Справа № 2-а-6033/09/1570
12 січня 2010 року 16 год.41 хв. м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Корой С.М.
при секретарі судового засідання Нейковій Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеського міського центру зайнятості до військової частини 1489 про стягнення 45321 гривні 02 копійки, суд -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського міського центру зайнятості до військової частини 1489, в якому позивач просить стягнути з військової частини 1489 на користь Одеського міського центру зайнятості штраф в сумі 45321 гривень 02 копійки.
В своєму позові позивач зазначив, що під час проведення перевірки додержання військовою частиною 1489 законодавства України про зайнятість населення та загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, було встановлено, що при вивільнені працівників до державної служби зайнятості не була подана письмова інформація про фактичне вивільнення двох працівників у десятиденний термін після вивільнення, що є порушенням п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», у зв'язку з чим до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника, що складає 45321 гривень 02 копійки.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову зазначивши, що з 01.09.2008 року був затверджений новий штат, відповідно до якого були скорочені певні посади, зокрема посади бухгалтера фінансово-економічної служби та сторожа відділення забезпечення. Працівникам, які займали вказані посади, були запропоновані інші посади, але вони відмовились та написали заяви про звільнення за своєю ініціативою, отже вони були звільнені не у зв'язку із скороченням штату, а за власним бажанням, у зв'язку з чим відомості про їх вивільнення не повинні подаватися до центру зайнятості. Працівники помилково вказали у своїх заявах підставою для звільнення скорочення штату, у зв'язку з чим помилково були оформлені накази про їх звільнення. Цей факт підтверджується також протестом військової прокуратури від 14.04.2009 року № 2068, яким були встановлені зазначені порушення законодавства, що полягає у помилковому визначенні підстав припинення трудових відносин з працівниками та видання відповідних наказів про звільнення.
Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову, матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.
29.01.2009 року інспекцією Одеського обласного центру зайнятості була проведена перевірка додержання військовою частиною 1489 законодавства України про зайнятість населення та загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, про що був складений акт від 20.01.2009 року № 12-19/5 (а.с. 5-9), яким встановлене порушення п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», а саме ненадання до державної служби зайнятості письмової інформації про фактичне вивільнення працівників у десятиденний термін після вивільнення.
Судом встановлено, що відповідно до наказу начальнику центру оздоровлення та відпочинку «Одеса-Аркадія» від 30.06.2008 року № 122 (а.с. 11) було скорочено ряд посад, зокрема, посаду бухгалтера фінансово-економічної служби, яку займала ОСОБА_1, та посаду сторожа, яку займав ОСОБА_2. Пунктом 2 вказаного наказу інспектору з кадрів ОСОБА_3 було наказано оформити встановленим чином працівників на посади по Центру оздоровлення та відпочинку «Одеса-Аркадія», на які вони дали згоду. Працівників, які відмовились від запропонованих посад, звільнити згідно із чинним законодавством про працю України.
Суд встановив, що 01.08.2008 року на ім'я командира військової частини 1489 ОСОБА_2 була подана заява, в який він просить звільнити його за скороченням штату з 07.08.2008 року із зазначенням, про відмову від запропонованої посади прибиральника території. Вказана заява завізована начальником підрозділу Л.Буркун с приміткою «не заперечую проти звільнення за власним бажанням» ( копія а.с. 16, 46).
06.08.2008 року начальником Центру оздоровлення та відпочинку «Одеса-Аркадія» був виданий наказ № 136 ( копія а.с. 14), відповідно до п. 3.1. звільнено сторожа ОСОБА_2 з 06.2008 року у зв'язку із скороченням штату працівників і відмовою від переведення на іншу роботу п. 1 ст. 40 КЗпП України. Підставою для звільнення у наказі вказана заява ОСОБА_2
07.07.2008 року на ім'я командира військової частини 1489 ОСОБА_1 подана заява, в якій вона просить звільнити її з займаної посади за п.1 ст. 40 КЗпП України. Вказана заява завізована начальником підрозділу Криловою З.С. з приміткою «не заперечую проти звільнення за власним бажанням» ( копія а.с. 17,47).
17.07.2008 року начальником Центру оздоровлення та відпочинку «Одеса-Аркадія» був виданий наказ № 136 ( копія а.с. 13), відповідно до п. 3.1. якого було звільнено ОСОБА_1 з 18.07.2008 року у зв'язку із скороченням штату працівників і відмовою від переведення на іншу роботу п.1 ст. 40 КЗпП України. Підставою для звільнення у наказі вказана заява ОСОБА_1
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно із ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
Відповідно до ч.5 ст.20 Закону країни «Про зайнятість населення» при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності,в десятиденний строк після вивільнення направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.
