Справа № 182/4960/15-ц
Провадження № 2/0182/251/2018
Іменем України
04.07.2018 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Тихомирова І.В.
при секретарі - Рахуба О.Г.
за участю: відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства „Дельта Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Публічне Акціонерне Товариство „Дельта Банк” (далі - ПАТ „Дельта Банк”) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивує тим, що 27 серпня 2010 року між ПАТ "Дельта Банк" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 007-26505-270810, згідно якого позивач надав відповідачу в кредит кошти шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії в загальному розмірі 30 000,00 грн. з лімітом кредитної лінії на день укладання кредитного договору в сумі 4600 грн. 00 коп.
Згідно п. 1.2 ОСОБА_2 здійснює обслуговування держателя на умовах викладених в Тарифному пакеті "Новий Партнерський" за яким процент за користування кредитом становить 14,99 % річних, а також процент за недозволений овердрафт дорівнює 48,00 % річних.
Відповідно до умов кредитного договору № 007-26505-270810 від 27 серпня 2010 року відповідач зобов'язувалася належним чином прийняти, використовувати і повернути банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит у терміни, встановлені кредитним договором за ставками, які зазначені в Тарифах.
Однак, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту, відповідач не виконує, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 склалась заборгованість за кредитом.
Станом на 16 червня 2015 року заборгованість ОСОБА_1 перед Банком становить 21 947 грн. 38 коп., яка складається з:
-тіло кредиту - 9 382,18 грн.;
-прострочене тіло кредиту - 4 385,39 грн.;
-заборгованість за відсотками - 8 179,81 грн.
Враховуючи те, що відповідач протиправно, всупереч умов Кредитного договору № 007-26505-270810 від 27 серпня 2010 року, не повертає позивачу кредит, позивач просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явився, 04 липня 2018 року від представника ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_3 надійшла заява, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд розглянути справу без її участі на підставі наявних в матеріалах справи доказів (а.с.106,107)
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала та в судовому засідання 04 липня 2018 року просила суд відмовити ПАТ "Дельта Банк" в задоволені їх позову.
02 липня 2018 року від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву (а.с.98-102) в якому він також просив суд відмовити в задоволенні позову, оскільки на його думку позовна заява підписана та подана до суду особою, яка на це не була уповноважена. Крім того, вони не згодні з розрахунком заборгованості по даному кредитному договору у зв'язку з тим, що в ньому наявні розбіжності щодо нарахування комісії, яка взагалі не була передбачена спірним кредитним договором та Тарифами, однак яка в окремі періоди сягала більше 1000,00 грн., а у позовній заяві відсутні відомості про те, куди списувалися кошти сплачені позичальником та яким чином розраховувався борг.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як встановлено судом, 27 серпня 2010 року між ПАТ "Дельта Банк" та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 007-26505-270810, згідно якого позивач надав відповідачу в кредит кошти шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії в загальному розмірі 30 000,00 грн. з лімітом кредитної лінії на день укладання кредитного договору в сумі 4600 грн. 00 коп. (картковий рахунок № 26254903795611) (а.с.3,4)
Факт укладання даного кредитного договору відповідачем не оспорювався.
Відповідач не заперечувала проти того, що вона дійсно користувалася кредитними коштами, однак не в розмірі зазначеному позивачем в позовній заяві та розрахунку заборгованості. Крім того, вважає, що вона повернула всі кредитні кошти якими користувалася.
Згідно п. 1.2 ОСОБА_2, Банк здійснює обслуговування держателя на умовах викладених в Тарифному пакеті "Новий Партнерський", що міститься в Додатку № 1 до цього ОСОБА_2 та згідно з умовами цього ОСОБА_2, умовами надання картки та Правил.
Відповідно до умов Тарифів на обслуговування платіжних карток Тарифний пакет "Новий Партнерський" процент за користування кредитом становить 14,99 % річних, а також процент за недозволений овердрафт визначений в розмірі 48,00 % річних (а.с.4 на звороті).
Пунктом 2.3 кредитного договору № 007-26505-270810 від 27 серпня 2010 року передбачено, що відповідач сплачує Банку проценти за користування Кредитною лінією та/або овердрафтом за ставками, які зазначені в Тарифах.
Також відповідач зобов'язувалася щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу, складові якого зазначаються у Тарифах (пункт 3.6 ОСОБА_2).
Однак, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, відносно своєчасного повернення суми отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитом відсотків у встановленні кредитним договором терміни, ОСОБА_1 не виконує, у зв'язку з чим у відповідача склалась заборгованість за кредитом.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 16 червня 2015 року заборгованість ОСОБА_1 перед Банком становить 21 947 грн. 38 коп. (а.с.7, 83-93), яка складається з наступного:
-тіло кредиту - 9 382,18 грн.;
-прострочене тіло кредиту - 4 385,39 грн.;
-заборгованість за відсотками - 8 179,81 грн.
З пункту 5.1 Кредитного договору № 007-26505-270810 від 27 серпня 2010 року вбачається, що з ОСОБА_1 ознайомилась з Правилами, Тарифами та погоджується вважати їх обов'язковими до застосування до відносин, які виникли на підставі цього ОСОБА_2. Дані обставини підтверджуються особистим підписом відповідача на кожному аркуші спірного Кредитного договору (а.с.3 на звороті), а також на Тарифах на обслуговування платіжних карток Тарифний пакет «Новий Партнерський» (а.с.4 на звороті).
Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача про те, що вона користувалася в розмірі меншому ніж зазначено позивачем в позовній заяві та розрахунку заборгованості, з тих підстав, що згідно наданої позивачем виписки по рахунку клієнта, відповідач ОСОБА_1 регулярно користувалася кредитними коштами та остання операція зі зняття готівки була 10 лютого 2014 року в сумі 500,00 грн., а останній платіж на погашення заборгованості був здійснений відповідачем 30 січня 2014 року (а.с.83-93).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, суд приходить висновку, що відповідач ОСОБА_1 розпорядилися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд також, вважає безпідставними доводи представника відповідача про те, що позовна заява підписана та подана до суду особою, яка на це не була уповноважена, з огляду на наступні обставини.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 року №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», з 03.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» - ОСОБА_5 (а.с. 13).
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
При подачі позову представник позивача ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_6 діяв на підставі довіреності від 18 травня 2015 року, завіреної уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_5, строк дії якої до 02 вересня 2015 року, та скріпленою печаткою (а.с.14).
За змістом ч. 3 ст. 38 ЦПК України (який діяв на час звернення позивача з даним позовом) юридичних осіб представляють у цивільному процесі їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.
Набуття правосуб'єктності процесуального представника і здійснення його процесуальних функцій можливе за наявності відповідних повноважень, підтверджених визначеними цивільно-процесуальним законодавством та належно оформленими документами (ст.ст. 62,64 ЦПК України).
Повноваження представника юридичної особи підтверджуються її довіреністю, яка видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, посвідченою печаткою юридичної особи (ч.ч. 1,3 ст. 62 ЦПК України).
Відповідними повноваженнями представник повинен бути наділений на час вчинення дії.
Під час розгляду справи представник позивача ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_3 діяла на підставі довіреності від 13 червня 2018 року, завіреної уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_5, строк дії якої до 31 липня 2018 року, та скріпленою печаткою (а.с.107).
Пунктом 1 ч.3 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Уповноважена особа Фонду на виконання своїх повноважень діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.
Згідно п.4 ч.1 ст. 48 даного Закону Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.
У відповідності до п.5 ч.2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.
З урахуванням вищевказаного, суд вважає, що повноваження представника позивача в тому числі й на подання позовних заяв від імені ПАТ «Дельта Банк» визначені довіреністю від 18 травня 2015 року та 13 червня 2018 року підписаною Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_5 з дотриманням положень чинного законодавства України.
Належним чином посвідчена копія цієї довіреності була долучена до матеріалів справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В той же час доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача та доводили заперечення відповідача, останнім суду не надано.
Враховуючи те, що відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить висновку, що заборгованість за кредитним договором № 007-26505-270810 від 27 серпня 2010 року в сумі 21 947,38 грн. (двадцять одна тисяча дев'ятсот сорок сім грн. 38 коп.) підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» у примусовому порядку.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.) на користь держави.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12,13,18,62,64,76,81,89,141,263-265,268 ЦПК України, 6, 526,625,629,1054 ЦК України, суд
вирішив:
Позов Публічного Акціонерного Товариства „Дельта Банк” задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1), на користь Публічного Акціонерного Товариства „Дельта Банк” заборгованість за Кредитним договором № 007-26505-270810 від 27 серпня 2010 року в сумі 21 947,38 грн. (двадцять одна тисяча дев'ятсот сорок сім грн. 38 коп.), яка складається з наступного:
-тіло кредиту - 9 382,18 грн.;
-прострочене тіло кредиту - 4 385,39 грн.;
-заборгованість за відсотками - 8 179,81 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.) на користь держави.
Повний текст рішення складено 06 липня 2018 року.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно підпункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набув чинності 15 грудня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя: ОСОБА_7