11 липня 2018 року
м.Суми
Справа №583/838/18
Номер провадження 22-ц/788/1092/18
Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.
за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
сторони:
позивач - ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК»
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК»
на заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 квітня 2018 року в складі судді Ярошенко Т.О., ухваленого у м. Охтирка,-
У березні 2018 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся з позовом до суду та свої вимоги мотивував тим, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та відповідачем 10 червня 2015 року укладено кредитний договір № б/н, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_2 належним чином свої обов'язки перед позивачем не виконує. Просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 16 785 грн. 46 коп. за кредитним договором № б/н від 10 червня 2015 року та судові витрати у розмірі 1 762 грн.
Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 квітня 2018 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 червня 2015 року станом на 04 березня 2018 року в сумі 3 840 грн. 51 коп. та понесені судові витрати у розмірі 405 грн. 26 коп., а всього 4 245 грн. 77 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права. Просить змінити заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 квітня 2018 року, скасувавши його в частині відмови у стягненні заборгованості в частині процентів, пені та штрафів та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позовні вимоги в цій частині в повному обсязі. В іншій частині рішення залишити без змін.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника ПАТ КБ ПРИВАТБАНК - ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 10 червня 2015 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
Умовами обслуговування, які визначені у п. 2.1.1.2. Умов та правил надання банківських послуг, передбачено, що для надання послуг банку клієнту видається картка, її вид визначений у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладає договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання картки, вказаної у заяві. Після отримання банком необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку пред'явлених документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карку. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Отже, банком визначено порядок надання банківських послуг викладений в Умовах та правилах надання банківських послуг, і передбачає обов'язковість укладання договору у письмовій форми шляхом підписання клієнтом складових такої форми кредитного договору, а саме, заяви, пам'ятки, довідки про умови кредитування.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на 04 березня 2018 року відповідач має заборгованість за кредитом на загальну суму 16785 грн. 46 коп., з якої 2717 грн. 44 коп. - заборгованість за кредитом; 5051 грн. 96 коп. - по процентам, 7740 грн. 56 коп. - за пенею, 1275 грн. 50 коп. по штрафах.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов укладеного кредитного договору відповідач отримав кредитну картку «Універсальна GOLD, 55 днів пільгового періоду» згідно тарифів якої, відповідач зобов'язувався сплачувати відсотки в розмірі 43,2 % річних, сплачувати пеню та штрафи за несвоєчасне внесення коштів на погашення заборгованості зі строком дії картки до 01.11.2020 року. Даних обставин відповідач не спростовує, а знявши кошти належним чином не виконує зобов'язання по їх поверненню.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У суду не було підстав для стягнення заборгованості за відсотками, розмір яких було визначено на рівні облікової ставки НБУ, оскільки підписуючи анкету - заяву, а також довідку про умови кредитування, ОСОБА_2 засвідчив, що був ознайомлений і погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також с Тарифами банку. Вищевказане свідчить про те, що заявник зобов'язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг.
Із розрахунку заборгованості за договором № б/н від 10 червня 2015 року, укладеного між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 станом на 04 березня 2018 року, вбачається, що заборгованість зі сплати процентів складає 5051 грн. 96 коп. Дані відсотки нараховані за період з 01 вересня 2015 року по 04 березня 2018 року вірно, оскільки вони нараховані по процентній ставці, яка відповідає умовам укладеного сторонами договору, тобто відповідно до тарифів (а.с. 9). Крім того, з матеріалів справи вбачається, що строк дії кредитної картки встановлений до жовтня 2020 року.
При вирішення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми пені та штрафу колегія суддів керується правовою позицією викладеною Верховним Судом України у постанові № 6-2003 цс 15 від 21 жовтня 2015 року якою визначено, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Умовами спірного договору, а саме пунктами 1.1.5.21, 1.1.5.25, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.
У той самий час, згідно з пунктами 1.1.5.20 Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.
Отже, кредитним договором передбачена подвійна юридична відповідальність у вигляді пені та штрафу за одне й те саме правопорушення.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
За таких обставин суд апеляційної інстанції з урахуванням обставин справи, балансу інтересів сторін стягує з боржника штраф 888 грн. 45 коп., який складається з фіксованої частини 500 грн. та процентної складової 388 грн. 45 коп. (7 769 грн. 40 коп. х 5%), та відмовляє у стягненні пені з метою уникнення подвійної відповідальності. В позові мова йде саме про стягнення пені, це підтверджується розрахунком її нарахування та не заперечувалося представником банку.
Установивши, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення в частині вирішення вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом, пені та штрафу з порушенням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України скасовує рішення в цій частині з ухваленням нового рішення про часткове задоволення даних вимог, стягнувши з ОСОБА_2 5 051 грн. 96 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом і 888 грн. 45 коп. штрафу.
У зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги та позовних вимог в порядку передбаченому статтею 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню позивачеві понесені ним судові витрати у справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме стягненню з відповідача на користь позивача частково понесені судові витрати по справі за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 908 грн. 83 коп., враховуючи, що позов задоволено на 51, 58 % та за перегляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 983 грн. 19 коп., враховуючи, що апеляційна скарга задоволена на 37,2 %, змінивши рішення в частині розподілу судових витрат.
Враховуючи, що розмір заявлених вимог не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 01 січня 2018 року: 1762 х 100 = 176 200) дана справа визнається колегією суддів згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України як малозначна, а тому постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.
Заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 квітня 2018 року в частині вирішення вимог про стягнення процентів за користування кредитом, пені та штрафу скасувати і прийняти нову постанову щодо даних вимог.
Змінити заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 квітня 2018 року в частині розподілу судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 червня 2015 року, яка складається з: 5051 грн. 96 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом; 888 грн. 45 коп. штрафу.
В задоволенні позову в іншій частині вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» 908 грн. 83 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» 983 грн. 19 коп. судового збору за апеляційний перегляд справи.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.І. Криворотенко
Судді: О.Ю. Кононенко
ОСОБА_4