Звільнення у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників відноситься до підстав для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, у зв'язку з чим не вимагає подання відповідної заяви від працівника, що звільняється. Подання працівником заяви про звільнення передбачено ст.38 КЗпП України, якою врегульований порядок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника. За своєю природою заява є зверненням до особи з метою ознайомлення такої особи з певним правом заявника або іншою інформацією, що має юридичне значення. Заява про звільнення є зверненням до роботодавця, у якій працівник повідомляє про наявність у нього передбаченого ст. 38 КЗпП України права розірвати трудовий договір за власним бажанням та виражає бажання скористатися таким правом. Зазначення працівником у заяві про звільнення у якості підстави для звільнення п.1.ч.1. ст. 40 КЗпП є апріорі помилковим та нелогічним, оскільки звільнення за таких підстав є правом роботодавця, а не працівника. Таким чином, проаналізував надані до суду копії заяв про звільнення ОСОБА_2 та ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що у цих заявах працівниками помилково у якості підстав для їх звільнення було вказано на п.1.ч. 1 ст. 40 КЗпП України.
З огляду на наявність заяв про звільнення ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та зазначення цих заяв у відповідних наказах про звільнення у якості підстав для звільнення, суд вважає, що в даному випадку мало місце звільнення працівників за їх власним бажанням, передбачене ст. 38 КЗпП України, у зв'язку з чим у відповідача не виникало обов'язку включати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до списку фактично вивільнених працівників у порядку, встановленому ч. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».
Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки військовою прокуратурою Одеського гарнізону було внесено протест від 14.04.2009 року № 2068 на п. 3 наказу начальника Центру оздоровлення та відпочинку «Одеса-Аркадія» від 17.07.2008 року № 136 та на п. 3 наказу начальника Центру оздоровлення та відпочинку «Одеса-Аркадія» від 06.08.2008 року № 150 ( копія а.с.45). У протесті зазначено, що у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці працівникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були запропоновані інші посади з новими істотними умовами праці, від переведення на які останні відмовилися і написали заяви про їх звільнення з роботи за власним бажанням, оскільки до скорочення займаних ними посад знайшли роботу за фахом в інших установах, у зв'язку з чим вказані працівники помилково були звільнені на підставі ч.1 ст. 40 КЗпП України. Цим протестом прокурор вимагав привести у відповідність із законом п.3 наказу начальника Центру оздоровлення та відпочинку «Одеса-Аркадія» від 17.07.2008 року № 136 та п. 3 наказу начальника Центру оздоровлення та відпочинку «Одеса-Аркадія» від 06.08.2008 року № 150.
На виконання вимог вищевказаного протесту були прийняті наказ начальника санаторію «Аркадія» від 15.04.2009 року № 73 ( копія а.с.43), яким вирішено привести у відповідність із чинним законодавством України накази від 17.07.2008 року № 136 та від 06.08.2008 року № 150, а також застосувати заходи дисциплінарного стягнення до відповідального за кадрову роботу працівника за неналежне виконання своїх обов'язків, та наказ начальника санаторію «Аркадія» від 15.04.2009 року №74 (копія а.с.44), яким внесені відповідні зміни до вищевказаних наказів, а саме у якості підстав для звільнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначена ст. 38 КЗпП України.
Таким чином, судом встановлено, що на сьогоднішній день накази, на підставі яких були звільнені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діють у новій редакції, відповідно до якої ці працівники були звільнені на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає висновки Одеського міського центру зайнятості, викладені у акті перевірки, помилковими, у зв'язку з чим накладання на відповідача штрафу на підставі ч.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» є безпідставним.
На підставі встановленого, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову Одеського міського центру зайнятості до військової частини 1489 про стягнення на користь Одеського міського центру зайнятості штрафу у розмірі 45321 гривні 02 копійок - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 15. 01.2010 року.
Суддя /підпис/ С.М.Корой
З оригіналом згідно.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя С.М.Корой
Справа № 2-а-6033/09/1570
(вступна та резолютивна частини)
12 січня 2010 року 16 год.41 хв. м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Корой С.М.
при секретарі судового засідання Нейковій Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Одеського міського центру зайнятості до військової частини 1489 про стягнення 45321 гривні 02 копійки, суд -
Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 11, 69 -71, 86, 160-163, 167, 254 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову Одеського міського центру зайнятості до військової частини 1489 про стягнення на користь Одеського міського центру зайнятості штрафу у розмірі 45321 гривні 02 копійок - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя С.М.Корой.