Справа № 132/2394/18
Провадження № 2/132/738/18
Іменем України
09.07.2018 Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Павленко І.В.
за участю секретаря Жовтої С.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка в позові вказує, що з відповідачем зареєстрували шлюб 21.03.1987 року в виконавчому комітеті Комунарівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, актовий запис №4.
Від даного шлюбу мають двох повнолітніх дітей.
Спільне сімейне життя з відповідачем не склалося. Шлюбні відносини фактично припинені, спільного бюджету не мають, спільного господарства не ведуть. Шлюб існує лише формально. Вважає, що сім'я розпалась остаточно, спільне життя та збереження шлюбу неможливе. Тому звертається в суд з даним позовом.
Позивачка в підготовче засідання не з'явилася, однак в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач в підготовче засідання також не з'явився, згідно заяви, наявної в матеріалах справи, позов визнає та просить справу розглянути за його відсутності.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
У відповідності до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачка з відповідачем зареєстрували шлюб 21.03.1987 року в виконавчому комітеті Комунарівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, актовий запис №4.
Від даного шлюбу мають двох повнолітніх дітей.
Стаття 4 СК України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки укласти шлюбні відносини та створити сім'ю.
Згідно ст.110 СК України подружжя має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу в разі незгоди подальшого збереження шлюбних відносин.
Спільне сімейне життя сторін не склалося. Шлюбні відносини фактично припинені, спільного бюджету не мають, спільного господарства не ведуть. Шлюб існує лише формально. Вважають, що сім'я розпалась остаточно, спільне життя та збереження шлюбу неможливе.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що сім'я розпалась остаточно і її подальше збереження буде суперечити інтересам сторін.
Окрім того, відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, тому суд вважає за можливе після розірвання шлюбу позивачку надалі іменувати прізвищем - «Борівська».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.105, 110, 111, 112, 113 СК України, ст.ст. 12, 80, 81, 82, 200, 211, 247, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 (дошлюбне Шепета) ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований 21.03.1987 року в виконавчому комітеті Комунарівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, актовий запис №4.
Після розірвання шлюбу позивачку надалі іменувати прізвищем - «Борівська».
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.