Справа № 752/398/18
Провадження № 2/752/3108/18
Іменем України
19.06.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Павлюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Поручник Альони Юріївни, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про визнання незаконними дій приватного нотаріуса,
у січні 2018 року ОСОБА_6 звернулася у суд з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Поручник А.Ю. про визнання її дій незаконними.
В обгрунтування своїх позовних вимог зазначає, що вона з ОСОБА_7 з 1993 р. перебувала у шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_7 помер в м. Цюрих (Швейцарія). Для здійснення транспортування тіла померлого до України позивачка отримала документ під назвою "Підтвердження оголошення про смерть", який, на думку позивача, підтверджує лише, що випадок смерті був зареєстрований у відділі РАЦС у Швейцарії та дозволено перевезення урни або труни за кордон. Після здійснення перевезення цей документ зник.
Для відкриття спадщини в Україні позивач отримала згідно законодавства Швейцарії витяг з реєстру щодо актового запису про смерть, виданий компетентним органом Швейцарії 09.09.2015 р. Проте, коли поивач звернулася до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини після смерті чоловіка, було з"ясовано, що спадкова справа вже відкрита на підставі зниклого документу під назвою "Підтвердження оголошення про смерть", який, на думку позивача, не є свідоцтвом про смерть міжнародного зразка СІЕС.
25 серпня 2015 р. приватним нотаріусом КМНО Поручник А.Ю. було відкрито спадкову справу № 2/2015 та внесені відповідні відомості до Спадкового реєстру під номером 57852138, за якою спадкоємцями є позивач, її діти - син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та мати померлого - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Позивач вважає, що відповідач незаконно з порушенням відкрила спадкову справу, оскільки нотаріусу не були подані документи міжнародного зразка, пеедбачені законодавством. Відповідач повинна була пересвідчитися в легальності наданого документу, чи є він документом міжнародного зрака, та відмовити у вчиненні нотаріальних дій.
Оскільки, на думку позивача, заведення спадкової справи нотаріусом відбулося з порушенням вимог законодавства і тепер постійно порушує права позивача, ОСОБА_1 постійно скаржитися на дії відповідача, яка жодної нотаріальної дії не здійснила своєчасно, а у вчиненні деяких нотаріальних дій взагалі безпідставно відмовляє, діючи в інтересах третіх осіб, які мають на меті не віддавати (привласнити) частку померлого для спадкування законними спадкоємцями, ОСОБА_1 просить визнати незаконними та здійсненими з порушенням вимог законодавства дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Поручник А.Ю. щодо відкриття спадкової справи № 2/2015 та внесення відповідних відомостей до Спадкового реєстру під номером 57852138.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні не визнала позовні вимоги та заперечувала проти задоволення позову, зазначивши про безпідставність позовних вимог.
Третя оссоба - ОСОБА_5 в судове засідання не з"явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася судом.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності зі ст.1217 спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_5 року в м. Цюрих (Швейцарія) помер ОСОБА_7.
Після його смерті відкрилася спадщина.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_7 є його дружина - ОСОБА_1, діти - ОСОБА_3, донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та мати - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.
В судовому засіданні встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поручник А.Ю. за заявою представника матері померлого ОСОБА_7 - ОСОБА_5 25 серпня 2015 року була відкрита спадкова справа № 2/2015 щодо майна померлого, а також відповідні відомості внесені до Спадкового реєстру під номером 57852138.
З матеріалів спадкової справи № 2/2015 щодо майна ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 р., вбачається, що смерть ОСОБА_7 була зареєстрована на території Швейцарської Конфедерації. На підтвердження факту смерті представники спадкоємця ОСОБА_5 (матері померлого) нотаріусу був поданий документ під назвою "Підтвердження реєстрації випадку смерті", апостильований Державною канцелярією кантону Цюрих Швейцарської Конфедерації із підшитим до нього перекладом на українську мову, вчиненим другим секретарем з консульських питань Посольства Україїни в Швейцарській Конфедерації. (а.с. 12)
Відповідно до ст. 98 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси відповідно до законодавства України, міжнарожних договорів застосовують норми іноземного права. Нотаріуси приймають документи, складені відповідно до вимог іноземного права.
Звертаючись у суд з даним позовом, позивач зазначає, що відповідач незаконно відкрила вказану спадкову справу, оскільки нотаріусу не були подані документи міжнародного зразка, передбачені законодавством. На думку позивача, належним документом на підтвердження факту смерті ОСОБА_7 в м. Цюрих є витяг з реєстру щодо актового запису про смерть, вижаний відділом запису актів цивільного стану Швейцарської Конфедерації, що вона отримала 09.09.2015 р. (а.с. 17)
Згідно п. 1 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. При зверненні спадкоємця у зв"язку з відкриттям спадщини нотаріус з"ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Підпунктом 1.3 вказаного Положення передбачено, що факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до п. 1.5 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо смерть громадянина була зареєстрована на території іншої держави, нотаріусу подається відповідний документ, виданий компетентними органами іноземної держави, який є дійсним на території України за умови його легалізації, якщо інше не передбачено законом, міжнародними договорами України.
