Ухвала від 12.07.2018 по справі 654/1545/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 654/1545/18 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Номер провадження: 11-кп/791/630/17 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: справи в порядку виконання судових рішень

у кримінальних справах

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

засудженого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 22.05.2018 року про відмову в задоволенні спільного подання начальника ДУ «Голопристанська виправна колонія №7 - міжобласна спеціалізована туберкульозна лікарня» та голови спостережної комісії Голопристанської РДА про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Фонтанка, Комінтернівського району, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, до арешту непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 15.03.1985 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 81 КК України до 3 років, умовно з обов'язковим залученням до праці;

- 25.06.1992 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 229-6 КК України до 2 років позбавлення волі з примусовим лікуванням від наркоманії, звільнений 22.01.1994 по відбуттю строку покарання;

-26.07.1994 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 229-6 КК України до 1 року позбавлення волі з примусовим лікуванням від наркоманії, звільнений 07.06.1995 по відбуттю строку покарання;

- 16.01.1996 Іллічівським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 229-6 КК України до 1 року позбавлення волі з примусовим лікуванням від наркоманії, звільнений 02.11.1996 по відбуттю строку покарання;

- 18.08.1997 Приморським районним судом м. Одеси за ст. 17, ч. 2 ст. 140 КК України до 2 років позбавлення волі з примусовим лікуванням від наркоманії, звільнений 25.05.1999 по відбуттю строку покарання;

- 01.06.2000 Приморським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 145, ст. 42 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 22.05.2002 по відбуттю покарання;

- 31.10.2003 Суворовським районним судом м. Одеси за ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений 19.02.2005 по відбуттю строку покарання;

- 18.03.2009 Комінтернівським районним судом Одеської області за ч. 2 ст. 307 КК України до5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 14.07.2011 по відбуттю строку покарання;

- 12.11.2014 Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 311, ч. 1 ст. 70 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, -

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою відмовлено у задоволенні спільного подання начальника ДУ «Голопристанська виправна колонія №7 - міжобласна спеціалізована туберкульозна лікарня» та голови спостережної комісії Голопристанської РДА про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_7 .

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 ставить питання про скасування ухвали суду з постановленням нової ухвали, якою просить умовно - достроково звільнити його від відбування покарання. Свої доводи мотивує тим, що відмовляючи в задоволенні вищезазначеного клопотання, суд не прийняв до уваги, що він має сім заохочень за сумлінну поведінку та ставлення до праці, всі вимоги адміністрації колонії виконує сумлінно, до лікування відноситься задовільно, призначені лікарями медичні препарати приймає систематично. Зазначає, що має сина інваліда 2 групи, за яким необхідно здійснювати догляд, оскільки померла цивільна дружина, яка доглядала сина, має професію і у разі умовно - дострокового звільнення від відбування покарання зможе знайти роботу за спеціальністю та утримувати сина. У скоєних злочинах щиро розкаюється і намагається стати на шлях виправлення. Вважає, що своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Заслухавши суддю-доповідача, засудженого, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу відхилити, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

З досліджених судом першої інстанції характеристики та матеріалів особової справи засудженого вбачається, що ОСОБА_7 в місцях позбавлення волі знаходиться з 24.06.2014 року, відбуває покарання за вироком Малиновського районного суду м. Одеси, яким його засуджено за ст.ст. 309 ч.2, 307 ч.2, 263 ч. 2, 263 ч.1, 311 ч.1, 311 ч.2, 70 КК України до 7 років позбавлення волі .

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 05.02.2016 року на підставі Закону України від 26.11.2015 №838 - VIII «Про внесення зміни до кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» згідно з ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_7 в строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 19.06.2014 по 28.04.2015.

В Державній установі «Голопристанська виправна колонія № 7» відбуває покарання з 12.06.2015 року.

Відповідно до характеристики адміністрації виправної колонії засуджений характеризується позитивно, має 7 заохочень за дотримання правил поведінки та мав 2 стягнення, приймає участь у роботах по благоустрою установи та відділення, працював у березні - квітні, червні-липні, вересні та грудні 2017 року в майстерні, хворий на туберкульоз легенів.

Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та відбув частину покарання, визначену ч.3 ст. 81 КК України.

За змістом роз'яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року, умовно - дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Засуджений ОСОБА_7 10.04.2018 відбув 2/3 частини призначеного йому судом покарання, в тому числі й за рахунок зарахуванням йому в строк відбуття покарання попереднього ув'язнення відповідно до ст. 72 ч. 5 КК України із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 19.06.2014 по 28.04.2015 року.

Разом з тим, працевлаштований засуджений лише нетривалий час у 2017 році, тобто безпосередньо перед настанням строку для розгляду питання про можливість застосування до нього умовно-дострокового звільнення.

Крім того, за змістом роз'яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» при вирішенні питання про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання можливе суди повинні враховувати, зокрема, дані про попередні судимості особи.

ОСОБА_7 9 разів засуджувався за вчинення умисних злочинів, в тому числі й в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, але на шлях виправлення на ставав та продовжував вчиняти аналогічні злочини.

Оцінюючи вказані відомості про особу засудженого та ставлення його до праці за час відбування покарання у сукупності, а не лише за короткий проміжок часу, що передував зверненню з поданням, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_7 своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, тому не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

З наведених підстав, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 404, 405 , 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 22.05.2018 року про відмову в задоволенні спільного подання начальника ДУ «Голопристанська виправна колонія №7 - міжобласна спеціалізована туберкульозна лікарня» та голови спостережної комісії Голопристанської РДА про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_7 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: три підписи

З оригіналом згідно:

Суддя ОСОБА_2

Попередній документ
75260955
Наступний документ
75260957
Інформація про рішення:
№ рішення: 75260956
№ справи: 654/1545/18
Дата рішення: 12.07.2018
Дата публікації: 22.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Херсонської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); В порядку КПК України; Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних справах