Справа № 128/1946/17
06 липня 2018 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження № 12017020100000454 від 28.04.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Прокурор в судовому засіданні, заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою. При цьому, прокурор вважає, за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою, враховуючи, що ризики, які стали підставою для застосування даного запобіжного заходу, не зникли. Просить врахувати, що обвинуваченому у разі визнання вини загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін, що може спонукати обвинуваченого до ухилення від покарання, а також просить врахувати, що обвинувачений хоча і має місце реєстрації, проживав у м.Вінниця, а не за місцем реєстраціїї, що може призвести до уникання обвинуваченим явки до суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його адвокат ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечили, та просили змінити міру запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши учасників судового розгляду, суд враховує, що ч. 3 ст. 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України та продовжено за ухвалами суду.
Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
При цьому, суд враховує, що злочин, за яким обвинувачується ОСОБА_4 , віднесений відповідно до ст.12 КК України, до тяжкого злочину, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України строком покарання від 7 до 10 років позбавлення волі, що у разі зміни запобіжного заходу може спонукати обвинуваченого до ухилення від покарання. Також суд враховує, що обвинувачений до затримання не постійно проживав за місцем реєстрації, а тому перебуваючи на волі, може, з метою уникнення від покарання, ухилятися від виконання обов'язку явки до суду. Також суд враховує відсутність соціально значимих стримуючих факторів, як то працевлаштування та сім'я, що дає суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може допустити невиконання процесуальних обов'язків покладених на нього в зв'язку зі статусом обвинуваченого.
Відтак, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України - не встановлено.
Виходячи з того, що на даний час судовий розгляд даного кримінального провадження триває, допитана лише потерпіла, та частина свідків, суд, з'ясувавши думку учасників кримінального провадження, вважає за необхідне продовжити термін тримання під вартою ОСОБА_4 строком до 2 місяців.
Враховуючи вимоги норм розділу ІІ КПК України, зокрема, ст. ст. 177,183,199, а також вищевказані обставини, суд вважає, що більш м'які заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду даного кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 315, 331 КПК України, суд, -
У клопотанні захисника засудженого ОСОБА_4 відмовити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, строком до 2 місяців - до 04 вересня 2018 року включно.
Копію ухвали направити для виконання начальнику УВП№1 м. Вінниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1