м. Вінниця
06 липня 2018 р. Справа № 802/1515/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Кулика Віталія Віталійовича
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_3 (23642, Вінницька область, Тульчинський район, с. Журавлівка, вул. Дружби, буд. 27)
до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 63)
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 01.11.2017 року звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,7 га для ведення особистого селянського господарства на території Журавлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області. Однак, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області листом - відмовою від 29.11.2017 року за №Г-21418/0-10998/6-17 відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відмова мотивована тим, що вказана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності, які з метою реалізації ініціативи Держгеокадастру, підтриманої Урядом України, зарезервовано для надання учасникам антитерористичної операції та членам родини загиблих із їх числа.
Позивач, не погоджуючись із такою відмовою, звернувся до суду із адміністративним позовом та просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо відмови у наданні дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,7 га для ведення особистого селянського господарства на території Журавлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області за межами населеного пункту (кадастровий номер 0524381000:01:002);
зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,7 га для ведення особистого селянського господарства на території Журавлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області за межами населеного пункту (кадастровий номер 0524381000:01:002).
Ухвалою суду від 29.05.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі та розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Сторона відповідача, скориставшись своїм правом визначеним положеннями КАС України, подав до суду відзив щодо позовних вимог ОСОБА_3 в якому просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, з наступних підстав.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками" було доручено Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру і обласним та Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування визначити протягом місяця на території відповідної області та м. Києва земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.
Також згаданим розпорядженням Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, обласним та Київській міській державним адміністраціям було доручено забезпечувати: розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок; розміщення на власних офіційних веб-сайтах інформації про місце розташування, цільове призначення та площу земельних ділянок, які можуть бути відведені учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.
На виконання доручень Держгеокадастру та виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 року №898-р, Головним управлінням було прийнято наказ №189 від 16.11.2017 року «Про визначення земельних ділянок для надання учасникам антитерористичної операції та членам їх сімей» про визначення переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що надаватимуться у власність для індивідуального садівництва та ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації учасникам антитерористичної операції та громадянам-членам родин загиблих із їх числа, в тому числі було зарезервовано й земельну ділянку, на яку претендує Позивач.
Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної. власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Оскільки підставами відмови у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою є невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, тому Головним управлінням було правомірно, у відповідності до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відмовлено у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою.
Крім того, представник відповідача вказав, що наразі відділом у Тульчинському районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області доведено до відома відповідача про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 0524381000:01:002:0271, загальною площею 6,6100га є непридатною для ведення особистого селянського господарства, так як розташована на схилі 7%, тому не може надаватись у власність громадянам.
Ухвалою суду від 22.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача щодо позовних вимог заперечував, посилаючись на мотиви викладені у відзиві, та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи, суд встановив наступне.
01.11.2017 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,7 га для ведення особистого селянського господарства на території Журавлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області за межами населеного пункту (кадастровий номер 0524381000:01:002)
29.11.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області листом за №Г-21451/0-11003/6-17 відмовило ОСОБА_3 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Журавлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.
Відмова мотивована тим, що на представлених позивачем графічних матеріалах земельна ділянка, яку бажає отримати ОСОБА_3 відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності, які з метою реалізації ініціативи Держгеокадастру підтриманої Урядом України зарезервовано для надання учасникам антитеростичної операції та членам родин загиблих із їх числа.
Враховуючи вищезазначене, позивач може набути право на іншу земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення у порядку визначеному ст. ст. 116,118 Земельного Кодексу України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України, зокрема частиною 6 передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною 7 цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (ч. 8 ст. 118 ЗК України).
Крім того, ч. 4 ст. 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 року, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Згідно з пп. 31, 50 п. 4 Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи; погоджує в межах повноважень, передбачених законом, документацію із землеустрою.
Пунктом 7 Положення передбачено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Оскільки спірні земельні ділянки належать до категорії земель сільськогосподарського призначення, саме до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області відноситься розгляд питання про надання дозволу та затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.
Відтак, суд наголошує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, відповідач протиправно та необґрунтовано відмовив позивачеві у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, що не передбачені законодавством.
Щодо посилань відповідача на Розпорядження КМУ від 19.08.2015 за №898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками», то суд зазначає наступне.
Так, згідно матеріалів справи, відмова у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки аргументована тим, що земельний масив, з якого позивач бажає отримати ділянку відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності, які з метою реалізації ініціативи Держгеокадастру та розпорядження КМУ від 19.08.2015 р. за №898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками», зарезервовано наказом Головного управління від 16.11.2017 №189 «Про визначення земельних ділянок для надання учасникам антитерористичної операції та членам їх сімей» для надання учасникам антитерористичної операції та членам родини загиблих із їх числа.
Пунктом 1 Розпорядження КМУ від 19.08.2015 за №898-р визначено, що Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру і обласним та Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування визначити протягом місяця на території відповідної області та м. Києва земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції.
Тобто на виконання вказаного розпорядження Кабінету Міністрів України визначення земельних ділянок для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції повинно було бути здійснено протягом місяця у 2015 році.
На виконання розпорядження КМУ від 19.08.2015 р. за №898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками» ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області видано наказ від 16.11.2017 №189 "Про визначення земельних ділянок для надання учасникам антитерористичної операції та членам їх сімей". До переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що надаватимуться у власність для індивідуального садівництва та ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації учасникам АТО та громадянам-членам родин загиблих з їх числа до наказу включено земельні ділянки Журавлівської сільської ради в загальній площі 6,61 га, в тому числі 6,61 га - для ведення особистого селянського господарства.
Разом з тим, зазначеними розпорядженням та наказом не передбачено заборон для надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, зокрема для ведення особистого селянського господарства іншим громадянам, які не є учасниками АТО, з числа земельних ділянок, що включені до переліку.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.
Аналіз викладеної норми свідчить про те, що розпорядження КМУ не є нормативно-правовим актом та не має вищої юридичної сили ніж Земельний кодекс України, яким не передбачено підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки громадянам, у зв'язку із резервуванням для надання учасникам АТО та членам їх сімей.
Також, згідно позиції Верховного суду у справах №21-358а13, №806/3787/13-а висвітлено, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Відтак, формальні підстави в не наданні дозволу свідчать про зловживання своїм обов'язком відповідача надати такий дозвіл у відповідності до вимог закону, чим порушуються права позивача, гарантовані Конституцією України.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області з непередбачених законом підстав відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,7 га з метою ведення особистого селянського господарства.
Щодо посилань відповідача на лист відділу у Тульчинському районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 19.06.2018 про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 0524381000:01:002:0271, загальною площею 6,6100га є непридатною для ведення особистого селянського господарства, так як розташована на схилі 7%, тому не може надаватись у власність громадянам, то слід зазначити, що суд надає оцінку тим правовідносинам, які виникли до звернення особи з позовом, відхиляючи ті, що виникли в процесі розгляду справи. При цьому, рішення щодо виключення даної земельної ділянки із переліку земель, які можуть передаватись громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства суду не надано. Відтак, покликання відповідача на неможливість передачі даної земельної ділянки позивачу за наведених вище підстав судом відхиляються.
Оцінюючи вимоги позивача про зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,7 га для ведення особистого селянського господарства на території Журавлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області за межами населеного пункту (кадастровий номер 0524381000:01:002), суд зазначає наступне.
Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333, чітко визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, зокрема і форма прийнятих відповідних рішень.
За правилами п. 8 цього ж Положення, Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Так, відповідно до норм ст.118 ЗК України, за результатами розгляду відповідного клопотання громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки або надати відмову у наданні такого дозволу.
Позивач звернувся до відповідача з клопотанням саме в порядку ст.118 ЗК України про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Водночас, за результатами розгляду такого клопотання відповідачем позивачу був направлений лише лист "Щодо розгляду клопотання", без прийняття будь-якого рішення.
Враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб'єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_4 України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.
Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.
Відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
У випадку, коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи утриматись від вчинення певних дій суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права. При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду України викладеною в рішення від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15.
Крім того, як встановлено судом, відповідач заперечуючи проти позову, покликається на неможливість передачі цієї земельної ділянки позивачу через розташування її на схилі 7%, не маючи при цьому відповідного доказу. Лист відділу у Тульчинському районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 19.06.2018 №0-2-0.37-52/118-18 не є належним доказом, оскільки підтвердити відповідний схил на зазначеній земельній ділянці можливо лише документацією із землеустрою. Одночасно слід відмітити, що відповідно до викопіювання з чергового кадастрового плану Журавлівської сільської ради Тульчинського району кадастровий номер земельної ділянки, на яку претендує позивач, вказано 0524381000:01:002 (а.с. 48) на відміну від кадастрового номеру земельної ділянки 524381000:01:002:0271, що зазначений у вищевказаному листі відділу від 19.06.2018 (а.с. 81).
В силу положень ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі вищевикладеного, з огляду на наявність у суду права при задоволенні вимог адміністративного позову прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчити певні дії, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача прийняти рішення в порядку, встановленому частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України щодо надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,7 га для ведення особистого селянського господарства на території Журавлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області за межами населеного пункту (кадастровий номер 0524381000:01:002).
В силу ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Оцінивши детальний розрахунок суми оплати за надану правову допомогу, визначену в квитанції про оплату від 22.05.2018 по договору про надання правової допомоги від 21.05.2018 року за №2/18 (а.с. 19-21), а також враховуючи договір про визначення обсягу робіт та розміру адвокатського гонорару (а.с. 74-75), суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним з наданими послугами адвоката, пов'язаними із розглядом даної справи. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі 2500,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо відмови у наданні дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,7 га для ведення особистого селянського господарства на території Журавлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області за межами населеного пункту (кадастровий номер 0524381000:01:002).
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області прийняти рішення в порядку, встановленому частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України щодо надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,7 га для ведення особистого селянського господарства на території Журавлівської сільської ради Тульчинського району Вінницької області за межами населеного пункту (кадастровий номер 0524381000:01:002).
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 63, код ЄДРПОУ 39767547) на користь ОСОБА_3 (23642, Вінницька область, Тульчинський район, с. Журавлівка, вул. Дружби, буд. 27, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на правову допомогу в сумі 2500 (дві тисячі п"ятсот) грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення у повному обсязі складено: (11.07.2018)
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна