Справа № 200/6792/18
Провадження №2/200/2470/18
про залишення позовної заяви без руху
17 квітня 2018 року місто Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ Женеску Е.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про витребування майна від добросовісного набувача,-
13 квітня 2018 року позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про витребування майна від добросовісного набувача.
Відповідно до ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обовязковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суд оглянувши матеріали позовної заяви вважає за необхідне залишити заяву без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, виходячи з наступного.
Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч.2 ст.95 ЦПК України).
Згідно ч.4 ст.95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до ч.5 ст.95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Як випливає з матеріалів позовної заяви позивачем надано копії документів, однак не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмових доказів.
Крім того, позивач заявляє позовні вимоги щодо витребування майна з незаконного володіння.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно - вартістю майна.
Пунктом 16 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року визначено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно, або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як випливає з матеріалів позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі (704,80*3) як за три вимоги немайнового характеру, обґрунтовуючи це тим, що він не може визначити вартість спірної квартири та провести оцінку майна, оскільки не має до неї доступу, проте в позовній заяві ним не заявляється клопотання про проведення оціночної експертизи для визначення вартості спірної квартири та сплати судового збору в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене позивачу необхідно належним чином оформити позовну заяву, сплатити судовий збір відповідно до вимог чинного законодавства та надати оригінал квитанції на підтвердження такої сплати.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин суд вважає, що позивачу слід надати термін для виправлення недоліків позовної заяви, шляхом подачі позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про витребування майна від добросовісного набувача - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали, попередивши позивача, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Е.В. Женеску