ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.07.2018Справа № 910/5986/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження
справу № 910/5986/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ОБРІЙ», м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАКРАНСЕРВІС», м. Київ,
про стягнення 103 339,86 грн.,
без виклику учасників справи.
14.05.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ОБРІЙ" (далі - Товариство) до товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАКРАНСЕРВІС" (далі - ТОВ "АВІАКРАНСЕРВІС") про стягнення за договором оренди від 01.10.2016 № 01/10-16 (далі - Договір): 90 480 грн. основного боргу; 2 318,28 грн. 3% річних; 22 919,37 грн. пені; 8 102,21 грн. втрат від інфляцій, а всього 123 819,86 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
04.07.2018 позивач подав до суду заяву, в якій зазначив, що:
- відповідач частково погасив частину боргу у сумі 20 480 грн., що підтверджується такими платіжними дорученнями: від 29.05.2018 № 1549 на суму 10 480 грн.; від 31.05.2018 № 1564 - 5 000 грн. та від 13.06.2018 № 1593 - 5 000 грн.;
- товариство просило суд стягнути з відповідача: 70 000 грн. боргу 2 318, 28 грн. 3% річних, 22 919,37 грн. пені та 8 102,21 грн. втрат від інфляції.
Вказана заява прийнята судом до розгляду відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України.
04.07.2018 позивач подав суду клопотання про надання оригіналів документів для огляду, які були повернуті листом від 04.07.2018.
Ухвалу Господарського суду міста Києва було надіслано учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відміткою канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Відповідач отримав копію ухвали 18.06.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до частини першої статті 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Проте, ні у визначенйи строк, ні станом на 13.07.2018 відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
Водночас, 04.07.2018 позивач подав до суду заяву, в якій зазначив, що:
- відповідач частково погасив частину боргу у сумі 20 480 грн., що підтверджується такими платіжними дорученнями: від 29.05.2018 № 1549 на суму 10 480 грн.; від 31.05.2018 № 1564 - 5 000 грн. та від 13.06.2018 № 1593 - 5 000 грн.;
- товариство просило суд стягнути з відповідача: 70 000 грн. боргу 2 318, 28 грн. 3% річних, 22 919,37 грн. пені та 8 102,21 грн. втрат від інфляції.
Вказана заява прийнята судом до розгляду відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України.
04.07.2018 позивач подав суду клопотання про надання оригіналів документів для огляду, які після огляду і звіряння з копіями поданими з позовом були повернуті листом від 04.07.2018.
Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 178 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, надавши оцінку всім аргументам позивача, Господарський суд міста Києва
01.10.2016 позивачем (орендодавець) і відповідачем (орендар) було укладено Договір, за умовами якого:
- орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування кран баштовий модель R54-16 SYM Shenyang Sanyo Building Machinery, заводський № 99, виробник КНР, 2007 року випуску, вантажопідйомність 8 000 кг., довжина стріли 54 м., базова висота 46,35 м. (пункт 1.1 Договору);
- орендодавець протягом 3 (трьох) днів з дня підписання сторонами Договору передає, а орендар приймає у строкове користування кран, про що сторони підписують відповідний акт приймання-передачі (пункт 2.1 Договору);
- сторонами погоджено, що за час фактичного користування орендарем краном з 01.10.2016 по 31.10. 2016 (31 день роботи крану) орендар сплачує орендодавцю фіксовану суму - 140 400 грн., в тому числі ПДВ 20%, трьома рівними частинами, до 15 числа кожного зазначеного місяця, протягом листопада та грудня 2016 року та січня місяця 2017 року (пункт 3.1 Договору);
- орендна плата сплачується орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця на підставі акта наданих послуг до кожного 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, що слідує за звітним (пункт 3.3 Договору);
- Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його скріплення печатками сторонами і діє до 31.12.2017, а частини виконання зобов'язань до повного виконання сторонами своїх обов'язків за Договором (пункт 8.1 Договору).
Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Поповичем В.В., який діяв на підставі статуту, та від відповідача - директором Сараною Ю.С., який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним.
Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди.
Судом встановлено, що орендодавець передав, а орендар прийняв кран баштовий, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду від 01.10.2016, який підписано повноважними представниками учасників процесу та скріплено печатками.
10.01.2017 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору, за умовами якої розмір орендної плати за Договором буде визначатися за фактичний час користування краном, в зв'язку з вихідними та неробочими днями, а саме 260 грн. за машино-годину.
Товариство умови Договору виконало та надало відповідні послуги, що підтверджується такими актами надання послуг: від 31.01.2017 № 2 на суму 70 200 грн.; від 28.02.2017 № 6 - 81 120 грн.; від 31.03.2017 № 10 - 96 460 грн.; від 30.04.2017 № 15 - 81 120 грн.; від 31.05.2017 № 19 - 96 720 грн.; від 30.06.2017 № 22 - 86 580 грн.; від 31.07.2017 № 26 - 96 720 грн.; від 31.08.2017 № 32 - 90 480 грн.; від 30.09.2017 № 44 - 45 760 грн.
Вказані акти підписані повноваженими представниками сторін та скріплені печатками без зауважень.
Крім того, сторонами було укладено додаткову угоду від 01.09.2017 № 2 до Договору про розірвання Договору, за умовами якої було узгоджено припинення дії Договору з 05.10.2017.
Крім того, 05.10.2017 позивачем і відповідачем було складено та підписано акт приймання-передачі (повернення) про повернення крану орендодавцю.
Відповідно до умов Договору ТОВ "АВІАКРАНСЕРВІС" здійснює оплату на підставі підписаних сторонами Договору актів наданих послуг.
Слід зазначити, що за актами надання послуг № 2, 6, 10 ,15, 19, 22 та 26 послуги оплачені вчасно, що ж до актів надання послуг № 32 та 44, то відповідач розрахувався невчасно та не в повному обсязі.
У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Товариство направило на адресу ТОВ «АВІАКРАНСЕРВІС» претензії від 20.03.2018 №250 та від 02.04.2018 № 292 з вимогою сплатити заборгованість, які були залишені без відповіді та належного реагування.
Позивач направив на адресу відповідача лист від 03.05.2017 №34-2 з актом звірки взаєморозрахунків за Договором, який був залишений без відповіді.
Заборгованість ТОВ «АВІАКРАНСЕРВІС» перед Товариством на день подання позовної заяви до суду складала 90 480 грн.
Позивач 04.07.2018 подав до суду заяву, в якій зазначив, що відповідач частково погасив частину заборгованості у сумі 20 480 грн., що підтверджується такими платіжними дорученнями: від 29.05.2018 № 1549 - 10 480 грн., від 31.05.2018 № 1564 - 5 000 грн. та від 13.06.2018 № 1593 - 5 000 грн.
Отже, заборгованість відповідача з орендної плати за Договором складає 70 000 грн.
З огляду на невиконання відповідачем умов Договору позивач просить суд стягнути заборгованість з орендної плати.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 70 000 грн. боргу з орендної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 2 318,28 грн. 3% річних; 22 919,37 грн. пені; 8 102,21 грн. втрат від інфляції, визначаючи період нарахування з 16.09.2017 по 10.05.2018 за актом № 32 та з 16.10.2017 по 10.05.2018 за атом № 44.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні в частині нарахування 3 % річних і втрат від інфляції.
Що ж до стягнення 22 919,37 грн. пені, то слід зазначити таке.
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 8.3 Договором передбачено, що у випадку несвоєчасного внесення орендної плати, орендар зобов'язаний виплатити пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, якщо прострочення платежу складає 30 календарних днів, Договір розривається в односторонньому порядку з відшкодуванням орендодавцю всіх збитків.
За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ з обмеженням шестимісячним строком нарахування.
Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, судом встановлено, що періоди нарахування суми пені визначені неправильно.
За перерахунком суду сума пені та період її нарахування становлять:
- 2 543,25 грн. пені на суму 90 480 грн. з 16.09.2017 по 12.03.2018 (оскільки 15.09.2017 є останнім днем оплати 90 480 грн. заборгованості за актом надання послуг від 31.08.2017 №32; 12.03.2018 було перераховано 45 760 грн.);
- 166,63 грн. пені на суму 44 720 грн. з 13.03.2018 по 16.03.2018 (оскільки з 13.03.2018 сума боргу за актом від 31.08.2017 № 32 зменшилася до 44 720 грн., а 16.03.2018 є останнім днем шестимісячного строку для нарахування пені щодо прострочення за актом №32);
- 6 895,34 грн. пені на суму 45 760 грн. з 16.10.2017 по 16.04.2018 (оскільки 15.10.2017 є останнім днем оплати 45 760 грн. заборгованості за актом надання послуг від 30.09.2017 №44, а 16.04.2018 є останнім днем шестимісячного строку для нарахування пені за вказаним актом).
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 19 605,22 грн. пені (2 543,25 грн. + 166,63 грн. + 6 895,34 грн.), у стягненні решти суми пені слід відмовити.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню частково.
Судові витрати у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 178, 232, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАКРАНСЕРВІС» (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8, корпус 10, офіс 212; ідентифікаційний код 40528544) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ОБРІЙ» (03035, м. Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, буд. 18, офіс 6/4; ідентифікаційний код 39556547): 70 000 (сімдесят тисяч) грн. боргу; 2 318 (дві тисячі триста вісімнадцять) грн. 28 коп. 3 % річних; 8 102 (вісім тисяч сто дві) грн. 21 коп. втрат від інфляції; 19 605 (дев'ятнадцять тисяч шістсот п'ять) грн. 22 коп. пені та 1 705 (одну тисячу сімсот п'ять) грн. 49 коп. судового збору.
3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13.07.2018.
Суддя І.Д. Курдельчук