ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
12 липня 2018 року м. Київ № 826/1440/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бріг-Рітейл»
доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
провизнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бріг-Рітейл» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення «Р» №0053221404 від 19 листопада 2017 року.
В якості підстав позову позивач посилається на те, що висновки в акті перевірки №663/26-15-14-04-04/339350026 від 26 вересня 2017 року, на підставі якого видане податкове повідомлення рішення форми «Р» №0053221404 від 19 листопада 2017 року, не відповідають чинному законодавству України, а винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
У судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що під час проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача діяв у відповідності до приписів норм податкового законодавства, а податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами перевірки, в повній мірі відображають факт порушення позивачем норм податкового законодавства.
Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.
На підставі направлення від 13 вересня 2017 року №946/26-15-14-04-04, виданого Головним управління Державної фіскальної служби у м. Києві головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за ризиковими платниками управління спеціального аудиту Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, інспектором податкової та митної справи ІІ рангу - Гайдамакою Юлією Олександрівною, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріг-Рітейл» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ «Астіон Буд», ТОВ «БК Успіх» та ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» за травень 2017 року, за результатами якої складено Акт № 663/26-15-04-04/33935026 від 26 вересня 2017 року.
Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на 1249250,00 грн. за травень 2017 року.
На підставі акту перевірки №663/26-15-04-04/33935026 від 26 вересня 2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №00583221404 від 19 жовтня 2017 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на додану вартість на суму 1561563,00 грн.
Позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із скаргою за вихідним №181 від 31 жовтня 2017 року на податкове повідомлення-рішення №0053221404, в якій просив переглянути та скасувати його в повному обсязі.
Державна фіскальна служба України рішенням про результати розгляду скарги від 21 грудня 2017 року за вихідним №30950/6/99-99-11-01-02-25 залишила податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0053221404 від 19 жовтня 2017 року без змін, а скаргу без задоволення.
Незгода з вказаним податковим повідомленням-рішенням суб'єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.
При вирішенні даного спору по суті, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення спірного наказу) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.
Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Таким чином, розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.
Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 статті. 1, пунктом 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704, якими визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування; записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення; первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 2.4 статті 2 вказаного вище Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 статті 2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (із змінами та доповненнями).
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду України, які викладені у його постановах від 27.06.2017 у справі № 808/1062/14, від 14.03.2017 у справі № 826/757/13-а, від 06.02.2018 № К/9901/5042/17.
Як встановлено матеріалами справи позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшено розмір від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за наслідками виявлених порушень законодавства під час здійснення фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Астіон Буд» (код 39163316), ТОВ «БК «Успіх» (код 41029089) та ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» (код 40152208).
Так, 02 серпня 2016 року між ТОВ «Бріг-Рітейл» (Замовник) та ТОВ «Астіон Буд» (Виконавець) було укладено договір про надання консалтингових послуг №0208. Послуги, що надаються за цим договором включають: - консультування стосовно систем і програмного забезпечення (послуги із впровадження програмного забезпечення); - консалтингові послуги у клієнтів замовника проекту з управління персоналом і нарахування заробітної плати SAP HR; - інформаційно-консультаційні послуги для забезпечення функціонування автоматизованих систем.
Для надання послуг замовник призначає зі своєї сторони відповідальну особу, котра здійснює координацію та контроль послуг, що надаються.
За надані послуги ТОВ «Астіон Буд» документально оформлено акти прийому-передачі виконаних робіт та наданих послуг, підписані керівниками підприємств та податкові накладні для ТОВ «Бріг-Рітейл».
На виконання вимог вказаного Договору, позивачем надано копії первинних документів: актів прийому передачу виконаних робіт на наданих послуг №147 та №153 від 05 травня 2017 року, звіти про роботу, оборотно-сальдова відомість контрагента ТОВ «Астіон Буд» (код 39163316), виписки по рахунку та платіжні доручення від 02 червня 2017 року №3626, від 15 червня 2017 року №3638, №3637, від 19 червня 2017 року №3639, від 20 червня 2017 року №3643, від 23 червня 2017 року №3645, від 26 червня 2017 року №3646, від 06 липня 2017 року №3665, від 11 липня 2017 року №3673, №3672.
Вартість послуг за цим договором становить 4100000,00, в т.ч. ПДВ - 683333,33 грн.
З акту перевірки №663/26-15-04-04/33935026 від 26 вересня 2017 року вбачається, що до перевірки надані платіжні доручення АТ «Таскомбанк» щодо оплати за консалтингові послуги згідно договору від 02.08.2016 року №0208.
Позивачем в правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень 2017 року надано Договір про надання консалтингових послуг від 16 грудня 2016 року № 20161216, укладений між ТОВ «Бріг-Рітейл» (Замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Успіх» (Виконавець).
Пунктом 1.1 вказаного договору Виконавець зобов'язується за плату надавати за завданням Замовника консалтингові послуги з впровадження, розвитку та підтримки системи SAP-ERP у клієнтів Замовника.
Пунктом 3.1. вказаного договору вартість послуг за цим договором становить 2800000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 466666,67 грн.
На виконання вимог вказаного Договору, позивачем надано копії первинних документів: акт прийому-передачі наданих послуг №90 від 16 травня 2017 року, звіти про роботу, оборотно-сальдова відомість контрагента ТОВ «Будівельна компанія «Успіх» (код 41029089) та платіжне доручення №3680 від 25 липня 2017 року на суму 400000,00 грн.
Крім цього, позивачем в правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень 2017 року надано Договір про надання консалтингових послуг від 16 березня 2017 року №2367, укладений між ТОВ «Бріг-Рітейл» (Замовник) та ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав».
Пунктом 1.1 вказаного договору Виконавець зобов'язується за плату надавати за завданням Замовника консалтингові послуги з впровадження, розвитку та підтримки системи SAP-ERP у клієнтів Замовника.
Пунктом 3.1 вказаного договору визначено, що вартість послуг за цим Договором визначається додатковими угодами до цього договору в залежності від контрактного виду та обсягу послуг та умов договорів, укладених між Замовником та клієнтом.
На виконання вимог вказаного Договору, позивачем надано копії первинних документів: Додаткові угоди від 16 березня 2017 року №1, 2, 3, акти прийому передачі виконаних робіт та наданих послуг від 05 травня 2017 року №154, 155, 156, звіти про виконану роботу та оборотно-сальдова відомість по рахунку 36100000.
Також, позивачем в правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень 2017 року надані податкові накладні від 05 травня 2017 року №154, 155, 156, 157, 153, 147, від 16 травня 2017 року №90 та податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2017 року.
Згідно квитанції № 1 вказана податкова декларація з податку на додану вартість позивачем була надіслана до центрального рівня Державної податкової служби України травень 2017 року та отримана останнім без зауважень.
За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом зроблено висновок, що встановлені обставини, які в сукупності свідчать про наявність у первинних документах недостовірних відомостей про фінансово-господарські взаємовідносини контрагентів ТОВ «Бріг-Рітейл» та ТОВ «Астіон Буд», ТОВ «БК «Успіх» та ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» та неможливість виконання операцій, спрямованості дій платника на отримання необгрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належать сплаті. Фактично, ТОВ «Бріг-Рітейл» було проведено господарські операції з контрагентами шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій.
В обгрунтування своєї позиції податковий орган посилається на той факт, що проведеним аналізом бази даних ЄРПН встановлено, що обсяг вищевказаних послуг, наданих ТОВ «Астіон Буд», ТОВ «БК «Успіх» та ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» в адресу контрагентів покупців, в тому числі в адресу ТОВ «Бріг-Рітейл», вказує на необхідність наявності кваліфікованих штатних одиниць в достатній кількості та матеріально-технічної бази.
Суд не погоджується з доводами контролюючого органу з огляду на таке.
Як встановлено судом, вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, предметом укладених договорів між позивачем та контрагентами ТОВ «Астіон Буд», ТОВ «БК «Успіх» та ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» були надання консалтингових послуг.
З акту перевірки вбачається, що ТОВ «Астіон Буд» відповідно до ЄРПН протягом фінансово-господарської діяльності документально оформлено придбання, зокрема, консультаційний послуг, а також оформлено надання, в тому числі, маркетингових послуг, послуг з ведення бухобліку, послуг ремонту електрообладнання тощо.
Згідно ЄРПН ТОВ «БК «Успіх» за період фінансово-господарської діяльності документально оформлено придбання, в тому числі, послуг реконструкції мереж, послуги щодо консультування, та оформлено реалізацію, зокрема, послуг щодо консультування стосовно систем програмного забезпечення.
Згідно ЄРПН ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» документально було оформлено придбання, між іншим, консультаційних послуг, та оформлено реалізацію, в тому числі, консультаційних послуг.
Придбання вказаними товариствами на рівні з консультаційними послугами ще й інших товарів та реалізація водночас з консультаційними послугами цих товарів, не може слугувати підставою для сумніву щодо фактичного здійснення господарських операцій з позивачем згідно вищевказаних договорів з підстав відсутності кваліфікованих штатних одиниць, оскільки, перш за все, реальність господарських операцій щодо таких товарів не є предметом даного спору. Щодо наявності кваліфікованих штатних одиниць, зокрема керівників контрагентів позивача, то в матеріалах справи відсутні докази перевірки контролюючим органом кваліфікації у сфері надання консалтингових послуг цих осіб. Крім того, контролюючим органом не наведено доказів в підтвердження тому, яка саме кількість штатних кваліфікованих працівників вправі здійснити задекларовані в укладених ТОВ «Бріг- Рітейл» з ТОВ «Астіон Буд», ТОВ «БК «Успіх» та ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» послуги.
Водночас, контролюючим органом не заперечується та відображено в акті перевірки від 26 вересня 2017 року, що отримані ТОВ «Бріг-Рітейл» від ТОВ «Астіон Буд», ТОВ «БК «Успіх» та ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав» послуги були використані ТОВ «Бріг- Рітейл» у власній господарській діяльності та реалізовані в подальшому ПАТ «Мотор Січ», ПАТ КБ «Сбербанк» та АТ «Укрсіббанк».
Стосовно неподання звітності до податкового органу за певний період контрагентами позивача, отримання податковим органом інформації, яка не відповідає податковій звітності контрагентів позивача, слід звернути увагу на те, що позивач не вправі відповідати за дії своїх контрагентів. Тим більше, дії інших платників податків по ланцюгу контрагентів, з якими, в свою чергу, мали відносини контрагенти позивача, не можуть впливати на права та обов'язки позивача у даній справі - ТОВ «Бріг Рітейл».
Європейський суд з прав людини в п. 38 рішення від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.
Крім того, Європейський Суд з прав людини в п. 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі «Булвес проти Болгарії» зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної особи або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливо для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.
Згідно з постановою Верховного Суду №К/9901/2030/17, №821/589/17 від 06.02.2018 року фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Матеріалами справи підтверджується оплата позивачем придбаних послуг від ТОВ «Астіон Буд», ТОВ «БК «Успіх» та ТОВ «Охоронна фірма «Вовкодав», що не заперечується відповідачем (в акті перевірки зазначено, що до перевірки надавались відповідні платіжні доручення), використання цих послуг у власній господарській діяльності та подальша реалізація послуг ПАТ «Мотор Січ», ПАТ КБ «Сбербанк» та АТ «Укрсіббанк». Господарські операції підтверджені первинними документами, складеними згідно з вимогами п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У матеріалах справи відсутні докази щодо фіктивності цих підприємств або ж докази, які б свідчили про відсутність наміру керівників контрагентів позивача на здійснення господарської діяльності очолюваних ними товариств.
Таким чином, враховуючи все вище викладене в сукупності, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог і, відповідно, протиправність застосування до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням додаткового тягару у вигляді збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1561563,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1249250,00 грн. і штрафними санкціями - 312 313,00 грн.
Відповідно до частини 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріг-Рітейл» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Форми «Р» №0053221404 від 19 жовтня 2017 року.
Присудити до стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріг-Рітейл» (код ЄДРПОУ 33935026, 03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, б. 88) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 23423,44 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко