15 травня 2018 року Справа № 804/2467/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2
за участі:
представника позивача - ОСОБА_3 представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування рішення, в якому позивач просив: визнати протиправним та скасувати висновок ОСОБА_6 районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 24.01.2018 року в частині відмови у внесенні змін до актового запису про шлюб щодо національності нареченої - ОСОБА_5; зобов'язати ОСОБА_6 районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вчинити дії щодо внесення змін до актового запису про шлюб № 230 від 29 березня 1980 року, вказавши у «відомостях про наречену», графі «національність» - «полька».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновком відповідача відмовлено у внесенні змін до актового запису про шлюб в частині національності нареченої. Прийчаю оскаржуване рішення, відповідач виходив з того, що при досягненні 16 років та отриманні паспорту Позивачем відповідно до «Закону про паспорти СРСР самостійно та добровільно було обрано національність «українка», у зв'язку з чим в подальші актові записи про шлюб та народження дітей також вносилась ця національність, а відтак відсутні підстав для внесення змін у вказаний актовий запис. Позивач вважає, що висновок ОСОБА_6 районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 24.01.2018, в частині відмови у внесенні змін до актового запису про шлюб щодо національності Позивача, порушує її права на національну само ідентифікацію, на закріплення обраної національності в офіційних відомостях щодо себе, що не суперечить жодному чинному закону або підзаконному нормативному акту України, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, що гарантується державою, є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2018 року було відкладено розгляд справи.
У судовому засідання 15 травня 2018 року позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на письмові пояснення, які містяться в матеріалах справи та просив у задоволенні останнього відмовити. Також відповідачем було надано до суду письмовий відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що відсутні підстави для зміни національності з «українка» на «полька» в актовому записі про її шлюб, посилаючись лише на Правила з підстав неправильних відомостей чи помилки, допущеної під час реєстрації. Крім того зазначили, що позивачка звертається до адміністративного суду за захистом свого немайнового права - відновлення національності, механізм захисту якого прямо передбачено чинним законодавством, а тому вказаний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті у той самий день.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що у січні 2018 року ОСОБА_5 звернулася до ОСОБА_6 районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області з заявою про внесення змін до актового запису про шлюб № 230 від 29.03.1980 р., складеного Центральним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, змінивши національність нареченої з «українка» на «полька» та в актовому запису про народження Позивача № 644 від 22.04.1980 р., складеного Центральним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, у якому просила доповнити графу «по-батькові» дитини -Григоріївна, «місце народження» - Україна, Дніпропетровська область, м. Дніпро.
24 січня 2018 року за результатами розгляду вказаної заяви позивача ОСОБА_6 районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області складено висновок.
Згідно висновку про внесені змін до актового запису цивільного стану, відповідач вніс зміни до актового запису про народження Позивача № 644 від 22.04.1980 року, складеного Центральним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, у якому доповнив «по-батькові» дитини - Григоріївна, «місце народження» - Україна, Дніпропетровська область, м. Дніпро.
Цим же висновком відповідач відмовив у внесенні змін до актового запису про шлюб № 230 від 29.03.1980 р., складеного Центральним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, стосовно виправлення національності нареченої з «українка» на «полька».
Вважаючи таку відмову протиправною, позивачка звернулася з позовом до суду.
Спірні правовідносини виникли у сфері державної реєстрації актів цивільного стану і стосуються внесення змін до акту цивільного стану про шлюб. Спірні правовідносини регулюються Законом України від 01.07.2010 №2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон №2398), Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за №55/18793 (далі - Правила).
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону №2398 до компетенції відділів державної реєстрації актів цивільного стану відноситься, серед іншого, внесення зміни до актових записів цивільного стану.
Частиною 1 ст. 22 Закону №2398 передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Відповідно до ч. 2 наведеної статті Закону та п. 2.5 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 N 96/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, зокрема, особи, щодо якої складено актовий запис.
Пунктом 2.11. Правил передбачено, що факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.
Відповідно до п.2.12. Правил, на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.
Згідно п.2.20. Правил, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва чи консульської установи України про відмову у внесенні змін до актових записів цивільного стану складається у двох примірниках. Один примірник разом з усіма матеріалами залишається у відділі державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичному представництві чи консульській установі України, якими складено висновок про відмову, а другий вручається (надсилається) заявнику.
Згідно частини 3 статті 9 Закону № 2398-VI актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_7 від 21.04.1992 року, національність матері значиться як "поляка" та згідно свідоцтва про народження матері позивачки національність діда позивачки значиться як "поляк".
Стосовно посилання представника відповідача на те, що позивач не скористався можливістю зміни національності при досягненні 16-річного віку та одержанні паспорта під час дії Указу Президента України від 31.12.1991 № 24 "Про порядок зміни громадянами України національності", суд зазначає наступне.
За змістом частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
У позовній заяві позивачем чітко зазначено, яким чином стосується його прав, свобод та законних інтересів необхідність внесення відповідних змін суб'єктом владних повноважень у актовий запис (який містить графу про національність), тому позивач наділений правом на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за № 55/18793 із змінами і доповненнями (далі - Правила).
Пунктом 1.1. Правил визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
За приписами пунктів 1.7 та 1.15 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
При цьому, відповідно до пункту 2.13.2 Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.
Відповідно до п. 2.22 Правил після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається або надсилається для вручення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. На свідоцтві проставляється штамп "Повторно". Свідоцтво про державну реєстрацію, подане заявником для внесення змін, анулюється та знищується у встановленому порядку.
Згідно з пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану" від 07.07.1995 року № 12 суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).
У своїй відмові, відповідачем зазначено, що відсутні підстави для внесення змін в актовий запис про шлюб, з посиланням лише на Правила з мотивацією неправильних відомостей чи помилок допущеної під час реєстрації.
Статтею 11 Закону України від 25.06.1992 №2494-XII "Про національні меншини в Україні" громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.
Позивач не стверджує про помилку під час складення актового запису про народження або неправильність цього актового запису; позивач хоче змінити вказану в актовому записі національність, зважаючи на своє право на обрання чи відновлення (зміну) національності, передбачене ст. 11 Закону України "Про національні меншини в Україні".
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується належність матері та діда позивачки до національності "поляк", а також зважаючи на передбачене ст. 11 Закону України "Про національні меншини в Україні" право позивача вільно обирати і відновлювати національність, яке залежить від волевиявлення особи і не пов'язане з обов'язковою вимогою перебування обох батьків цієї особи у одній національності, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для внесення змін до актового запису про шлюб позивача.
Статтею 3 Рамкової конвенції про захист національних меншин, яка ратифікована Законом України №703/97-ВР від 9 грудня 1997 року "Про ратифікацію Рамкової конвенції ОСОБА_3 Європи про захист національних меншин" визначено, що кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй, чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі. Особи, які належать до національних меншин, можуть здійснювати права і свободи, що випливають з принципів, проголошених в зазначеній Рамковій конвенції, одноосібно та разом з іншими. Частиною 1 статті 11 вказаної Конвенції визначено, що сторони зобов'язуються визнавати за кожною особою, яка належить до національної меншини, право використовувати своє прізвище (по батькові) та ім'я мовою меншини, а також право на їх офіційне визнання, відповідно до умов, передбачених у їх правових системах.
У статті 1 Угоди про принципи співробітництва між Україною та ОСОБА_8 по забезпеченню прав національних меншин визначено, що для досягнення цілей цієї Угоди під національними меншинами (надалі "меншини") маються на увазі відповідно: - групи громадян України, які є поляками за національністю, та які виявляють почуття національної самосвідомості, єдності зі своїм етносом, - групи громадян ОСОБА_8, які є українцями за національністю та які виявляють почуття національної самосвідомості, єдності зі своїм етносом.
Відповідно до статті 3 згаданої Угоди, кожна із Сторін враховує у своїй політиці законні інтереси меншин, вживає законодавчі, адміністративні та інші необхідні заходи для зберігання, розвитку їх етнічної, мовної, культурної та релігійної самобутності, недопущення на своїй території будь-якої дискримінації осіб за ознакою їх приналежності до меншини, а також будь-яких спроб асиміляції меншин проти їх волі.
Статтею 3 Рамкової конвенції ОСОБА_3 Європи Про захист національних меншин (ратифікованої Законом України № 703/97-ВР від 09 грудня 1997 року) передбачено, що кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.
Відповідно до статті 300 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства безпідставно відмовлено позивачу у внесенні змін в актовий запис про шлюб № 230 від 29.03.1980 року, а вказані в оскаржуваному висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану від 24.01.2018 року причини відмови не відповідають встановленим судом обставинам.
Частиною 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваного висновку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача внести зміни до актового запису про шлюб щодо національності нареченої - ОСОБА_5 є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 139, 241-247 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6 районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування рішення - задовольнити. Визнати протиправним та скасувати висновок ОСОБА_6 районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 24.01.2018 року в частині відмови у внесенні змін до актового запису про шлюб щодо національності нареченої - ОСОБА_5.
Зобов'язати ОСОБА_6 районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області вчинити дії щодо внесення змін до актового запису про шлюб № 230 від 29 березня 1980 року, вказавши у «відомостях про наречену», графі «національність» - «полька».
Стягнути з ОСОБА_6 районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 33383503) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_5 (РНОКПП- НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1