11.07.2018 Справа №607/10213/18
11 липня 2018 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Черніцької І.М.
за участю секретаря судового засідання Лобач І.В.
з участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача -Кондрат Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області, поліцейського рядового поліції УПП в Тернопільській області Мельничук Ірини Степанівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області, поліцейського рядового поліції УПП в Тернопільській області Мельничук Ірини Степанівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 394612 від 07 травня 2018 року .
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 07 травня 2018 року інспектором поліції була винесена постанова серії ЕАА № 394612 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Зокрема, йому ставиться у винну те, що 07 травня 2018 року о 22 год. 40 хв. на а/д М 09 12 км. він керував транспортним засобом та не подав сигнал світлового покажчика повороту відповідного напрямку при перестроюванні, чим порушив вимоги п. 9.2.б ПДР.
З даною постановою не згідний, оскільки викладені у постанові дані не відповідають дійсним обставинам справи та не підтвердженні будь-якими доказами. Вказує, що здійснюючи обгін, переконався у безпечності маневру, увімкнув лівий покажчик повороту та здійснив обгін машини патрульної поліції, випередивши її на безпечній швидкості, і повернувся у займану смугу.
Посилаючись на наведене, вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення зазначений в оскаржуваній постанові, а тому просить її скасувати.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 25 червня 2018 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та поновлено строк оскарження даної постанови як такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідач подав відзив на позов. Вказав, що позов не визнає, вважає його необґрунтованим. Факт вчинення позивачем правопорушення підтверджено наявними у справі доказами. Посилаючись на наведене, просив відмови у позові.
На підтвердження обставин викладених у постанові надав суду до позову фрагменти відеозаписів з нагрудних камер поліцейських та з автореєстратора службового автомобіля, якими зафіксовано факт вчинення правопорушення.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, зіславшись на доводи викладені у ньому. Крім того, вказав, що відеоматеріали з автореєстратора не є належними та допустимими доказами, скільки на його вимогу, останні не були наданні йому для ознайомлення та не вказані в оскаржуваній постанові.
Представник відповідача позов заперечила, з підстав викладених у відзиві. Вказала, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП повністю підтверджена постановою та відеоматеріалами долученими до відзиву.
Судом встановлено, що 07 травня 2018 року інспектором поліції Мельничук І.С. винесена постанова серії ЕАА №394612 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 07 травня 2018 року о 22 год. 40 хв. на а/д М 09 12 км. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Subaru Legacy outback», державний номерний знак НОМЕР_1 та не подав сигнал світлового покажчика повороту відповідного напрямку при перестроюванні, чим порушив вимоги п. 9.2.б ПДР.
14 травня 2018 року ОСОБА_1 подав в УПП В Тернопільській області скаргу на винесену постанову. А також, просив, у разі не скасування даної постанови, надати йому відеодокази правопорушення для подальшого оскарження у суді.
Згідно листа -відповіді УПП в Тернопільській області за № 4-200/41/33/01-2018 від 22 травня 2018 року вбачається, що скарга розглянута, постанову залишена без змін.
З пояснень позивача в судовому засіданні встановлено, що на його вимогу працівниками УПП надано йому на диску копії відеофрагментів з нагрудних камер працівників поліції, які долучені позивачем до матеріалів справи.
З оглянутих в судовому засіданні відеоматеріалів з нагрудних камер працівників поліції, які наданні позивачу та долучені відповідачем до відзиву вбачається, що даними матеріалами зафіксовано факт спілкування ОСОБА_1 із працівниками поліції після зупинки та сам факт оформлення оскаржуваної постанови. Будь-які інші відомості, у тому числі сам факт правопорушення, яке інкримінують ОСОБА_1 на даних матеріалах не зафіксовано.
Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення,виходячи із наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 2 ст. 122 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Відповідно до положень пункту 9.2 б ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).
Слід також зазначити, що відповідно до вимог ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Оскаржувана постанова винесена щодо адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що виноситься за скороченою процедурою (без складання протоколу), вона обов'язково повинна містити відомості про технічний засіб.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що відомості про такий засіб у постанові відсутні.
Відсутність у оскаржуваній постанові вказаних відомостей (відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис), які є обов'язковими в силу приписів ст. 283 КУпАП, свідчить про її невідповідність вимогам закону (незаконність) та недопустимість в даному випадку як доказу вчинення правопорушення.
Із оглянутих в судовому засідання відеоматеріалів з нагрудних камер працівників поліції встановлено, що відеодоказ із автореєстратора не був досліджений та оцінений працівниками поліції і ОСОБА_1 перед складенням оскаржуваної постанови.
Таким чином, працівниками поліції складено оскаржувану постанову та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за відсутність будь-яких належних доказів.
Позивач, звертаючись до УПП із скаргою від 14 травня 2018 року, просив надати відеодокази вчиненого ним правопорушення для подальшого оскарження у суді.
В судовому засіданні позивач ствердив, що йому було надано два відеофрагменти із нагрудних камер працівників поліції, де зафіксовано події, що мали місце після зупинки транспортного засобу та сам факт оформлення оскаржуваної постанови.
Вказаний диск з відеоматеріалами долучений до позову та досліджений в судовому засідання. Такі ж відеоматеріали поданні відповідачем до відзиву.
Будь-які інші відеодокази відповідачем на вимогу позивача не надавалися. В судовому засідання представник відповідача не спростував жодним чином дані твердження позивача.
Разом з тим, відповідачем у судовому засіданні до відзиву долучено відеоматеріали з автореєстратора службового автомобіля, відомості про які відсутні у постанові та які не були наданні позивачу для відома,
Суд критично оцінює наданні відповідачем у судовому засіданні відеоматеріали з автореєстратора, оскільки відомості про дані відеодокази не зазначено в оскаржуваній постанові, останні не надані позивачу на його вимогу, що викликає сумнів у належності та достовірності даного доказу.
Дані відеодокази не були дослідженні працівниками поліції при винесенні оскаржуваної постанови, що підтверджується оглянутими в судовому засіданні відеоматеріалами з нагрудних камер працівників поліції.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП встановлено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі особа має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання.
Однак, в порушення вищенаведених вимог, ОСОБА_1 при розгляді справи не було надано всіх матеріалів для ознайомлення. Вказані матеріали, зокрема, відео з автореєстратора не було надано працівниками поліції на вимога позивача від 14 травня 2018 року. Вказані відеоматеріали та пристрій за допомогою якого вони здійсненні не зазначені в оскаржуваній постанові, що суперечить положеннями ст. 283 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивачем в позовній заяві та у судовому засіданні не наведено достатніх та належних доказів відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, а відповідачем в свою чергу не доведено правомірність складання оскаржуваної постанови, на основі належних та достовірних доказів, а тому суд вважає за доцільне надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу, для виконання вимог статті 245 КУпАП.
Враховуючи вищенаведені вимог закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав для скасування постанови серії ЕАА № 394612 від 07 травня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень та направлення справи на новий розгляд до компетентного органу
Керуючись ст.55 Конституції України, ст.247, ст.251, 258, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) до Управління патрульної поліції в Тернопільській області (вул.Котляревського, 24 м.Тернопіль), поліцейського рядового поліції УПП в Тернопільській області Мельничук Ірини Степанівни (вул.Котляревського, 24 м.Тернопіль) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити .
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАА № 394612 від 07 травня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, а справу надіслати на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повне рішення складено 11 липня 2018 року.
Головуюча