Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/111/18
провадження № 11-кп/650/46/18
Іменем України
11 липня 2018 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Велика Олександрівка матеріали кримінального провадження № 12017230100000433 за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, який відбуває покарання у північній виправній колонії № 90 м. Херсон та переведений на час досудового розслідування до Миколаївського СІЗО, у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Херсон, Херсонської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час перебуває в Миколаївському СІЗО, у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України,
встановив:
В провадженні Великоолександрівського районного суду Херсонської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
В судовому засіданні, у порядку ч.3 ст. 331 КПК України, судом було поставлено на обговорення питання про доцільність продовження обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор просив продовжити обраний запобіжний захід вказавши на наявність ризику на підставі якого запобіжний захід був обраний та неодноразово продовжений, який не зменшився на час розгляду справи. Проти заміни запобіжного заходу на більш м'який заперечив.
ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, просив обрати більш м'який запобіжний захід вказавши в обґрунтування про не, що він не має наміру впливати на свідків.
ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання та вказав на те, що ОСОБА_5 не є настільки небезпечною особою, щоб його тримати від вартою.
Захисник ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання прокурора вказавши на необґрунтованість заявленого ризику та необхідність обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які підлягають дослідженню при вирішенні вищевказаного питання, суд, реалізуючи право обвинуваченого на забезпечення періодичного контролю за законністю застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою гарантованого ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Розгляд цього питання має відбуватися за нормами глави 18 КПК України з обґрунтуванням наявності ризиків у кримінальному провадженні та необхідності подальшого застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За змістом ч. 3 ст. 199 КПК України підставами продовження строку тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню, які на час розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою не зменшились.
Відповідно до обвинувального акту у кримінальному проваджені № 12017230100000433, затвердженого прокурором 20 січня 2018 року вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 194 КК України, за який, з урахуванням вимог ч.3 ст. 68 КК України, можлива відповідальність у виді позбавлення волі на строк до двох років.
Згідно з ухвалою слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 06.11.2017 року відносно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 02.01.2018 року, який згідно з ухвалою слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22.12.2017 року продовжено до 04.02.2018 року, який згідно з ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 29.01.2018 року було продовжено до 29.03.2018 року, який згідно з ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 19.03.2018 року було продовжено до 17.05.2018 року, який згідно з ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17.05.2018 року було продовжено до 15.07.2018 року.
Таким чином, обвинувачений перебуває під вартою з 04.11.2017 року (що є датою його затримання згідно з ухвалою слідчого судді від 06.11.2018 року), що становить більше восьми місяців. В провадженні суду справа перебуває з 23.01.2018 року.
Відповідно до вищенаведених ухвал слідчого судді відносно обвинуваченого було обрано та продовжено строк тримання під вартою за наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які полягали у тому, що обвинувачений може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу і свідків та вчинити нове кримінальне правопорушення.
В зазначених ухвалах суду постановлених при розгляді справи судом було встановлено наявність лише одного ризику передбаченого пунктом 5 ч.1 ст. 177 КПК України, про наявність якого прокурор і заявляє.
Перевіривши наведені прокурором обставини та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про доведеність ризику щодо можливості вчинення обвинуваченим нового злочину, що вбачається з неодноразового його засудження до покарання у виді позбавлення волі, останні з яких він відбував реально.
Крім того, в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину 04.11.2017 року, тобто через два місяці після звільнення з місць позбавлення волі 08.08.2017 року, що також свідчить про його схильність до вчинення нових злочинів.
Суд вважає, що наявність даного ризику в сукупності з іншими обставинами, згідно з якими обвинувачений є молодою людиною, на стан здоров'я не скаржиться, не має міцних соціальних зв'язків та засобів для існування, обвинувачується у вчинені злочину за змовою з іншою особою, свідчить про наявність підстав для продовження щодо нього вищевказаного запобіжного заходу з метою запобігання зазначеному ризику.
Суду не наведено доказів, які можуть свідчити про можливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, який би міг встановити адекватні обмеження та заборони необхідні для запобігання встановленому ризику.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя.
Крім того, відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.
З огляду на наведене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого вчинити нові злочини, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, продовжити його дію в межах строку визначеного законом.
Керуючись ст.ст. 176-178, 199, 331 КПК України, суд
постановив:
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 продовжити на 60 діб до 08 вересня 2018 року включно.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про заміну обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш-м'який - відмовити.
Призначити наступне судове засідання на 31 липня 2018 року о 14.00 год.
На судове засідання викликати прокурора, свідків, потерпілу, доставити обвинувачених.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1