73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
"15" червня 2006 р. Справа № 10/123-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Матирка М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Агрофірми - радгосп "Білозерський", с. Дніпровське Білозерського району Херпсонської області
про стягнення 97450 грн. 30 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Осипова Л.І. - провідний спеціаліст;
від відповідача: Іванова О.В. - ю/к;
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови після закінчення розгляду справи.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 97450 грн. 30 коп. заборгованості зі сплати штрафних санкцій за незабезпечення нормативу працевлаштування інвалідів у 2005 році.
Відповідач проти позову заперечує, при цьому посилається, що обов'язок щодо створення робочих місць і надання повної інформації про потребу в робітниках інвалідах визначеним законом та іншими підзаконними актами органам ним виконано.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд
Відповідно до ст. 19 Закону для підприємств /об'єднань/, установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.
Виходячи з цієї норми, на підприємства (об'єднання), установи та організації покладено обов'язок самостійно встановлювати норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до законодавства. Норматив створення робочих місць для інвалідів встановлюється щорічно на весь рік, який є звітним періодом.
Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, зобов'язані щорічно сплачувати відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, незайняте інвалідом.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у звітний період на підприємстві становила 1188 особи. Відповідно до чотирьохвідсоткового нормативу, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях (згідно Звіту) складає 48 осіб. Але фактично середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві, склала - 38 осіб.
Пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28.12.2001 р., (далі у тексті -Порядок), передбачено, що штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Пунктом 12 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 р. № 314 (далі Положення), встановлено, що державна служба зайнятості веде облік робочих місць підприємств, на які можуть бути працевлаштовані інваліди.
Відповідно до ч. 1 ст.18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
В свою чергу, підприємства на підставі п. 5 та п. 14 Положення розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, у межах нормативу повинні створювати за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Як вбачається із наданих відповідачем матеріалів, на виконання п. 5 та п. 14 вказаного Положення, він, листами №№ 1101, 1102, 1103, 1104 від 24.06.05 р. інформував Дніпровську сільську раду, Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації, Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту населення та Білозерське відділення Пенсійного фонду України про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, надавав звіти до Білозерського районного центру зайнятості про наявність вільних робочих місць та вакантних посад, на яких може використовуватись праця інвалідів. Викладене також підтверджується листом Білозерсьокого районного центру зайнятості № 595 від 27.06.2006 р. та листом Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації № 1-12/369 від 26.04.2006 р.
Також відповідачем надані акти, що підтверджують відповідність створених робочих місць вимогам, встановленим для робочих місць інваліда та копія газети "Придніпровська зірка", в якій міститься об'ява про запрошення на роботу інвалідів 2 та 3 групи.
Крім того, з наданих відповідачем наказів вбачається, що інваліди, які працювали на підприємстві протягом 2005 р. переводились на різні види робіт.
Таким чином, у 2005 р. відповідач виконав обов'язок щодо створення робочих місць і надання передбаченої Положенням повної інформації про створення робочих місць та потребу в робітниках інвалідах визначеним законом та іншими підзаконними актами органам.
За таких обставин в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160-163 та ст. 167 КАС України, суд
постановив:
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата підписання постанови 19.06.2006 р.
Суддя Л.І. Александрова