6 жовтня 2009р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Гулкевич О.В.
при секретарі Кулешик С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення боргу.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 27.02.2009р. дав у борг відповідачу 172 000 грн., що є еквівалентним 18 000 доларів США, які відповідач зобов'язувався повернути до 5 березня 2009р. Підтвердженням укладеного договору є власноручно написана відповідачем розписка.
11 березня 2009р. він уклав з відповідачем договір позики, який посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 528. Згідно цього договору відповідач позичив у нього 207500 грн., що еквівалентно 25 000 доларів США, які зобов'язувався повернути до 12 квітня 2009р.
11 червня 2009р. він позичив відповідачу 80 000 грн., що еквівалентно 10 000 доларів США, які відповідач зобов'язався повернути до 4 липня 2009р. Підтвердженням укладеного договору є власноручно написана відповідачем розписка.
Загальна сума боргу по укладених з відповідачем договорах становить 459 500 грн. У встановлені договорами строки відповідач борги не повернув, уникає з ним зустрічі, що й спонукало його звернутися до суду з цим позовом. Просив суд на підставі вимог ст.ст.625 ч.2, 1049 ч.1, 1050 ч.1 ЦК України стягнути з відповідача борг за зазначеними договорами позики з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, який становить 467 165 грн.72 коп., а також понесені ним судові та інші витрати.
В судовому засіданні позивач, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини, позов підтримав.
Відповідач позов визнав частково, пояснив, що насправді позичив у позивача 28 000 доларів США. Спочатку позичив 18 000 доларів США. Згодом, не повернувши їх, уклав з позивачем договір позики на суму 25 000 доларів США, який посвідчили нотаріально, але попередньої розписки у позивача не забирав. Останню розписку написав на вимогу позивача, як гарантію повернення всього боргу.
Заслухавши сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач 27.02.2009р. уклав з позивачем договір позики, згідно якого позичив в останнього 172 000 грн., тобто суму еквівалентну 18 000 доларів США, які відповідач зобов'язувався повернути до 5 березня 2009р. Підтвердженням укладеного договору є власноручно написана відповідачем розписка, датована 27.02.2009р., оригінал якої знаходиться у позивача.
11 березня 2009р. відповідач уклав з позивачем наступний договір позики, який посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 528. Згідно цього договору відповідач позичив 207 500 грн., тобто суму еквівалентну 25 000 доларів США, які зобов'язувався повернути позивачу до 12 квітня 2009р.
11 червня 2009р. відповідач уклав з позивачем наступний договір позики, згідно якого позичив в останнього 80 000 грн., тобто суму еквівалентну 10 000 доларів США, які зобов'язався повернути до 4 липня 2009р. Підтвердженням укладеного договору є власноручно написана відповідачем розписка, датована 11.06.2009р., оригінал якої знаходиться у позивача.
Згідно вимог ст.ст.1046,1049 ЦК України (в редакції 2003р.), одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу, тобто з суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач жодних доказів, визначених ч.2 ст.59 ЦПК України, які б достовірно підтверджували повне або часткове виконання ним зобов'язань за цими договорами, не представив, суд вважає, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, борг позивачу не повернув, тому є всі підстави для задоволення цього позову.
Згідно представлених позивачем розрахунків сума боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення становить 467 165 грн.
Керуючись ст.ст.10,59,60,88,159,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст.625 ч.2, 1046, 1049, 1050 ЦК України, суд
позов задоволити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 467 165 (чотириста шістдесят сім тисяч сто шістдесят п'ять) грн. 72 коп. боргу за договором позики з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, 1700 (одну тисячу сімсот) грн. судових витрат, 150 (сто п'ятдесят) грн. витрат на правову допомогу та 252 (двісті п'ятдесят дві) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційну скаргу - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Львівської області через Стрийський міськрайонний суд.
Головуючий-суддя Гулкевич О.В.