Справа №:755/4490/18
"06" липня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Чех Н.А.
з участю секретаря - Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його дідусь - ОСОБА_2. Після смерті дідуся відкрилася спадщина. Дідусь був одружений з ОСОБА_3, та мають спільну дитину - сина ОСОБА_4, який являється його (позивача) батьком. Його бабуся та батько є спадкоємцями першої черги, та вчасно звернулися із заявами про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 06.07.2017 року бабуся та батько подали заяви про відмови від прийняття спадщини на його (позивача) користь, так як це була остання воля померлого. Однак, батько і бабуся переплутали строк, вважали, що він починається з часу їх відмови, і в результаті повідомили його з помилковим строком його звернення. Заповіт дідусь не встиг скласти через стан здоров'я. 15.11.2017 року він звернувся до Десятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріусом винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій, оскільки він пропустив встановлений строк. Про останню волю дідуся він не знав, не знав і про відмову від прийняття спадщини батька та дідуся, повідомили про це згодом.
В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав письмовий відзив, в яких просив слухати справу за його відсутності та прийняти рішення на підставі поданих стороною доказів згідно чинного законодавства.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надіслав лист про слухання справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 29.03.2018 року у справі відкрито провадження та призначено до підготовчого засідання. 01.06.2018 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.
03.05.2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
23.05.2018 року з Десятої київської державної нотаріальної контори на вимогу суду надійшла копія спадкової справи № 716/2017.
В суді встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 та онуком ОСОБА_2 і ОСОБА_6.
Згідно свідоцтва про смерть - ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер.
06.07.2017 року Десятою київською державною нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу № 716/2017 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2.
06.07.2017 року ОСОБА_6 (дружина померлого) та ОСОБА_5 (син померлого) подали до нотаріальної контори заяви про відмову від спадщини.
15.11.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Десятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7, та отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з пропуском строку звернення із заявою про прийняття спадщини.
З пояснень ОСОБА_6, наданих суду, слідує, що 06.07.2017 року вона подала заяву до нотаріальної контори про відмову від спадщини після смерті чоловіка на користь ОСОБА_1 Про волю померлого чоловіка повідомила ОСОБА_1 не вчасно. Просила суд задовольнити позов ОСОБА_1
Встановлено, що спадкоємці першої черги за законом відмовилися від прийняття спадщини.
З копії спадкової справи, відкритої Десятою київською державною нотаріальною конторою, встановлено, що після смерті ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини крім ОСОБА_1, з урахуванням заяв про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_6 і ОСОБА_5, ніхто не звертався.
Наявність інших спадкоємців, крім ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
В суді було встановлено, що позивач пропустив встановлений законом шестимісячний строк для звернення задля прийняття спадщини з поважних причин, а тому йому має бути наданий додатковий строк - три місяці, який є достатнім, для подачі заяви про прийняття спадщини. Жодних доказів на спростування доводів позивача, матеріали справи не містять.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 1258, 1261, 1265, 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Десята київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, строком на три місяці.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: