Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"12" липня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/65/18
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Антонова О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № б/н від 03.03.2018;
від відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11"
про стягнення 796676,16грн
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 796676,16грн заборгованості, з яких: 697803,60грн основного боргу, 1081,60грн пені, 18869,37грн 3% річних та 78921,59грн інфляційних втрат.
Згідно заяви про уточнення ціни позову від 15.06.2018, яку судом розцінено як заяву про зменшення позовних вимог та прийнято до розгляду, позивач просить стягнути з відповідача 728606,85грн, з яких 697803,60грн основного боргу, 6384,90грн пені, 17091,41грн 3% річних, 7326,94грн інфляційних. Спір вирішується з урахуванням вказаної заяви.
Ухвалою суду від 18.06.2018 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
05.07.2018 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на доповнення до відзиву.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги у сумі 728606,85грн підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про уточнення ціни позову (а.с.175-178) В усному порядку просив відкласти судове засідання, оскільки відповідач вчиняє дії по наданню актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт. Пояснив, що весь обсяг робіт за договором виконано, однак у сторін виникли труднощі з підписанням необхідних документів по здачі-прийому цих робіт. При цьому фактична вартість виконаних робіт наразі з'ясовується.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: - неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; - перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; - виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; - необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
За вказаного, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи. Крім того, у суду відсутня можливість продовження, встановленого ст. 195 ГПК України, строку розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
26.05.2016 між Державним підприємством "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (замовник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №11 (підрядник/відповідач) було укладено договір № 08-15/372 (далі-Договір).
За умовами вказаного Договору, замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по об'єкту: "Будівництво майстерень по ремонту та обслуговуванню автомобілів з вбудованими побутовими та складськими приміщеннями в с.Бережесть Овруцького району Житомирської області в асортименті, кількості і по ціні в українській гривні, згідно заявки покупця погодженої сторонами за результатами тендеру №31852 за лотом №1 (1 об'єкт), в системі електронних закупівель APS Tender (п.1.1. Договору).
Відповідно до п. 2.3. Договору, загальна сума Договору складає 6576649,20 грн, в тому числі ПДВ 20% - 1096108,20 грн.
Відповідно до п. 3.1. Договору, початок виконання робіт з 01.06.2016 (за умови виконання п.5.2.), а закінчення робіт - 31.12.2016 .
Додатковою угодою №1 від 04.01.2017 сторони продовжили строки виконання робіт до 31.12.2017 (а.с. 20).
Згідно п. 14.1 Договору, договір діє до повного завершення підрядних робіт.
Відповідно до умов п.5.2. Договору, замовник перераховує 30% відсотків від загальної суми по договору підряднику як попередню оплату протягом 7- робочих днів з дня підписання сторонами. Остаточний розрахунок проводиться після закінчення будівництва та здачі об'єкта.
Як вказує позивач у позовній заяві, ним було перераховано відповідачу 30% від загальної суми Договору як попередню оплату у розмірі 1800000,00 грн.
Позивач вказує, що у зв'язку з тим, що відповідачем не надавались акти виконаних робіт до 5-го числа щомісяця, на адресу відповідача були надіслані вимоги № 01-06/708 від 02.11.2016 та № 01-06/757 від 16.12.2016 щодо надання актів виконаних робіт. Вказані листи залишились без відповіді та задоволення.
Також позивач вказує, що у зв'язку із не завершенням, передбачених Договором робіт, позивач 11.12.2017 направив на адресу відповідача претензію № 01-06/411 про розірвання договору № 08-15/372 від 26.05.2016 та повернення частини авансу у сумі 697803,60 грн. Відповіді на вказану претензію відповідач не надав, зазначені в претензії вимоги не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зсилається на п.п. 5.1, 11.2 Договору та ст.ст. 193,231 ГК України, ст.ст. 526,525,530,549,550,610,612,623,837,849,875,883 ЦК України.
Відповідач, згідно відзиву на позовну заяву та дововнення до відзиву (а.с.154-155, 187), щодо внесення позивачем авансового платежу за Договором на рахунок відповідача у розмірі 1800000,00 грн не заперечує. Пояснює, що з вказаних коштів сторонами було документально підтверджено виконання підрядником робіт у лютому 2017 на суму 1102196,40 грн, залишок авансового платежу станом на лютий 2017 склав 697803,60 грн.
Вказує, що відповідачем за 2017 рік фактично було проведено будівельні роботи за грудень 2017, вартість яких складає 701343,74 грн. Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по факту за листопад-грудень 2017 року на вказану суму передано позивачу у травні 2018. У червні 2018 додатково подано позивачу акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про їх вартість за грудень 2017. Вважає, що вказані документи є підставою для складання та підписання акта виконаних робіт та свідчать про відсутність підстав для повернення частини авансового платежу.
