Справа № 152/929/18
2-а/152/14/18
іменем України
12 липня 2018 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Войнаровського І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції у Вінницькій області ОСОБА_2 про скасування постанови від 21 червня 2018 року,
27 червня 2018 позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що 21 червня 2018 року старшим інспектором відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції у Вінницькій області ОСОБА_2 (далі - відповідач) винесено постанову серії ВР № 112702, якою притягнено ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 140 ч. 1 КУпАП, тобто за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 1020 грн.
Позивач вважає, що дана постанова прийнята з істотним порушенням положень чинного законодавства, за відсутності фактичного складу адміністративного правопорушення, вона є незаконною та підлягає скасуванню.
12 липня 2018 року на адресу Шаргородського районного суду Вінницької області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач висловив свої писмові заперечення проти позову.
Згідно ч. 3 ст. 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 162 КАС України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Із відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач не надіслав копію відзиву для позивача, відтак, подав його з порушенням ст. 162 КАС України.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про неможливість прийняття відзиву і вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши позовну заяву, додані до неї документи, суд доходить висновку про її обгрунтованість, виходячи із наступного.
21 червня 2018 року старшим інспектором відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції у Вінницькій області ОСОБА_2 (далі - відповідач) винесено постанову серії ВР № 112702, якою притягнено ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 140 ч. 1 КУпАП, тобто за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 1020 грн.
Із постанови про накладення адміністративного стягнення вбачається, що 21 червня 2018 року о 10 годині в м. Шаргород Вінницької області, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді начальника КП «Шаргородський комунсервіс» порушив правила, норми і стандарти, що стосується забезпечення руху при утриманні вул. ОСОБА_3, а саме, відсутні дорожні знаки на нерегульованому пішоходному переході навпроти школи (а.с. 3).
Суб'єктом правопорушення,передбаченого ст. 140 ч. 1 КУпАП, може бути лише посадова особа, до компетенції якої належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.
Перелік обов'язків посадових осіб, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд визначений у ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух».
Статтею 6 цього ж Закону передбачено, що організацію будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів віднесено до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій.
За вказаних обставин ОСОБА_1 не являється суб'єктом правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП, оскільки не являється посадовою особою органу влади чи місцевого самоврядування.
Окрім того, при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення в графі «5. Керуючи транспортним засобом» зазначено «посадова особа». Це свідчить про те, що постанова винесена із порушенням КУпАП.
Згідно Наказу МВС № 1376 від 06 листопада 2015 року про затвердження інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції постанова по справі про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка постанови по справі про адміністративне правопорушення (додаток 8), на якому проставлено відповідні серію і номер.
При винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення у графі «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка винесла постанову» - зазначається прізвище, ім'я, по батькові посадової особи органу поліції, яка винесла постанову, та орган поліції (повністю, без скорочень).
Із оскаржуваної постанови вбачається, що вона заповнена із порушенням Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статтей 9-11 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами його безпідставність.
Керуючись ст. 77, 242, 243, 245 КАС України,
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції у Вінницькій області ОСОБА_2 серії ВР № 112702 від 21 червня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1020,00 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Шаргородський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.В. Войнаровський