Справа № 159/1840/18
Провадження № 2/159/679/18
13 липня 2018 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (м. Ковель, вул. Володимирська, 10/96) до ОСОБА_3 (м. Ковель, вул. Володимирська, 10/96), яка діє в своїх інтересах, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, (м. Ковель, вул. Володимирська, 10/96), в інтересах якого, як законний представник діє ОСОБА_3, про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом, -
ОСОБА_2, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в інтересах якого, як законний представник діє ОСОБА_3, в якому просив визнати осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме - квартирою № 96 в буд. № 105 по вул. Володимирській в м. Ковелі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та його дружина - ОСОБА_5 зареєстровані та постійно проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім цього, у вказаній квартирі також зареєстровані, але не проживають ОСОБА_3 (сестра позивача) та її неповнолітній син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3. Оскільки квартира не приватизована та відноситься до державного житлового фонду, на підставі рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради за № 397 від 14.09.2006 року, відповідальним квартиронаймачем є позивач. Незважаючи на те, що в квартирі зареєстровано на постійне проживання чотири особи, постійно проживають лише позивач та його дружина. Натомість сестра позивача - ОСОБА_3 разом із сином ОСОБА_4 у квартирі не проживають з 2004 року, тобто понад 13 років. Позивач вказує, що у 2004 році ОСОБА_3, забравши належній їй та сину речі, самостійно вибула з квартири та повідомила, що виїжджає на постійне місце проживання до свого чоловіка в Російську Федерацію, адже він є громадянином ОСОБА_6 та постійно там проживає. З вказаного періоду ОСОБА_3 з сином виїхали до Російської Федерації та більше за місцем своєї реєстрації на проживання не повертались. Крім цього, позивач вказує, що ОСОБА_3 інтересу до житла не виявляла, адже участі у його утриманні та сплаті комунальних послуг не приймала, технічним станом не цікавилась.
Оскільки ОСОБА_3 разом із неповнолітнім сином ОСОБА_4 не проживає за місцем своєї реєстрації досить тривалий строк, позивач вважає, що підстави для збереження за відповідачем та її неповнолітнім сином житлової площі відсутні, а тому останні втратили право на проживання у ІНФОРМАЦІЯ_4.
Враховуючи наведене, позивач просить суд визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованих за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме - квартирою № 96 в буд. № 105 по вул. Володимирській в м. Ковелі.
В судове засідання позивач не з'явився, однак попередньо подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує повністю та просив задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3, в силу вимог ст. 128 ЦПК України, була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з'явилась без повідомлення причин, відзиву не подала.
Позивач не заперечує проти заочного рішення справи, про що зазначив в своїй заяві.
За вказаних обставин суд, зі згоди позивача, прийшов до висновку про можливість ухвалення рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Позивач ОСОБА_2 є відповідальним наймачем квартири АДРЕСА_1, яка не приватизована та належить виконавчому комітету Ковельської міської ради, що підтверджується рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради №397 від 14.09.2006 року.
В цій квартирі, крім ОСОБА_2, зареєстровані: дружина - ОСОБА_5, сестра - ОСОБА_3, та племінник - ОСОБА_4, що підтверджується довідкою № 589 від 23.02.2018 року.
Як встановлено з листа начальника Ковельського ВП ГУНП України у Волинській області № 3678 від 29.03.2018 року, проведеною перевіркою встановити місце проживання ОСОБА_3 та її сина ОСОБА_4 не можливо, та згідно свідчень мешканців будинку, останні більше 10 років не проживають в ІНФОРМАЦІЯ_4.
Крім цього, зазначені обставини підтверджуються письмовими поясненнями ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та ОСОБА_10, які, кожен окремо, підтвердили, що тривалий час (понад тринадцять років) відповідач та її син в квартирі АДРЕСА_1 не проживають, не з'являються там, не приймають участі в утриманні квартири.
Відповідно до вимог ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Зважаючи на встановлені обставини та зазначені вимоги чинного законодавства, в даному випадку вбачаються підстави для визнання цих осіб такими, що втратили право користування житловою квартирою.
Таким чином суд визнає доведеним факт непроживання відповідача за вказаною адресою понад встановлені законом строки.
Суд визнає такими, що заслуговують на увагу, доводи позивача про те, що реєстрація місця проживання відповідача у квартирі АДРЕСА_1, перешкоджає йому вільно користуватись, майном (квартирою) на власний розсуд. Зокрема така реєстрація місця проживання відповідача може бути підставою для відмови в оформленні субсидій. Таким чином суд визнає порушеним право власності позивача саме відповідачем, а тому це право підлягає захисту судом.
Таким чином суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що факт відсутності відповідача ОСОБА_3 в квартирі, яка знаходиться за адресою: м. Ковель, вул. Володимирська, 105/96, понад встановлені строки повністю доведений, а тому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,слід визнати такими, що втратили право користування жилим приміщенням за вказаною адресою.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 280-289 ЦПК України, на підставі ст. ст. 15, 18, 71, 72 Житлового кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в інтересах якого, як законний представник, діє ОСОБА_3, про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованих за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме - квартирою № 96 в буд. № 105 по вул. Володимирській в м. Ковелі.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Головуючий:ОСОБА_11