Справа №560/781/18
12 липня 2018 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Сидоренко З.С.,
при секретарі судових засідань ОСОБА_1,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Дубровиця за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги мотивує тим, що 10 лютого 2009 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований Залузькою сільською радою Дубровицького району Рівненської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів складено відповідний актовий запис №1. Від даного шлюбу сторони мають дитину: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З моменту укладення шлюбу відносини між сторонами почали поступово погіршуватись, що відобразилось на їхніх стосунках. Підставами для цього стала втрата взаємопорозуміння, почуттів, виникнення обопільної неприязні та розчарування. Відповідач не здатен підтримувати моральну атмосферу в сім'ї та піклуватись про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Такі обставини почали відображатися на міцності їхніх сімейних стосунків, що в свою чергу призвело до фактичного розпаду сім'ї.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подавши до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в якій просить суд розглядати справу без його участі, позов визнає.
Суд проводить підготовче засідання у відсутності учасників справи та відповідно до частини 3 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідач визнав позов.
Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 10 лютого 2009 року. Шлюб зареєстровано Залузькою сільською радою Дубровицького району Рівненської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів складено відповідний актовий запис №1. Дана обставина стверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії 1-ГЮ №035768 від 10 лютого 2009 року (а.с.4).
Від даного шлюбу сторони мають дитину: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується копією свідоцтва про народження (а.с.6).
Відповідно до положень статті 51 Конституції України, частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями пункту 3 частини 2 статті 18, статті 51, частини 3 статті 56, частини 1 статті 110 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
В ході розгляду справи судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові та поваги один до одного між сторонами втрачено, фактичні шлюбні відносини між ними припинені, примирення між подружжям та збереження сім'ї не можливо, так як це буде суперечити інтересам та волі обох сторін.
При таких обставинах, суд дійшов до висновку, що сім'я розпалася остаточно і шлюб існує формально.
Приймаючи до уваги, що шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки, а сторони зберегти сім'ю не бажають, суд з урахуванням того, що розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті і майнові права, враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу передбачених частиною 2 статті 110 Сімейного кодексу України, вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити.
Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Тому, на підставі викладеного, керуючись статтями 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, статтями 12, 81, 141, 200, 247, 264, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Позов задоволити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований Залузькою сільською радою Дубровицького району Рівненської області 10 лютого 2009 року, актовий запис №1.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище "Олексійовець".
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 понесені нею судові витрати з оплати судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Рівненської області.
У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 частини 1 Розділу ХШ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Голова Дубровицького
районного суду ОСОБА_5