Справа № 1-202/11
05 липня 2018 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Марганці подання заступника начальника Томаківського РВ Південно-Східного міжрегіонального управління по виконанню покарань та пробації МЮ ОСОБА_3 про звільнення від відбуття покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 ,-
Заступник начальника Томаківського РВ Південно-Східного міжрегіонального управління по виконанню покарань та пробації МЮ ОСОБА_3 звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з поданням, в якому просить звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді штрафу, призначеного вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 03.08.2011 року.
Клопотання мотивоване тим, що вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 03.08.2011 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 14 - ч.2 ст. 190, ч. 1 ст. 357КК України та призначено покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень. Вирок набрав законної сили 18.08.2011 року. Відповідно до ч. 1 ст. 26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання шляхом пред'явлення документу про сплату штрафу. Станом на 12.06.2018 року уповноважений орган з питань пробації не отримував від засудженої документу про сплату штрафу. Оскільки, на даний час минули строки виконання вироку, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України, засудженою, вирок суду не виконано з різних причин, просить суд вирішити питання про звільнення від відбуття покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 .
Прокурор, представник органу пробації, засуджений на розгляд подання не з'явилися.
Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України її неявка не перешкоджає судовому розгляду клопотання.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч.4 ст. 107 КПК України.
Розглянувши надані матеріали, суд приходить до наступного.
03 серпня 2011 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області було ухвалено вирок, яким ОСОБА_4 було визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 14 - ч.2 ст. 190, ч. 1 ст. 357КК України та призначено покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.
Вирок набрав законної сили 18.08.2011 року. Марганецьким міським судом Дніпропетровської області направлено для виконання до Томаківського РВ Південно-Східного міжрегіонального управління по виконанню покарань та пробації МЮ.
Відповідно до ст. 26 КВК України засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано зокрема в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого ніж обмеження волі.
Закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є юридичним фактом, з яким КК України пов'язує звільнення від відбування покарання засудженої особи.
Чинним Кримінальним кодексом України встановлюється три умови інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку: закінчення зазначених у ст. 80 КК України строків; не ухилення засудженого від відбування покарання; не вчинення протягом встановлених ч.ч. 1 та 3 ст. 80 строків нового середньої тяжкості, тяжкого, або особливо тяжкого злочину. Перебіг строку давності виконання обвинувального вироку починається з дня набрання чинності вироком суду.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання.
Слід зазначити, що під час розгляду подання потребує з'ясуванню чи не ухилялася засуджена від відбуття покарання у виді штрафу або з об'єктивних причин не могла виконати вироку суду.
Суд вважає, що клопотання органу пробації є необґрунтованим та не вмотивованим, виходячи з того, що клопотання та матеріали справи не містять дані, про те, що засуджена ухиляється від відбування покарання: засуджена не викликалася до відділу з питань пробації з метою повідомлення про несплачений штраф чи встановлення причин його несплати; засуджена із клопотанням відділу питань пробації не ознайомлена, що позбавляє суд вирішити питання по суті.
Проаналізувавши обставини справи, враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що дане подання не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 80 КК України, ст.ст.537,539 КПК України, суд
постановив:
У задоволенні подання заступника начальника Томаківського РВ Південно-Східного міжрегіонального управління по виконанню покарань та пробації МЮ ОСОБА_3 про звільнення від відбуття покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_4 відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційну скаргу до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її постановлення.
Суддя: ОСОБА_1