Рішення від 12.06.2018 по справі 200/8222/17

Справа № 200/8222/17

Провадження №2а/200/821/17

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«12» червня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Санжаровської Я.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеним позовом.

Позовні вимоги обгрунтовані наступним.

17 листопада 2016 року позивачка отримала лист від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КСГ Банк», в якому було повідомлено, що у неї як фізичної особи-підприємця є заборгованість в розмірі 50 грн. за розрахункове касове обслуговування. Однак позивачка не була зареєстрована як ФОП. Представник позивачки 21.11.2016 року ознайомився з матеріалами реєстраційної справи у Департаменті адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради та з'ясував, що 12.10.2015 року до відповідача звернулась особа, яка здійснила реєстрацію себе як ФОП, використовуючи вкрадений паспорт позивачки. Позивачка зазначає, що паспорт її було викрадено 09.10.2010 року та за фактом викрадення було порушено кримінальну справу. 23 листопада 2016 року позивачка подала скаргу до відповідача з проханням скасувати рішення про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 12.10.2015 року за № 2 224 000 0000 102734 щодо реєстрації ОСОБА_1. 28 листопада 2016 року вона отримала відповідь про неможливість скасування реєстраційної дії.

З урахуванням викладеного, позивач просить суд скасувати рішення Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 12.10.2015 року № 2 224 000 0000 102734 щодо реєстрації ОСОБА_1. Зобов'язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради скасувати реєстраційну дію про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 12.10.2015 року № 2 224 000 0000 102734 щодо реєстрації ОСОБА_1 та вилучити запис в Єдиному державному реєстрі щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця від 12.10.2015 року № 2 224 000 0000 102734 щодо реєстрації ОСОБА_1. Стягнути на користь позивача судовий збір.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2017 року відкрито провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

В подальшому, в зв'язку з набуттям чинності змін, внесених до Кодексу адміністративного судочинства України Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року № 2147-VIII, ухвалою суду від 16 квітня 2018 року вирішено продовжити розгляд вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, з призначенням судового засідання на 16 травня 2018 року. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження або письмового відзиву.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, однак не надав письмового відзиву на позов, а також заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в зв'язку з чим суд розглядає справу за наявними в ній доказами.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017р.) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого відповідно до запиту від 17.11.2016 року, станом на 17.11.2016 року зареєстрована фізична особа-підприємець ОСОБА_1. Дата та номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця: 12.10.2015, 2 224 000 0000 102734. Місцезнаходження реєстраційної справи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради.

Частиною 4 ст. 42 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у редакції, чинній на дату проведення державної реєстрації, передбачено, що серед іншого, у разі, якщо документи для проведення державної реєстрації подаються заявником особисто, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що паспорт позивача був викрадений 09.04.2010 року, та за цим фактом слідчим СВ Жовтневого РВ ДМУ Бадаловою Т.В. було порушено кримінальну справу, що підтверджується листом начальника Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Клешня В.В. від 28.11.2016 року.

24 листопада 2016 року органом досудового розслідування - Індустріальне ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області порушено кримінальне провадження за фактом використання завідомо підробного документа, а саме паспорта громадянина України НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 для реєстрації як ФОП, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з ЄРДР.

22 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до начальника Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради, та просила скасувати реєстраційну дію про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 12.10.2015 року № 2 224 000 0000 102734 щодо реєстрації ОСОБА_1, що підтверджується копією вказаної скарги.

Листом від 28.11.2016 року директор Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради Пономарьов А.С. повідомив ОСОБА_1 про те, що скасування реєстраційної дії не відноситься до компетенції Департаменту.

22 листопада 2016 року та повторно 25 березня 2017 року позивач звернулася зі скаргами до Міністерства юстиції України про скасування реєстраційної дії, що підтверджується копіями вказаних скарг, однак, за її твердженням у позовній заяві, відповіді на скарги не отримала.

Відповідно до ч.1 ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні фактичних обставин, суд приходить до висновку, що відмова відповідача скасувати реєстраційну дію здійснена необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а отже позовні вимоги в частині скасування рішення Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 12.10.2015 року № 2 224 000 0000 102734 щодо реєстрації ОСОБА_1. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд також звертає увагу, що відповідачем не надано письмових заперечень та обґрунтувань правомірності своїх дій, в той час як згідно статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради скасувати реєстраційну дію про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 12.10.2015 року № 2 224 000 0000 102734 щодо реєстрації ОСОБА_1 та вилучити запис в Єдиному державному реєстрі щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця від 12.10.2015 року № 2 224 000 0000 102734 щодо реєстрації ОСОБА_1 - суд зазначає наступне.

Як вбачається з наведеної вище статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Отже, суд може прийняти рішення щодо скасування реєстраційної дії.

Разом з тим, за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо вилучення запису в Єдиному державному реєстрі щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця є виключною компетенцією уповноваженого органу.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Таким чином, вищевказані позовні вимоги є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,6-9,19,44,77,241 - 246, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 12.10.2015 року № 2 224 000 0000 102734 щодо реєстрації ОСОБА_1.

Зобов'язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради скасувати реєстраційну дію про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 12.10.2015 року № 2 224 000 0000 102734 щодо реєстрації ОСОБА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Е.В. Женеску

Попередній документ
75275059
Наступний документ
75275061
Інформація про рішення:
№ рішення: 75275060
№ справи: 200/8222/17
Дата рішення: 12.06.2018
Дата публікації: 27.02.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шевченківський районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів