номер провадження справи 24/10/18
09.07.2018 Справа № 908/232/18
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С.,
розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/232/18
за позовом Керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 50/57) в інтересах держави в собі органу, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах
позивач: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ідентифікаційний код 39820689)
до відповідача: Селянського (фермерського) господарства "Лена" (70550, Запорізька область, Оріхівський район, с. Мала Токмачка, вул. Лугова, буд. 11, ідентифікаційний код 25223043)
про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння;
за участю представників сторін:
від прокуратури - Селезньова Т.В., прокурор, посвідчення № 030389 від 17.11.2014;
від позивача - Гурильов А.С., довіреність № 8-0.62-416/62-18 від 18.05.2018;
від відповідача - Коноваленко О.Ю., довіреність № 1 від 12.03.2018, адвокат;
Кучер М.Д., голова СФГ "Лена", паспорт серії НОМЕР_1 виданий 24.01.2005
13.02.2018 до господарського суду Запорізької області звернувся Керівник Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, що уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Лена" про витребування з незаконного володіння селянського (фермерського) господарства "Лена" (адреса: вул. Лугова, 11, с. Мала Токмачка, Оріхівський район. Запорізька область, 70550, ідентифікаційний код юридичної особи: 25223043) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (адреса: вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код юридичної особи: 39820689) земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, площею 83 га, яка розташована на території Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області та була надану у постійне користування ОСОБА_5 на підставі державного акта на право постійного користування землею від 26.05.1998 серії НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 113, який втратив чинність зі смертю ОСОБА_5
Ухвалою суду 13.02.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/232/18 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/10/18. Підготовче судове засідання призначено на 12.03.2018 об 11 год. 00 хв., про що всі учасники судового процесу були повідомлені належним чином.
Прокурор, в межах підготовчого судового засідання зазначив, що предметом спору є витребування з незаконного володіння селянського (фермерського) господарства "Лена" (адреса: вул. Лугова, 11, с. Мала Токмачка, Оріхівський район. Запорізька область, 70550, ідентифікаційний код юридичної особи: 25223043) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (адреса: вул. Українська, 50, м. Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код юридичної особи: 39820689) земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, площею 83 га, котра розташована на території Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області та була надану у постійне користування ОСОБА_5 на підставі державного акта на право постійного користування землею від 26.05.1998 серії НОМЕР_2. зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 113, який втратив чинність зі смертю ОСОБА_5
В засідання суду 12.03.2018 представник позивача не прибув.
Відповідач проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та беручи до уваги необхідність надання позивачу часу для подання письмових заперечень на відзив відповідача, суд відклав підготовче судове засідання на 10.04.2018 о 10 год. 30 хв., про що всі учасники судового процесу були повідомлені належним чином.
04.04.2018 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення ціни позову, враховуючи, що вартість всієї земельної ділянки повинна становити 1248759, 90 грн.
Представник позивача вказав на те, що ціна позову підтверджується доданими до позову матеріалами.
В судовому засіданні 10.04.2018 суд з'ясував думку присутніх представників щодо закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.
Вислухавши представників, розглянувши матеріали справи, суд оголосив про закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.05.2018 о 10 год. 30 хв.
17.04.2018 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії довідки Оріхівського управління ГУ ДФС у Запорізькій області, платіжного доручення про сплату єдиного податку та інформлиста Витрат на виробництво продукції по СФГ "Лена" за 2018 рік.
08.05.2018 від Кучер Миколи Дмитровича надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Також, до суду від С(Ф)Г "Лена" надійшло клопотання про призначення експертизи.
В судовому засіданні 10.05.2018 суд розглянув клопотання про залучення третьої особи та призначення експертизи, заслухав вступні слова учасників судового процесу, з'ясував обставини справи та перевірив докази.
Ухвалою суду від 10.05.2018 клопотання про залучення третьої особи та призначення експертизи залишені без задоволення, оголошено перерву в судовому засіданні на 30.05.2018 об 11 год. 30 хв.
14.05.2018 на адресу суду від Токмацької місцевої прокуратури надійшли письмові пояснення по суті відзиву відповідача у справі.
В судовому засіданні 30.05.2018 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Оберіг".
Представники сторін підтримали раніше подані письмові документи.
Враховуючи, що спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву до 13.06.2018 до 11 год. 00 хв.
В судовому засіданні 13.06.2018 відповідачем заявлений письмовий відвід судді.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.06.2018 в порядку ст. ст. 35, 36, 38, 39, 228, 229 Господарського процесуального кодексу України заява про відвід судді у справі № 908/232/18, подану Селянським (фермерським) господарством "Лена" 13.06.2018, залишена без задоволення, провадження у справі № 908/232/18 зупинено.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2018, для розгляду заяви про відвід судді справу № 908/232/18 визначено судді Горохову І.С.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.06.2018, в порядку ст. ст. 35, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України, у задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства "Лена" про відвід судді Азізбекян Т.А. у справі № 908/232/18 відмовлено.
Ухвалою від 15.06.2018 у справі № 908/232/18 суддя господарського суду Запорізької області Азізбекян Т.А. поновила провадження у справі та призначила наступне судове засідання на 03.07.2018 об 11 год. 30 хв., про що всі представники сторін були повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 03.07.2018 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Оберіг".
Суд з'ясував у сторін про наявність клопотань та заяв, які не подавались раніше. Представники сторін повідомили суд про відсутність заяв та клопотань.
Враховуючи, що спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд оголосив перерву до 09.07.2018 до 14 год. 30 хв., про що представники сторін були повідомлені під розписки.
В судовому засіданні 09.07.2018 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Оберіг".
Суд перейшов до судових дебатів та заслухав заключні слова сторін.
Представник прокурора підтримав позов та просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області підтримав позовні вимоги, викладені прокурором просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача заперечував проти позову та заявив клопотання про зупинення провадження у справі. Суд не прийняв до розгляду клопотання відповідача про зупинення, з урахуванням його заявлення вже на стадії розгляду справи по суті.
По закінченні розгляду справи, суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
Після виходу з нарадчої кімнати, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позову, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частинами 1 та 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України гарантовано право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Як зазначає прокуратура, за результатами опрацювання Публічної кадастрової карти України, відомостей органів влади та місцевого самоврядування, Токмацькою місцевою прокуратурою виявлено факт незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння Селянським (фермерським) господарством «Лена» земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності площею 83 га.
Так, 11.02.1997 зареєстровано Селянське (фермерське) господарство «Лена» (далі - С(Ф)Г «Лена»).
Розпорядженням голови Оріхівської районної державної адміністрації Запорізької області № 378 від 19.05.1998 виділено додатково фермеру ОСОБА_5 83 га землі.
На підставі державного акту на право постійного користування землею від 26.05.1998 серії НОМЕР_2 ОСОБА_5 надано у постійне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, площею 83 га для ведення фермерського господарства, що розташована на території Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району, у т.ч. 50 га ріллі, 22,5 га кормових угідь та 10,5 га інших несільськогосподарських угідь.
Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 113.
Згідно із п. 1.2 статуту С(Ф)Г «Лена» господарство організовано на земельній ділянці, розташованій на території Малотокмачанської сільської ради Оріхвського району Запорізької області , що належала ОСОБА_5, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та на ім'я якої Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області 26.05.1998 видано державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_2.
Отже, С(Ф)Г «Лена» організовано на земельній ділянці, наданій у постійне користування ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства.
Відповідно до інформації відділу у Оріхівському районі ГУ Держгеокадастру Запорізькій області від 15.01.2018 № 0-8-0.30-11/109-18 нормативно грошова оцінка 1 га ріллі по Запорізькій області станом на 01.01.2018 складає 25 254,64 грн.
З розрахунку здійсненого на підставі вказаної інформації та з урахуванням положень ст. 277 Податкового кодексу України вбачається, що нормативно грошова оцінка спірної земельної ділянки (83 га сільськогосподарських угідь) становить 2096135,12 грн.
Відповідно актового запису про смерть від 25.09.2008 № 260 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 02.07.2009 у справі № 2-1066-09 у порядку спадкування за законом визнано за Кучер М.Д. право власності на С(Ф)Г «Лена».
У п. 1.3 статуту С(Ф)Г «Лена» також зазначено про те, що Кучер М.Д. набув право власності на це фермерське господарство на підставі вищезазначеного рішення суду.
Разом з цим, СФГ «Лена» з часу смерті ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1) продовжує утримувати та використовувати вказану земельну ділянку площею 83 га, у тому числі для вирощування сільгоспкультур, що підтверджується звітами та податковими деклараціями поданими цим фермерським господарством до уповноважених державних органів, а також інформацією органу місцевого самоврядування.
Враховуючи вищевикладені обставини, посилаючись на відсутність правових підстав для використання відповідачем спірної земельної ділянки, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Витребування із незаконного володіння Селянського (фермерського) господарства "Лена" на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 83 га, яка розташована на території Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області та була надану у постійне користування ОСОБА_5 на підставі державного акта на право постійного користування землею від 26.05.1998 серії НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 113, який втратив чинність зі смертю ОСОБА_5, було предметом судового розгляду у цій справі.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного:
Як свідчать матеріали справи та підтверджується відповідачем, С(Ф)Г «Лена» організовано на земельній ділянці, розташованій на території Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, що належала ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та на ім'я якої Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області 26.05.1998 видано державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_2.
Отже, С(Ф)Г «Лена» організовано на земельній ділянці, наданій у постійне користування ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства.
Використання земельної ділянки С(Ф)Г «Лена» до цього часу підтверджується також звітами та податковими деклараціями поданими цим фермерським господарством до уповноважених державних органів, а також інформацією органу місцевого самоврядування.
Суд погоджується з доводами позивача щодо безпідставного використання відповідачем спірної земельної ділянки, з огляду на наступне:
Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.
Зі змісту ч. 2 вказаної статті вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам чи юридичним особам приватного права не передбачена.
Пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність.
З огляду на те, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту - с. Мала Токмака Оріхівського району Запорізької області, відповідано до п.п. г) п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245- VI, вона перебуває у державній власності.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з ст. 122 Земельного кодексу України в редакції, чинній з 01.01.2013, повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, надання у власність або у користування для всіх потреб віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.
Відповідно до положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, та положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 № 18, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Тобто, з 03.03.2015 розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Запорізької області стало Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
Незаконне утримання та використання С(Ф)Г "Лена" спірної земельної ділянки порушує встановлений законодавством порядок набуття прав на землю та відповідно майнові інтереси держави щодо володіння та розпорядження цією землею.
Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України.
Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній власності, спричиняє шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави щодо витребування із незаконного володіння земельної ділянки.
Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно із ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім .випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Згідно із ч. 1 ст. 407 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
З змісту ч. 2 ст. 407 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 102-1 Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.
Згідно зі ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 23 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про фермерське господарство" до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити; будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.
Згідно із ч. 1 ст. 20 зазначеного Закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.
Спірна земельна ділянка починаючи з 23.09.2008 не могла використовуватись та утримуватись С(Ф)Г «Лена», адже підстави для цього відпали внаслідок смерті особи, якій було надано у користування цю землю. Жодних рішень щодо успадкування Кучер М.Д. права постійного користування спірною земельною ділянкою не ухвалювалось.
Отже, відповідач незаконно, без відповідної правової підстави заволодів та використовує спірну земельну ділянку, а саме земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності, площею 83 га, що розташована на території Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області.
До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство" землі фермерського господарства можуть складатися із:
а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству, як юридичній особі;
б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;
в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Приймаючи до уваги те, що спірна земельна ділянка надавалась у постійне користування ОСОБА_5, а не С(Ф)Г «Лена», вона не входить до складу майна цього фермерського господарства, а тому й не може використовуватись цим господарством, після смерті ОСОБА_5, адже будь-які права приватних осіб щодо вказаної земельної ділянки припинились зі смертю належного користувача.
За приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Документального підтвердження користування спірною земельною ділянкою відповідно до вимог законодавства України відповідачем не надано.
За змістом положень ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.
В силу ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Враховуючи вищевикладене, вбачаються підстави для витребування із незаконного володіння С(Ф)Г «Лена» земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 83 га, наданої ОСОБА_5 у постійне користування відповідно до державного акта на право постійного користування землею від 26.05.1998 серії НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 113, який втратив чинність зі смертю ОСОБА_5, на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
Суд вважає заперечення відповідача на позов безпідставними внаслідок встановлених судом обставин справи, наданих учасниками судового доказів та вимог законодавства України.
Позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права та бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом складає саме 1 762 грн. 00 коп. і саме в цій сумі - 1 762 грн. 00 коп. покладається на відповідача.
Прокуратура не позбавлена права звернення до суду із відповідним клопотанням про повернення зайво сплаченого судового збору за цим позовом.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Витребувати з незаконного володіння Селянського (фермерського) господарства "Лена" (70550, Запорізька область, Оріхівський район, с. Мала Токмачка, вул. Лугова, буд. 11, ідентифікаційний код 25223043) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50; ідентифікаційний код юридичної особи 39820689) земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, площею 83 га, яка розташована на території Малотокмачанської сільської ради Оріхівського району Запорізької області та була надана у постійне користування ОСОБА_5 на підставі державного акта на право постійного користування землею від 26.05.1998 серії НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 113, який втратив чинність зі смертю ОСОБА_5
3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Лена" (70550, Запорізька область, Оріхівський район, с. Мала Токмачка, вул. Лугова, буд. 11, ідентифікаційний код 25223043) на користь Прокуратури Запорізької області в особі Токмацької місцевої прокуратури (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, 50/57, розрахунковий рахунок № 35217095000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Прокуратура Запорізької області, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені на сплату судового збору у 2018 році при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
Видати відповідний наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 12.07.2018.
Суддя Т.А. Азізбекян