73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"13" червня 2006 р. Справа № 15/267-ПН-05
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К. при секретарі Фінаровій О.Л., у відкритому судовому засіданні розглянув справу
за позовом Херсонської обласної спілки споживчих товариств
до
відповідача-1- Госпрозрахункового підприємства "Громхарч" Новотроїцької РСС
відповідача-2- суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2,
про визнання за позивачем права власності на кафе-ресторан “Золотий колос”,
за участі:
3-ї особи без самостійних вимог на боці відповідачів -Новотроїцької районної спілки споживчих товариств,
представників сторін:
від позивача -Коновалов Д.Г., Штульман З.В. (представники за дорученнями),
від відповідача-1 -не з'явився,
від відповідача-2 -ОСОБА_5 (представник за дорученням),
від 3-ї особи -не з'явився,
Дана справа порушена ухвалою суду від 8 вересня 2005 року та розглянута з винесенням рішення 27 вересня того ж року. Відповідно до рішення позовні вимоги судом задоволені в повному обсязі.
В подальшому після касаційного перегляду постановою Вищого господарського суду України рішення суду скасоване, а справу направлено на новий розгляд. При цьому суд зобов'язано при повторному розгляді залучити до участі у справі в якості відповідача приватного підприємця ОСОБА_2 та в якості 3-ї особи на боці відповідача Новотроїцьку райспоживспілку.
Повторний розгляд справи проведено в судових засіданнях, що відбулися 1 та 13 червня поточного року. Поряд з цим слід зазначити, що ухвалою від 1 червня розгляд справи відкладений до 13 червня у зв'язку із необхідністю витребування від позивача документів, які б свідчили про особу, у фактичному володінні якої знаходиться спірне майно, а також доказів понесення позивачем затрат на будівництво та утримання спірного майна. Проте, позивачем вимоги суду не виконані -документи до суду ним не надані. В той же час, ним та Новотроїцькою районною спілкою споживчих товариств подані клопотання про відкладення розгляду справи за неможливості прибуття їх представників в судове засідання. Судом дані клопотання відхилено як необґрунтовані, а безпосередньо сама справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
За позовною заявою заявлені вимоги ґрунтуються на положеннях статті 392 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, на думку позивача, він набув право власності на спірне майно, оскільки власно збудував його. В даному випадку, позивач вважає, що його право власності оспорюється та не визнається відповідачами.
Однак, відповідачем-1 зазначені вимоги визнаються в повному обсязі, що слідує з відзиву на позов (а.с. 26). В свою чергу відповідачем-2 позовні вимоги не визнаються з посиланням на недоведеність позивачем шляхом надання відповідних доказів факту будівництва за його кошти спірного майна.
Крім викладеного з матеріалів справи слідує, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно до положень статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Поряд з цим, за статтею 331 того ж Кодексу право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. За статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За змістом пункту 9 Листа Вищого арбітражного суду України від 31 січня 2001 року № 01-8/98 „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом” вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності суди повинні мати на увазі, що підтвердженням наявності такого права можуть бути насамперед правовстановлювальні документи. Позивач з метою підтвердження свого права на користування і розпорядження конкретним нежилим приміщенням, яке перебуває на балансі відповідача, повинен подати суду документи, що підтверджують його участь у витратах на спорудження будинку для визначення його частки приміщення або рішення власника (органу, уповноваженого управляти майном) про закріплення за ним певної частки будинку на праві повного господарського відання (оперативного управління).
З викладених правових норм, а також положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, слідує, що позивач зобов'язаний в обґрунтування позовних вимог довести факт будівництва та належність йому спірного майна.
Поряд з цим з матеріалів справи вбачається, що 28 липня 2005 року позивач звернувся до відповідача-1 з листом -вимогою про повернення кафе-ресторану „Золотий колос”, котрий знаходиться за адресою: Херсонська область, смт. Новотроїцьке, вул.. Гагаріна, 20 (а.с. 14). Згідно до відповіді відповідача-1 на даний лист (а.с. 15) ним вимоги про повернення кафе-ресторану не виконані з посиланням на відсутність у заявника доказів щодо права власності на нього.
Згідно до копії внутрішньо будівельного титульного списку (а.с. 9-10) від 21 травня 1968 року в нього включено будівництво ресторану в смт. Новотроїцьке та зазначено замовника -Херсонську обласну спілку споживчих товариств.
Однак доказів фактичного будівництва позивачем не надано. Більш того, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею (а.с. 11-13) земельна ділянка, на якій розташований кафе-ресторан (смт. Новотроїцьке, вул.. Гагаріна, 20) знаходиться в постійному користуванні Новотроїцького комбінату громадського харчування.
Таким чином позивачем не доведено шляхом надання відповідних доказів факту будівництва та належність йому спірного майна.
Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на нього.
На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Дата підпису рішення -16 червня 2006 року
Суддя М.К. Закурін