, створює перешкоди в користуванні позивачем власністю, тому такі перешкоди підлягають усуненню.
Проте, суд вважає, що вимоги позивача щодо зняття відповідача з реєстрації в спірній квартирі задоволенню не підлягають з таких підстав.
Так, згідно з ч.1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року № 1382-IV, реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку
Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою.
Згідно зі ст. 6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобовязані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 7 Закону № 1382-IV встановлено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Отже, виходячи зі змісту зазначених норм Закону № 1382-IV, прийняте рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням відповідно є підставою дня зняття цієї особи з реєстрації, тому додатково ставити вимоги про зняття відповідача з реєстрації не має потреби.
Керуючись ст.ст. 2,11,12,13,76-81,259,263-265,268, 273 ЦПК України, суд -
позов ОСОБА_2, яка проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, до ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, задовольнити частково.
Усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 права власності квартирою №33 в будинку №108 по вулиці Енгельса м. Дружківка Донецької області, визнавши ОСОБА_3, 12 червня 1996року народження, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_3.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подання в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Т. Л. Панова