13 липня 2018 року м. Ужгород№ 807/2014/17
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДФС у Закарпатській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДФС у Закарпатській області (далі - позивач, ГУ ДФС у Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФО ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу у розмірі 5755,60 грн.
Ухвалою від 14 лютого 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії даної ухвали суду та роз'яснено сторонам, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що останнє повернуто на адресу суду без вручення з відміткою пошти "за закінченням встановленого строку зберігання".
Відповідно до п. 1 ч. 14 ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII, діє з 15.12.2017 року, далі - КАС України), у разі відсутності юридичної особи або фізичної особи-підприємця - учасника справи за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ст. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФО ОСОБА_1 зареєстрований (проживає) за адресою: 90500, АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1 (а.с. 10-12).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем 21.11.2016 р. було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.12.2016 р. за обраною ставкою 20% до розміру мінімальної заробітної плати та обранням 2 групи щодо сплати єдиного податку по відповідному виду діяльності (а.с. 14-15).
Відповідно до пунктів 293.1 ст. 293 ПК України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксованої ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць (для другої групи платників єдиного податку - у межах 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати пункту 293.2 ст. 293 ПК України).
Відповідно до пункту 295.2 статті 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, відповідач самостійно обрав другу групу спрощеного оподаткування обліку та звітності зі ставкою 20 % розміру мінімальної заробітної плати (а.с. 14-15).
Відповідно до рішення від 26.06.2012 року № 1044 прийнятого на дванадцятій сесії шостого скликання Тячівською міською радою «Про внесення змін до рішення VIII сесії VI скликання Тячівської міської ради від 29.12.2011 року № 729 «Про встановлення ставок єдиного податку для фізичних осіб-підприємців на території м. Тячів та с. Тячівка» (а.с.16). Розмір ставки по обраному відповідачем виду діяльності складає 20 % (а.с.17-19).
З врахуванням вищенаведеного, ставка єдиного податку становить 20% до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01.01.2017 р. становить - 640,00 (3200,00 * 20%).
Відповідачу нараховано єдиний податок за 9 місяців: лютий 2017 р. - жовтень 2017 року в розмірі 5760,00 грн. (640,00 * 9 міс.). Заборгованість сплачено частково у розмірі 4,40 грн., залишок несплаченого податку становить 5755,60 грн.
Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до вимог п. 56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Приписами статті 59 ПК України зазначено, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В силу підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до вищенаведеного, відповідачу було виставлено податкову вимогу форми «Ф» від 26 липня 2017 року за № 769-17 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями (а.с. 26) та вказана вимога повернута на адресу податкової інспекції.
Відповідно до п.58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Податковий борг відповідача у розмірі 5755,60 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: розрахунком податкового боргу (а.с. 9), обліковою карткою платника податків (а.с. 20), та податковою вимогою (а.с.21).
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем станом на день розгляду даної адміністративної справи не надано суду доказів про сплату узгодженої суми заборгованості в добровільному порядку та не спростовано доводів позивача, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись статтями 5, 6, 9, 77, 78, 90, 243-246, 257 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов Головного управління ДФС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 39393632) до Фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 90500, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 90500, РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 5755,60 грн. (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять гривень 60 коп.) по єдиному податку.
3. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.В. Іванчулинець