79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.07.2018р. Справа №914/1112/18
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д. за участю секретаря судового засідання Думин В.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Експрес Техбуд”, м. Київ
до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Львівський будівельний холдинг”, м. Львів
про стягнення 14 900, 00 грн.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 - представник;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору та обставини справи: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Експрес Техбуд” звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Львівський будівельний холдинг” про стягнення 14 900, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо оплати наданих послуг з перевезення будівельного сміття вантажними самоскидами, внаслідок чого утворилася заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 14 900,00 грн.
Ухвалою від 19.06.2018 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи по суті в судовому засіданні 10.07.2018 року.
В судовому засіданні 10.07.2018 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив стягнути з відповідача 14 900,00 грн. за надані послуги з підстав, викладених у позовній заяві.
В судове засідання 10.07.2018р. представник відповідача не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України може бути розглянута за наявними в справі матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з огляду на наступне:
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, в тому числі, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Експрес Техбуд» (Виконавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Львівський будівельний холдинг» (Замовник) 12.08.2016 року було укладено Договір № ЕТ 2016/1208 на надання послуг будівельними машинами, механізмами та автотранспортом, який підписаний тільки ТзОВ «Експрес Техбуд», оскільки, як стверджує позивач, підписаний ним екземпляр цього Договору не було йому повернуто відповідачем.
Статтею 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Судом встановлено та матеріали справи свідчать, що 31.03.2017 р. позивачем та відповідачем підписано та скріплено печатками обох сторін, Акт виконаних робіт № 0000316 про надання послуг перевезення на загальну суму 22 600,00 грн., в якому зазначено, що Виконавець надав, а Замовник прийняв надані згідно Договору № ЕТ 2016/1208/ від 12.08.2016 послуги.
Отже, з огляду на викладене, відповідач, як Замовник згідно Договору, такими своїми діями засвідчив та визнав, що послуги перевезення згідно Акту виконаних робіт від 31.03.2017 р. № 0000316, надані позивачем на виконання Договору № ЕТ 2016/1208 на надання послуг будівельними машинами, механізмами та автотранспортом від 12.08.2016 р.
Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 3.3. Договору № ЕТ 2016/1208 на надання послуг будівельними машинами, механізмами та автотранспортом від 12.08.2016 р. розрахунок за послуги проводиться у формі 100% попередньої оплати. Оплата за Договором здійснюється в національній валюті України, у безготівковій формі шляхом перерахування Замовником відповідних грошових сум на поточний рахунок Виконавця.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії банківської виписки, долученої до позовної заяви, відповідач 27.03.2017 р. здійснив оплату за послуги перевезення на рахунок позивача в розмірі 7700,00 грн.
Як зазначалося раніше, 31.03.2017 р. позивачем та відповідачем підписано та скріплено печатками обох сторін, Акт виконаних робіт № 0000316 про надання послуг перевезення на загальну суму 22 600,00 грн., в якому зазначено, що Виконавець надав, а Замовник прийняв надані згідно Договору № ЕТ 2016/1208/ від 12.08.2016 послуги.
Позивач стверджує та в матеріалах справи відсутні докази протилежного, що, враховуючи попередню оплату в розмірі 7700,00 грн. у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 14900,00 грн. за надані послуги з перевезення згідно Акту виконаних робіт № 0000316 від 31.03.2017 р.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В статті 530 Цивільного кодексу України визначено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2018 р. позивачем направлено відповідачу претензію вих.№1 з проханням оплатити надані послуги, в тому числі згідно Акту виконаних робіт № 0000316 від 31.03.2017 р.
Позивач стверджує та відповідачем не спростовано, що на момент подання позову від відповідача ним не отримано ні відповіді на зазначену претензію, ні оплати за надані послуги.
Суд зазначає, що станом на дату ухвалення судом рішення відповідач взятих на себе договірних зобов'язань щодо оплати наданих послуг не виконав, заборгувавши позивачу 14 900,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем не подано ні заперечень щодо позовних вимог, ні доказів оплати боргу та в матеріалах справи відсутні докази протилежного.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 14 900,00 грн. підлягають до задоволення.
Оскільки позовні вимоги задоволено судом повністю, витрати позивача по сплаті судового збору суд відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає на відповідача в розмірі 1 762,00 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Львівський будівельний холдинг” (79022, м. Львів, вул. Городоцька, 174; ідентифікаційний код юридичної особи: 36416850) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Експрес Техбуд” (04211, м. Київ, проспект Степана Бандери, 32; ідентифікаційний код юридичної особи: 39618812) 14900,00 грн. заборгованості та 1762,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 13.07.2018р.
Суддя Запотічняк О.Д.