73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
"08" червня 2006 р. Справа № 10/124-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Матирка М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Дочірнього підприємства "Пересувна механізована колона-142" ВАТ " Херсонводбуд", смт. Білозерка Херсонської області
про стягнення 5380 грн. 65 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Саплєва О.В. - гол. спеціаліст;
від відповідача: Мельничук В.М. - н-к відділу;
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови після закінчення розгляду справи.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 5380 грн. 65 коп. заборгованості зі сплати штрафних санкцій за незабезпечення нормативу працевлаштування інвалідів у 2005 році.
Відповідач проти позову заперечує, при цьому посилається, що позивач не має права звертатись до господарського суду з позовом про стягнення штрафних санкцій, на невизначеність порядку та строків сплати вказаних санкцій та на відсутність в 2005 році прибутку.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд
Відповідно до ст. 19 Закону для підприємств /об'єднань/, установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.
Виходячи з цієї норми, на підприємства (об'єднання), установи та організації покладено обов'язок самостійно встановлювати норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до законодавства. Норматив створення робочих місць для інвалідів встановлюється щорічно на весь рік, який є звітним періодом.
Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, зобов'язані щорічно сплачувати відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, незайняте інвалідом.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у звітний період на підприємстві становила 62 особи. Відповідно до чотирьохвідсоткового нормативу, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях (згідно Звіту) складає 2 особи. Але фактично середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві, склала -1 особа.
Сума штрафних санкцій визначається як добуток середньої річної заробітної плати на даному підприємстві на середню річну кількість робочих місць, незайнятих інвалідами. Середня річна заробітна плата на підприємстві відповідача розраховується таким чином: 333600 грн. (фонд оплати праці) : на 62 особи (середньооблікова чисельність працівників) = 5380 грн. 65 коп. Відповідно сума штрафних санкцій становить - 5380 грн. 65 коп.
Пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28.12.2001 р., (далі у тексті -Порядок), передбачено, що штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Відповідачем обов'язок по сплаті штрафних санкцій не виконано.
Пунктом 12 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 р. № 314, встановлено, що державна служба зайнятості веде облік робочих місць підприємств, на які можуть бути працевлаштовані інваліди.
Відповідно до ч. 1 ст.18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
В свою чергу, підприємства на підставі п. 5 та п. 14 вказаного Положення розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, у межах нормативу повинні створювати за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
В матеріалах справи міститься копія листа Білозерського районного центру зайнятості в Херсонській області № 595 від 27.04.2006 р. (а.с. 7), згідно з яким Центр повідомляє, що відповідач не надавав звіти за формою 3-ПН з вакантними посадами для інвалідів.
Управління праці та соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації в Херсонській області своїм листом № 1-12/369 від 26.04.2006 р. (а.с.10) повідомило, що ДП "ПМК-142" ВАТ "Херсонводбуд" протягом 2005 р. з проханням направляти до них працездатних інвалідів не зверталося.
Таким чином, обов'язок державних органів щодо працевлаштування інвалідів виникає після виконання підприємствами обов'язку щодо створення робочих місць і надання передбаченої цим Положенням повної інформації визначеним законом та іншими підзаконними актами органам. За відсутності такої інформації відповідні органи не могли скористатися своїми правами, передбаченими ст.18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Матеріалами справи встановлено, що ДП "ПМК-142" ВАТ "Херсонводбуд" від здійснення своєї господарської діяльності у 2005р. не мало прибутку, про що свідчить Звіт про фінансові результати за 2005 р. Однак, відсутність прибутку не впливає на обов'язок підприємства сплатити штрафні санкції за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів. Діючим законодавством не передбачено звільнення від сплати штрафних санкцій у разі наявності або відсутності прибутку у відповідних суб'єктів господарювання, а тому відповідач зобов'язаний перерахувати до Фонду соціального захисту інвалідів суму несплачених штрафних санкцій.
Частина 5 ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачає, що у разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання), установи і організації в порядку, передбаченому законом. Отже, закон не ставить в залежність сплату санкцій від наявності чи відсутності прибутку, а вказує лише джерело сплати.
Зазначена норма Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” лише передбачає у якому порядку і за рахунок чого повинні сплачуватися штрафні санкції при наявності та відсутності прибутку.
Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160-163 та 167 КАС України,
постановив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Пересувна механізована колона № 142" відкритого акціонерного товариства "Херсонводбуд", вул. Ценьковського, 78, смт. Білозерка Херсонської області, код ЄДРПОУ 01036460, р/р № 26009323606 в Ощадбанку № 5900 МФО 342230:
а) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, пров. 40 років Жовтня, 5-а, м. Херсон (одержувач ВДК по м. Херсону, код 24104230, банк УДК по Херсонській області, МФО 852010, рах. № 31212230600002, код ЄДРПОУ 50070000; 01 - платежі до Фонду соціального захисту інвалідів: 5380 (п'ять тисяч триста вісімдесят) грн. 65 коп. санкцій.
б) на користь ДП "Судовий інформаційний центр", р/р 26002014180001 у ВАТ "Банк Універсальний" м. Львів, МФО 325707, код ЄДРПОУ 30045370 - 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
в) на користь держави в доход Держбюджету (одержувач: Держказначейство р/р 31112095600002 в УДК в Херсонській області, МФО 852010, код 24104230, код призначення платежу 22090200, символ звітності банку 095) - 53 (п'ятдесят три) грн. 81 коп. державного мита.
3. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Копію постанови направити сторонам по справі.
Дата підпису постанови 13.06.2006 р.
Суддя Л.І. Александрова