18 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/11397/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 16.01.2018
у складі колегії суддів: Дідиченко М.А. (головуючого), Руденко М.А., Пономаренка Є.Ю.
та на рішення Господарського суду міста Києва
від 06.09.2017
у складі судді: Лиськова М.О.
у справі № 910/11397/17
за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Скрап-Центр"
про стягнення 136 700,00 грн,-
1. Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скрап-Центр" про стягнення 136 700, 00 грн. штрафу.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що ним розраховано штраф відповідно до статті 118 Статуту. За таких підстав, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення з до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКРАП-ЦЕНТР" штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у розмірі 136 700 грн. 00 коп.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Вказаним рішенням суду першої інстанції встановлено наступне.
4.1 31.12.2016 за залізничною накладною № 33963786 зі станції Вінниця Південно-Західної залізниці здійснено відправлення вагону № 60905833 на станцію Роя Донецької залізниці з вантажем - брухт чорних металів, не пойменованих у алфавіті, у вагоні. Вантажоодержувачем визначено у вказаній накладній ТОВ "Електросталь".
Відповідно до п. 24 залізничної накладної маса вантажу становить 66 000 кг.
4.2 Спосіб визначення маси - на вагонних вагах (150 т) (пункт 26 залізничної накладної).
4.3 При надходженні вагону на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на підставі статті 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагонних вагах, під час якого виявлено, що маса вантажу не відповідає масі вказаній відправником у накладній.
4.4 Так, як стверджує позивач, перевіркою встановлено, що фактична маса вантажу у вагоні № 66722349 складає 62 000кг, тобто на 4 000 кг менше, ніж вказано відповідачем у залізничній накладній.
4.5 За результатами перевірки станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складено комерційний акт серії № 45003/20/2 від 11.01.2017 та на підставі статей 122, 118 Статуту залізниць України позивачем нараховано відповідачу штраф за невірно вказану у накладній масу вантажу у розмірі п'ятикратної провізної плати в загальній сумі 136 700,00 грн., стягнення якого є предметом позову у даній справі.
4.6 У графі 55 накладної № 33963786 правильність внесених відомостей підтвердив своїм електронно-цифровим підписом уповноважений представник ТОВ "Скрап-Центр", у графі 24 такої накладної "Маса вантажу, визначена відправником" зазначено цифрами 66 000 кг та прописом - шістдесят шість тисяч. У графі 25 "Маса вантажу, визначена залізницею" відсутні зазначення маси вантажу у кілограмах (брутто вантажу) та загальної маси вантажу прописом.
4.7 Сторонами в накладній узгоджено порядок визначення маси вантажу на 150-тонних вагонних вагах. Графа 26 залізничної накладної відповідно до додатку 3 Правил оформлення перевізних документів "спосіб визначення маси" заповнюється відправником/залізницею та в ній зазначається спосіб визначення маси.
4.8 Залізнична накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача, то саме в ній сторони домовились щодо саме цього вагону про спосіб визначення маси.
4.9 Відповідно до книги зважування на вагонних вагах станції Вінниця П-Зах (ф. ГУ-36) за 31.12.2016, вагон № 60905833 на станції Вінниця зважувався працівником залізниці. Тара вагона склала 22500 кг. При зважуванні встановлено вагу вантажу брутто - 88500 кг., нетто - 66000 кг.
4.10 Таку вагу зазначено відповідачем у графі 24 залізничної накладної № 33963786. Більш того, таку вагу зафіксовано у поданих ТОВ "Скрап-Центр" супровідних документах - документи про якість та посвідчення про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність.
4.11 Накопичувальна картка № 15010083 від 15.01.2017 містить відомості про надання вантажовідправнику послуги зважування на вагах залізниці згідно збірнику тарифів розділ ІІІ п. 4.1, яким передбачено, що збір за зважування вантажів або порожніх вагонів (контейнерів) та за зважування вантажів у пунктах перевалки на вагах залізниці (перевізника) нараховується за кожну операцію в таких розмірах: 75,2 грн. за один вагон будь-якої вантажопідйомності.
4.12 По прибутті вагону на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт №45003/20/2 від 11.01.2017.
4.13 Як вбачається з комерційного акта № 45003/20/2 від 11.01.2017, підставою його складення стала невідповідність маси вантажу, який перевозився у вагоні № 60905833, даним, зазначеним вантажовідправником у накладній № 33963786.
4.14 З розділу "Д" комерційного акту вбачається, що на підставі акту зст. Нижнедн. Уз. Придн. зал. була проведена комісійна перевірка маси вантажу на справних 150т. вагах, держ. повірка 15.01.2016. По документу зазначена маса брутто 84 500, тара за документом 22500 кг, вага нетто 62000 кг, що менше ваги вказаної в документі на 4000 кг. Вагон перевантажувався двічі, вага не змінилась. Навантаження вантажу вище бортів на 10-20 см, без вільних місць. За документом значиться маркування білою незмиваємою фарбою, фактично маркування із-за сніжного покрову не видно. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люка з обох сторін закриті та укручені. Слідів втрати та розкрадання вантажу немає. При повторному Комісійну перевірку маси вантажу проводили ДСЗ ОСОБА_8, Пр-зд ОСОБА_9, Пр-к п-в ОСОБА_10
5. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
6. Апеляційна скарга мотивована тим, що комерційний акт підписано трьома працівниками залізниці, а тому він вважається таким, що складено з дотриманням усіх вимог чинного законодавства України. Крім того, апелянт зазначив, що по штатному розкладу на ст. Нижньодніпровськ-Вузол відсутні такі посади, як начальник вантажного району, завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи. Апелянт також зазначив, що вантаж видано комісійно за участі залізниці (станція Роя) та одержувача (ТОВ "Електроцентраль") у кількості 62 000 кг, що на 4 000 кг менше, ніж вказано відправником у накладній.
7. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 у справі № 910/11397/17 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 у справі № 910/11397/17 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 у справі № 910/11397/17 залишено без змін.
7.1 Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
8. 12.02.2018 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою від 12.02.2018 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 та на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 у справі № 910/11397/17, підтвердженням чого є відбиток календарного штемпеля органу поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/11397/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями.
10. Ухвалою Верховного Суду від 18.04.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 910/11397/17 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" від 12.02.2018 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 та на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 та призначено її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
11. Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного суду, Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
12. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
12.1 Комерційний акт підписано трьома працівниками залізниці, а тому він вважається таким, що складено з дотриманням усіх вимог чинного законодавства України.
12.2 Крім того, скаржник зазначив, що по штатному розкладу на ст. Нижньодніпровськ-Вузол відсутні такі посади, як начальник вантажного району, завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи.
12.3 Виконання залізницею додаткових операцій, пов'язаних перевезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування, експедирування, тощо), здійснюється на підставі окремих договорів.
12.4 Судом апеляційної інстанції необґрунтовано та безпідставно зазначено про наявність ваг лише у залізниці.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
13. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції без змін.
Позиція Верховного Суду
14. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
15. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
16. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
17. Доводи скаржника про те, що комерційний акт підписано трьома працівниками залізниці, а тому він вважається таким, що складено з дотриманням усіх вимог чинного законодавства України, та про те, що по штатному розкладу на ст. Нижньодніпровськ-Вузол відсутні такі посади, як начальник вантажного району, завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи визнаються колегією суддів безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.
17.1. Відповідно до статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
17.2 Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
17.3 Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
17.4 Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.08.2002 за № 567/6855 та затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.
17.5 Суди встановили, що по прибутті вагону на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт №45003/20/2 від 11.01.2017.
17.6 Як вбачається з комерційного акта №45003/20/2 від 11.01.2017, підставою його складення стала невідповідність маси вантажу, який перевозився у вагоні № 60905833, даним, зазначеним вантажовідправником у накладній № 33963786.
17.7 Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, з розділу "Д" комерційного акту вбачається, що на підставі акту зст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці була проведена комісійна перевірка маси вантажу на справних 150т. вагах, держ. повірка 15.01.2016. По документу зазначена маса брутто 84 500, тара за документом 22 500 кг, вага нетто 62 000 кг, що менше ваги вказаної в документі на 4000 кг. Вагон перевантажувався двічі, вага не змінилась. Навантаження вантажу вище бортів на 10-20 см, без вільних місць. За документом значиться маркування білою незмиваємою фарбою, фактично маркування із-за сніжного покрову не видно. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люка з обох сторін закриті та укручені. Слідів втрати та розкрадання вантажу немає. Комісійну перевірку маси вантажу проводили зам. ДС ОСОБА_8, приймальник поїздів ОСОБА_10 та прийомоздавач ОСОБА_9
17.8 Відповідно до пункту 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
17.9 Таким чином пункт 10 Правил складання актів чітко передбачає посади трьох осіб, які мають право підписувати комерційні акти. Однак судами встановлено, що тільки ОСОБА_8 (заступник начальника станції) мав право на підписання комерційного акту, інші особи - приймальник поїздів ОСОБА_10 та прийомоздавач ОСОБА_9 таких повноважень не мають.
17.10 Позивач, в якості доказу своїх позовних вимог, посилався на довідку №33/М від 14.02.2017, згідно якої по штатному розкладу на ст. Нижньодніпровськ-Вузол відсутні такі посади, як начальник вантажного району, завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи.
17.11 Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем не надано доказів того, що обов'язки начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, сортувальної платформи) покладено на інших осіб чи приймальника поїздів ОСОБА_10 чи на прийомоздавальника ОСОБА_11
17.12 Пункт 10 Правил складання актів передбачає, що у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці. Але залучені вони можуть бути поряд з трьома підписантами, що обов'язково повинні засвідчити акт, а не замість них.
17.13 Таким чином висновок судів попередніх інстанцій про те, що комерційний акт №45003/20/2 від 11.01.2017 підписано не уповноваженими особами є законним та обґрунтованим.
18. Доводи скаржника про те, що виконання залізницею додаткових операцій, пов'язаних перевезенням вантажів (завантаження, розвантаження, зважування, експедирування, тощо), здійснюється на підставі окремих договорів, визнаються колегією суддів безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.
18.1. Відповідно до пункту 28 "Правил приймання вантажів до перевезення", які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони, тощо) приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
18.2 Відповідно до пункту 7 "Правил приймання вантажів до перевезення" маса вантажів, які перевозяться навалом насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах.
18.3 Даний пункт кореспондується з "Правилами перевезення вантажів навалом і насипом", які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, пункт 1.1. яких трактує, що вантажі які не потребують упакування, в залежності від фракційного складу перевозяться навалом або насипом. У перевізних документах на ці вантажі у графі "найменування вантажу" проставляється "навалом".
18.4 У додатку № 1 до цих правил надано перелік вантажів, які допускаються до перевезення навалом або насипом серед яких зазначено - метали чорні.
18.5 Відходи та брухт чорних металів відповідно до довідника кодів товарів відповідно до Української класифікації товарів УКТ ЗЕД відносяться до групи 72 чорні метали та мають свій особистий код 7204.
18.6 Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, у графі 20 залізничної накладної зазначено "навал", тому вантаж може бути прийнятим до перевезення лише після зважування.
18.7 Крім цього, відповідно до пункту 5 "Правил приймання вантажів до перевезення" передбачено, що за домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси.
18.8 Сторонами в накладній узгоджено порядок визначення маси вантажу на 150-тонних вагонних вагах. Графа 26 залізничної накладної відповідно до додатку 3 Правил оформлення перевізних документів "спосіб визначення маси" заповнюється відправником/залізницею та в ній зазначається спосіб визначення маси.
18.9 Залізнична накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача, а отже саме в ній сторони домовились щодо саме цього вагону про спосіб визначення маси.
18.10 Судами попередніх інстанцій також було встановлено наступне.
18.10.1 Відповідно до книги зважування на вагонних вагах станції Вінниця П-Зах (ф. ГУ-36) за 31.12.2016, вагон № 60905833 на станції Вінниця зважувався працівником залізниці. Тара вагона склала 22500 кг. При зважуванні встановлено вагу вантажу брутто - 88500 кг., нетто - 66000 кг.
18.10.2 Таку вагу зазначено відповідачем у графі 24 залізничної накладної № 33963786. Більш того, таку вагу зафіксовано у поданих ТОВ "Скрап-Центр" супровідних документах - документи про якість та посвідчення про вибухобезпечність, хімічну та радіаційну безпечність.
18.10.3 Накопичувальна картка № 15010083 від 15.01.2017 містить відомості про надання вантажовідправнику послуги зважування на вагах залізниці згідно збірнику тарифів розділ ІІІ п. 4.1, яким передбачено, що збір за зважування вантажів або порожніх вагонів (контейнерів) та за зважування вантажів у пунктах перевалки на вагах залізниці (перевізника) нараховується за кожну операцію в таких розмірах: 75,2 грн. за один вагон будь-якої вантажопідйомності.
18.11 Таким чином, працівниками станції Вінниця в документах зазначено, що позивачем здійснено зважування на своїх вагах і це підтверджується: накопичувальною карткою № 15010083 від 15.01.2017 щодо здійснення платежів за зважування на вагах залізниці, випискою з книги зважування ГУ № 36.
18.12 Як зазначено в пункті 4.1. Інструкції про порядок застосування засобів вагозважувальної техніки на залізничному транспорті України, яка затверджена Наказом Міністерства Інфраструктури України від 31.07.2012 № 442 за результатами зважування оформляються перевізні документи.
18.13 Дослідивши зібрані докази, на підставі встановлених обставин справи суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що саме позивачем було зважено вантаж і записано вагу у свою книгу проведення зважування ГУ № 36, а відповідач на підставі даних залізниці вніс в пункт 24 накладної відомості щодо маси вантажу.
18.14 Верховний Суд не може додатково збирати, перевіряти докази, не має права встановлювати обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, жодних порушень процесуальних норм, що могли бути допущені судами попередніх інстанцій не виявлено, а тому рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду і у цій частині є такими, що відповідають закону.
19. Доводи скаржника про те, що судом апеляційної інстанції необґрунтовано та безпідставно зазначено про наявність ваг лише у залізниці, визнаються колегією суддів безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, жоден працівник відповідача не володіє в повному обсязі знаннями та навиками роботи з ваговимірювальними засобами та пристроями - у даному випадку для визначення маси у вагоні. Об'єктивно відповідач не мав можливості провести зважування на чужих вагах, оскільки не має ключів доступу до чужого майна, та не має відповідних спеціалістів.
20. Враховуючи наведене, доводи скаржника викладені в касаційній скарзі спростовуються вищевикладеним.
21. В силу приписів статті 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції від 15.12.2017), суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
22. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
23. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
24. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
25. Таким чином, посилання та доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, в якості підстав скасування постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції під час касаційного провадження.
26. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
27. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
28. Оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідають.
29. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
30. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних рішення та постанови були дотримані.
31. Оскільки підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" від 12.02.2018 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 та на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 у справі № 910/11397/17 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 у справі № 910/11397/17 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Білоус
Судді С.В. Жуков
Н.Г. Ткаченко