У разі відсутності у спадкоємців документів, що підтверджують місце відкриття спадщини, нотаріус роз"яснює спадкоємцям їх право на звернення до суду із заявою про встановлення місця відкриття спадщини. У такому випадку місце відкриття спадщини підтверджується копією рішення суду, що набрало законної сили. ( п. 1.14 Положення)
На підтвердження своїх доводів позивач посилається на лист від 20.11.2017 р. відділу РАЦС відомства з питань реєстрації населення (м. Цюріх) (а.с. 22), з якого вбачається, що "Підтвердження реєстрації випадку смерті" підтверджує реєстрацію випадку смерті у відділі РАЦС та надає право перевезення урни або труни за кордон.
Зазначає, що Конвенцією № 16 про видачу багатомовних витягів із записів про цивільний стан, підписана у Вені 08 вересня 1976 р., і Конвенцією № 26 про міжнародний обмін інформацією про цивільний стан, підписана у Невшателі 12 вересня 1997 р., затверджено міжнародний зразок свідоцтва про смерть міжнародного зразка - витягу з реєсру щодо актового запису про смерть.
Також позивач посилається на лист від 07.11.2017 р. (а.с. 47) відомства зі справ населення, згідно якого витяг з реєстру щодо актового запису про смерть (свідоцтво про смерть міжнародного зразка СІЕС), який було видано ОСОБА_8, є офіційним документом, який згідно з законодавством Швейцарії посвідчує факт смерті пана ОСОБА_7 Факт смерті було задокументовано в м. Цюрих, а це свідоцтво було видано компетентним органом.
Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено можливість оскарження в судовому порядку нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта.
Отже, вказаний Закон поділяє об'єкти судового оскарження в межах нотаріального процесу на три групи: нотаріальні дії; відмова у вчиненні нотаріальних дій; нотаріальні акти.
Згідно із ч. 1 ст. 1 цього Закону нотаріальними діями є посвідчення права, а також фактів, що мають юридичне значення, та інші дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Поняття «нотаріальний акт» є значно ширшим за поняття «нотаріальна дія» і являє собою будь-яку дію, що є складовою частиною нотаріальної діяльності і вчиняється нотаріусом у межах виконання власних повноважень.
Виходячи зі змісту даного Закону, а також положень ст. 16 ЦК, у судовому порядку можливо оскаржити лише дії приватного нотаріуса у разі їх невідповідності на предмет вимоги закону щодо порядку їх здійснення.
З матеріалів справи вбачається, що витяг з реєстру актів цивільного стану кантону Цюрих виданий компетентним органом - органом реєстрації актів цивільного стану та легалізований відповідно до законодавства - апостильований Державною канцелярією кантону Цюрих Швейцарської Конфедерації та перекладений на українську мову другим секретарем з консульських питань Посольства України в Швейцарській Конфедерації. Зазначений документ підтверджував саме той факт, який потрібно було встановити для відкриття спадкової справи, а саме факт смерті ОСОБА_7, що і вбачалося з витягу з реєстру - факт смерті органами реєстрації актів цивільного стану кантону Цюрих був зареєстрований. Листом від 20.11.2017 р. відділу РАЦС відомства з питань реєстрації населення (м. Цюрих), на який посилається позивач, підтверджено, що витяг з реєстру РАЦС, на підставі якого приватним нотаріусом КМНО Поручник А.Ю. відкрито спадкову справу № 2/2015, підтверджує, що випадок смерті був зареєстрований у відділі РАЦС.
У відповідності до ч. 3 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
06 лютого 2016 р. ОСОБА_1 також звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Поручник А.Ю. із заявою про прийняття спащини за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_7 Її заява була прийнята відповідачем, приєднана до спадкової справи № 2/2015. 22 липня 2016 р. за реєстровим № 1451 приватним нотаріусом КМНО Поручник А.Ю. на ім"я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на 1/2 частку в спільному майні подружжя в статутному капіталі ТОВ "Вортекс" та за реєстровим № 1452 - свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частку в статутному капіталі ТОВ "Вортекс".
За таких підстав, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Круючись статтями 1216, 1217, 1222 та 1223 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Поручник Альони Юріївни, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про визнання незаконними дій приватного нотаріуса, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: