Іменем України
12 липня 2018 року
Київ
справа №822/759/17
адміністративне провадження №К/9901/15773/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.04.2017 (головуючий суддя Божук Д.А.)
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 (головуючого судді Совгира Д.І., судді Курко О.П., Білоус О.В.)
у справі №822/759/17
за позовом ОСОБА_2
до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області
третя особа - ОСОБА_3
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, в якому просив скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 17.02.2017 про відкриття щодо ОСОБА_2 дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_3
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.04.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанції були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 17.01.2017 на адресу відповідача надійшла скарга ОСОБА_3 на дії адвоката ОСОБА_2, в якій зазначається, що адвокат ОСОБА_2 уклав угоди про надання правової допомоги №63 від 15.12.2015 та №38 від 17.08.2016 з ПрАТ «Новоушицьке АТП 16843», хоча до цього він надавав правову допомогу іншій особі, а саме - юридичні консультації та здійснював представництво іншого клієнта - ОСОБА_3, від якого отримав конфіденційну інформацію, дотичну до інтересів нового клієнта.
08.02.2017 позивачу було надіслано ксерокопію скарги із доданими до неї документами та повідомлено про час і місце проведення засідання дисциплінарної палати.
14.02.2017 на адресу відповідача від позивача надійшли письмові пояснення на вказану скаргу ОСОБА_3
За підсумками перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_3, 17.02.2017 членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області Желіховським О.М. було складено довідку, якою запропоновано порушити дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_2
17.02.2017 дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області було прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_2
Не погоджуючись із прийнятим відповідачем рішенням про порушення дисциплінарної справи, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем доведена, а позивачем не спростована правомірність оскаржуваного рішення.
Суд погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Згідно частини першої, другої статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Пунктом першим статті 37 Закону №5076-VI передбачено, дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Частиною другою статті 38 Закону №5076-VI передбачено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано не погодилися з доводами позивача про те, що членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області Желіховським О.М. було неналежним чином проведено перевірку стосовно адвоката ОСОБА_2 (не витребувано всі необхідні для проведення перевірки, на думку позивача, документи), оскільки витребування інформації, необхідної для проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, є правом члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
За змістом статті 39 Закону №5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем дотримано вимоги наведених положень законодавства при прийняття спірного рішення.
Суд вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що відповідачем порушено строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, передбаченого частиною другою статті 35 Закону №5076-VI, оскільки оскаржуваним рішенням було лише порушено дисциплінарну справу щодо позивача.
Доводи касаційної скарги не спростовують доводів судів першої та апеляційної інстанції та ґрунтуються на довільному тлумаченні норм матеріального права.
Суд касаційної інстанції не виявив порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, які мали застосуватися до спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин даної справи та з урахуванням викладеного, Суд не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
Керуючись статтями 242, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.04.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М.Бевзенко
судді Н.А.Данилевич
В.М.Шарапа