Вирок від 11.07.2018 по справі 151/386/18

ВИРОК

іменем України

Справа № 151/386/18

Провадження № 1-кп/126/203/2018

"11" липня 2018 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Бершадь кримінальне провадження № 12018020350000065 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22.04.2018 року близько 17 год. ОСОБА_5 з метою незаконного збагачення, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном прийшов до нежитлового та не охоронюваного домоволодіння ОСОБА_4 , розташованого по АДРЕСА_1 , де шляхом вільного доступу, реалізуючи свій злочинний умисел, таємно з корисливих спонукань з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна шляхом демонтажу викрав чотири металеві секції паркану, загальною вагою 67 кг, яким з боків огороджена територія домоволодіння ОСОБА_4 вартістю 434,16 грн. Після вчиненого ОСОБА_5 залишив місце злочину, а викраденим розпорядився на власний розсуд, продавши майно ОСОБА_6 за 300 грн., завдавши майнової шкоди ОСОБА_4 на суму 434 грн. 16 коп.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

21.05.2018 року між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст. 185 КК України, який у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим про примирення.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Потерпілий ОСОБА_4 просить затвердити угоду про примирення, наслідки її укладення йому зрозумілі.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні також просить вказану угоду з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

В якості обставин, котрі пом'якшують покарання обвинуваченому суд враховує, що він повністю визнав свою вину, щиро кається.

Обставин, котрі обтяжували б покарання обвинуваченому, по справі не встановлено.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4 повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим обвинувачений, цілком розуміють права, визначені п. 1 ч. 4 та п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним, що 22.04.2018 року близько 17 год. ОСОБА_5 з метою незаконного збагачення, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, прийшов до нежитлового та не охоронюваного домоволодіння ОСОБА_4 , розташованого по АДРЕСА_1 , де шляхом вільного доступу, реалізуючи свій злочинний умисел, таємно з корисливих спонукань з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом демонтажу викрав чотири металеві секції паркану, загальною вагою 67 кг, яким з боків огороджена територія домоволодіння ОСОБА_4 вартістю 434,16 грн. Після вчиненого ОСОБА_5 залишив місце злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, продавши ОСОБА_6 за 300 грн., завдавши майнової шкоди ОСОБА_4 на суму 434 грн. 16 коп.

Тому ці дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за якою належить призначити йому узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності зі ст. 100 КПК України.

Також суд вважає за необхідне, керуючись ч.2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судової експертизи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 21 травня 2018 року про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_5 143 грн. витрат за проведення експертизи на користь держави.

Речові докази: чотири металеві секції паркану вагою 67 кг передати власнику ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Вінницької області через Бершадський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_7

Попередній документ
75273579
Наступний документ
75273581
Інформація про рішення:
№ рішення: 75273580
№ справи: 151/386/18
Дата рішення: 11.07.2018
Дата публікації: 22.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Бершадський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка