Справа № 141/522/18
10 липня 2018 року смт. Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Лисака О.І.
за участю секретаря судового засідання Невмержицької Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Оратів в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП в м. Києві ДПУ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, у відсутності сторін, -
ОСОБА_1звернувся до Оратівського районного суду Вінницької області із адміністративним позовом до інспектора УПП в м. Києві ДПУ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 29.04.2018 року відповідачем було винесено постанову серії НК № 955369 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на нього за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що він керуючи транспортним засобом - автомобілем Volkswagen Passat 2.0 д.н.з. АВ 7387СВ, 29.04.2018 року о 11 год. 00 хв. в м. Київ по вул. Б. Хмельницького здійснив зупинку та стоянку в зоні дії знаку 3.34, чим порушив Правила дорожнього руху України, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Дану постанову вважає такою, що не відповідає дійсності, оскільки звинувачення його у даному проступку не підтверджено жодними доказами, працівнику поліції надавалось пояснення про те, що зупинка була здійснена у зв'язку з нетиповою роботою транспортного засобу та з метою недопущення ДТП, його дії були направлені на уникнення аварійний ситуацій та ДТП. Тому з огляду на вищевикладені обставини просив оскаржувану постанову скасувати.
Позивач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач, інспектор УПП в м. Києві ДПУ,будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявок суду не повідомив.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості і взаємозв'язку, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси та просити про їх захист.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 6 КАС України).
За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст. 8 КАС України).
У відповідності до ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Судом встановлено, що 29 квітня 2018 року інспектором УПП в м. Києві ДПУ винесено постанову серії НК №955369 в справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Відповідно до даної постанови водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом - автомобілем Volkswagen Passat 2.0 д.н.з. АВ 7387СВ, в м. Київ по вул. Б. Хмельницького здійснив зупинку та стоянку в зоні дії знаку 3.34, чим скоїв адміністративне правопорушенн, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Розділом 33 ПДР, зокрема у підрозділі 3 закріплено такий заборонний дорожній знак, як знак 3.34 «Зупинку заборонено».
За змістом пп. «в» п.8.4 розділу 8 ПДР дорожні знаки поділяються на такі групи, як заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
В межах дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
У відповідності до п.1.10 ПДР зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо);
Зона дії знаку 3.34 поширюється - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.
Дія знаку 3.34 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені (підрозділ 3 Розділу 33).
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків, зокрема, зупинки, стоянки, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Таким чином, зупинка/стоянка транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 "Зупинку заборонено" створює об'єктивну сторону правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. п. 2,5 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07 листопада 2015 року (далі - Інструкція), постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення, тобто інспектор правомірно діяв у спосіб передбачений Законом.
Пунктом 1 розділу IV Інструкції визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Статтею 283 КУпАП передбачено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, містить відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення; опис обставин, установлених при розгляді справи; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Оскаржуючи постанову про накладення адміністративного правопорушення, позивач ОСОБА_1 вказує на її неправомірність тим, що зупинка транспортного засобу була здійснена у зв'язку з нетиповою роботою транспортного засобу та з метою недопущення ДТП, його дії були направлені на уникнення аварійний ситуацій та ДТП.
Однак, судом встановлено, що під час складання оскаржуваної постанови інспектором та розгляду справи судом, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження правомочності здійснення зупинки в зоні дії знаку 3.34 ПДР України, доказів виникнення небезпеки для руху або перешкод, які б слугували водію причиною для безумовної, негайної та законної зупинки в зоні дії вищевказаного дорожнього знаку.
Згідно п. 12.3 Постанови КМУ «Про правила дорожнього руху» за № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі по тексту - Постанова) у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Відповідно до п. 1.10 Постанови терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення:
вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху;
небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку;
перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу.
Таким чином, виходячи з аналізу наведених тлумачень термінів, вживаних в Постанові, суд приходить до висновку, що обставини на які посилається позивач оскаржуючи постанову у справі про накладення адміністративного стягнення, не підтверджені жодними доказами, небезпеки чи перешкод для дорожнього руху під час здійснення зупинки позивачем, не існувало. Доказів несправності транспортного засобу позивачем не надано ні інспектору, ні суду; перешкоди для руху відсутні; пояснення сторони позивача щодо причин вимушеної зупинки ОСОБА_1 в зоні дії знаку 3.34 є непослідовними та такими, що дозволяли водієві зменшити швидкість руху, обрати місце для зупинки в зоні, де знак 3.34 ПДР України припинив свою дію, тому ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, порушивши вимоги дорожнього знаку 3.34."Зупинку заборонено", порушив Правила дорожнього руху України, що є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 122 КУпАП за яке законом передбачено адміністративну відповідальність.
З врахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що постанова винесена відповідно до діючого законодавства України уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення, стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення є законною, підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 2,7-12, 14, 20, 72, 241-243, 246, 250, 286, 293 КАС України, ст. 7, 9, 222, 251, 252, 268, 280, 284 КУпАП, п. 1.10, 12.3 Постанови Кабінету міністрів України «Про правила дорожнього руху» за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора УПП в м. Києві ДПУ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Оратівський районний суд Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СУДДЯ О.І. Лисак
Рішення у повному обсязі складено 12.07.2018 року.