Крім того, вказує, що відповідачем було виконано додаткові будівельні роботи, які попередньо не передбачені первинною проектно-кошторисною документацією на суму 112867,46. За таких обставин вважає, що відповідачем за 2017 рік за Договором виконано будівельні роботи додатково на суму 814211,21 грн, а наведені ним документи свідчать що вартість виконаних робіт перевищує розмір сплаченого авансу.
Позивач, згідно відповіді на відзив та відповіді на доповнення до відзиву (а.с. 168-173, 193 ), із зазначеними у відзиві твердженнями відповідача не погоджується, зокрема, вказує, що надані відповідачем документи щодо виконання робіт не відповідають вимогам чинного законодавства, п. 5.1 Договору, та є не коректними для зарахування позивачем виконаних робіт.
Позивач також, звертає увагу суду, що відповідно до акта ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Овруцький спецлісгосп" за період з 01.01.2015 по 31.05.2017 № 07-30/04 від 20.07.2017, встановлено розбіжність між цінами включеними до актів виконаних робіт та цінами договірної ціни відповідно до Договору № 08-15/372 від 26.05.2016; встановлено, що підрядником завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 112867,47 грн, чим було порушено умови договору. В ході ревізії виявлені порушення відшкодовано шляхом безоплатного виконання робіт на суму 112867,47 грн, а тому вказана вартість будівельних робіт не врахована у виконані відповідачем роботи.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши усні та письмові пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (стаття 875 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалося сторонами, що на виконання будівельних робіт, згідно умов Договору № 08-15/372 від 26.05.2016, позивач перерахував відповідачу попередню оплату у розмірі 180000,00 грн, що становить 30% від загальної суми Договору.
Відповідно до п.5.1 Договору, розрахунки по договору проводяться між сторонами згідно наданих актів виконаних робіт по формі №КБ-3, КБ-2в з усіма необхідними підтверджувальними документами згідно з кошторисною документацією, договору, ДСТУ БД.1.1-1-203. Термін надання актів виконаних робіт до 5-го числа щомісяця.
Згідно п. 10.2.1 Договору, замовник має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання підрядником зобов'язань, взятих на себе за цим Договором, повідомивши про це у строк за 10 робочих днів. В такому випадку підрядник зобов'язаний протягом 3 банківських днів повернути аванс, отриманий відповідно до п. 5.2 Договору.
Пунктом 11.4 Договору передбачено, що у разі порушення підрядником строків повернення авансу, визначених п.10.2. Договору, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0.5% від вартості авансу, але не більше подвійної ставки НБУ за кожний день затримки.
Частинами 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Матеріалами справи підтверджено, що з дня підписання Договору, відповідачем систематично не виконувався п.5.1 Договору щодо надання щомісяця до 5-го числа актів виконаних робіт.
Однак, матеріали справи не містять належних доказів направлення відповідачу та отримання останнім повідомлення про розірвання Договору, в порядку його п. 11.4.
Надані позивачем копії довідки поштового відділення та поштового конверта (а.с. 186) суд не розцінює як належні докази направлення відповідачу претензії №01-06/411 від 11.12.2017 (а.с.95), оскільки опису вкладення у поштове відправлення цієї претензії матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не було вчинено односторонньої відмови від правочину, а відтак договір не вважається розірваним (припиненим).
Крім того, як вбачається з наданих сторонами документів та пояснень представників сторін, як на час звернення позивача до суду, так і на час розгляду справи, сторонами не узгоджено фактичну вартість виконаних будівельних робіт за Договором, оскільки не підписано всі акти виконаних робіт, що унеможливлює визначення судом стану виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором в цілому, у тому числі і щодо стану розрахунків.
Тобто, вимога позивача щодо стягнення з відповідача авансу в сумі 697803,60грн основного боргу є безпідставною. Відповідно, безпідставно заявлено до стягнення з відповідача і 6384,90грн пені, 17091,41грн 3% річних, 7326,94грн інфляційних.
За вищевказаного, виходячи з підстав позову, решта наведених позивачем доводів не впливають на результат вирішення спору.
При цьому суд вважає за доцільне звернути увагу, що відповідно до ч.ч.1,2 ст. 883 ЦК України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги не підтверджені належними доказами, у задоволенні позову суд відмовляє.
Судові витрати у справі, в порядку ст. 129 ГПК України, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, покладаються на позивача у розмірі 10929,10грн.
Доцільно зазначити, що 1021,04 грн судового збору підлягає поверненню позивачу. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір", в разі зменшення розміру позовних вимог, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Керуючись ст.ст. 2, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 13.07.18
Суддя Вельмакіна Т.М.
Віддрукувати:
1 - до справи;
2,3 - сторонам (рек. з пов.)