Номер провадження 2/754/3087/18
Справа №754/16519/17
Іменем України
27 червня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого - судді - Галась І.А.
при секретарі - Дмитрієвій А.
розглянувши позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
13 грудня 2017 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» звернулось до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
18.07.2012 між Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (надалі - Банк) та ОСОБА_2 (надалі - Відповідач) укладено Кредитний договір № R53100301448В (надалі - Кредитний договір). У тимчасове користування на умовах Кредитного Договору (п.п. 1.1, 1.2) Банк надав Відповідачу кредит у вигляді грошових коштів у розмірі 50000 грн. ( П'ятдесят тисяч грн., 0 коп.), а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (рівними платежами щомісячно), з кінцевим терміном погашення не пізніше 18.07.2015 року, процентна ставка становить 36,5 % річних.
У тимчасове користування на умовах Кредитного Договору Банк надав Відповідачу кредит в вигляді грошових коштів, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше 18.07.2015 р.
Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору.
В порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач не виконав свої зобов'язання - припинив вносити платежі, передбачені умовами Кредитного договору як повернення отриманих коштів та сплату процентів за користування кредитом. У зв'язку із припиненням здійснення платежів на виконання Кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за Кредитним договором на 14.03.2014 року в сумі 50003,09 грн., а саме заборгованість по тілу кредиту - 41060,39 грн.; заборгованість по відсоткам - 8942,7 грн.; заборгованість по штрафних санкціях (пені) штрафні санкції - 0 грн. (Нуль грн., 0 коп.), заборгованість по комісії - 0 грн. (Нуль грн., 0 коп).
14.03.2014 року Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір про відступлення права вимоги № 140314нв.
Згідно Договору про відступлення права вимоги, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», включно і до ОСОБА_2.
Станом на 27.11.2017 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 50003,09 грн., а саме:
?заборгованість по тілу кредиту - 41060,39 грн.;
?заборгованість по відсоткам - 8942,7 грн.;
?заборгованість по штрафних санкціях (пені) штрафні санкції - 0 грн. ( Нуль грн., 0 коп.);
?заборгованість по комісії - 0 грн. (Нуль грн., 0 коп.).
На підставі викладеного представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №R53100301448В від 7/18/2012. в розмірі 50003,09 грн. та судовий збір в розмірі 1 600 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15.01.2018 р. відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 02.05.2018 р. відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал» не з'явився, подав до суду заяву відповідно до якої просить суд проводити розгляд справи у відсутності їх представникана підставі поданих суду доказів, вимоги позову підтримав в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві. Не заперечував проти розгляду справи в порядку заочного провадження.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином про час і місце розгляду справи, причину неявки суд не повідомила. Судова повістка про виклик відповідача в судове засідання в порядку ст. 130 ЦПК України не вручена з відміткою - "за закінченням встановленого строку зберігання".
Станом на 27.06.2018 р. Відзив на позовну заяву відповідачем подано не було.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд знаходить за можливим розглянути справу у відсутності відповідача, згідно до вимог частини 4 ст. 223 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням статті 280 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 18.07.2012 р. між ПАТ «ВТБ «Банк» (надалі - Банк) в особі директора Відділення «Новоголосієвське» ПАТ «ВТБ «Банк» Тимошенко Олени Олександрівни, що діє на підставі довіреності від 07.06.2011 року, з однієї сторони та ОСОБА_2 (надалі - Позичальник) з іншої сторони укладено Кредитний договір №R53100301448В (а.с.4-10).
У відповідності до п.п.3.1. Кредитного договору - сума та валют Кредиту 50 000 грн. 00 коп.
Підпунктом 3.2.Кредитного договору визначено строк кредитування, відповідно до якого Позичальник зобов'язаний повернути Кредит у повному обсязі 18.07.2015 року або достроково у випадках, передбачених цим Договором.
Згідно п.п.3.3.1 Кредитного договору проценти за користування Кредитом нараховуються Банком за ставкою у розмірі 36,5 % річних (далі - Проценти). Сторони за взаємною згодою, досягнутою при укладанні цього Договору, встановили, що розмір визначеної у цьому пункті процентної ставки може змінюватися шляхом укладання договору про внесення змін до цього Договору,у випадку і у порядку, встановленому п.5.2.7. цього Договору.
Згідно п.п.4.1. Кредитного договору - за користування Кредитом Позичальник сплачує Банку Проценти у розмірі, зазначеному в п.3.3. цього Договору або у розмірі, який змінений відповідно до п.3.3. та п.5.2.7 цього Договору.
Відповідно до п.п.4.4. Кредитного договору - при розрахунку процентів за кількість днів у році приймається фактична кількість днів у календарному році (365/366).
14 березня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» було укладено Договір про відступлення права вимоги №140314нв, відповідно до умов якого, первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржників , а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором (а.с.26-31).
Відповідно до витягу до додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги №140314нв від 14.03.2014 року позивач набув статусу кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_2 (а.с.32).
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 1077 та 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Враховуючи положення ст.ст.1077, 1078 ЦК України ТзОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного № R53100301448B від 18 липня 2012 року.
Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором №R53100301448B від 18 липня 2012 року, станом на 27 листопада 2017 року, заборгованість відповідача перед позивачем в загальному розмірі складає 50003,09 грн., з яких:
?заборгованість по тілу кредиту - 41060,39 грн.;
?заборгованість по відсоткам - 8942,7 грн.;
?заборгованість по штрафних санкціях (пені) штрафні санкції - 0 грн.;
?заборгованість по комісії - 0 грн. (а.с.25)
Доказів, щоб спростовували розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором, суду не надано.
Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом. Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором позики встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з вимогами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Виходячи з того, що відповідач не виконала взяті на себе зобов'язання, порушила умови кредитного договору, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано доказів щодо спростування заявленої суми кредитної заборгованості, в тому числі не здобуто таких доказів під час розгляду справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1600,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 550, 589, 1054 ЦК України, ст. ст. 1-13, 76-83, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ( ІПН НОМЕР_1, що проживає за адресою - АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Радянським РУГУ МВС України в м. Києві, 30.10.1996 року) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» (місцезнаходження - 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус) заборгованості за кредитним договором R53100301448B від 18.07.2012 року в розмірі 50003 гривні 09 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2, ( ІПН НОМЕР_1, що проживає за адресою - АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Радянським РУГУ МВС України в м. Києві, 30.10.1996 року) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» (місцезнаходження - 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус) судовий збір в розмірі 1600 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: