Справа № 180/914/18
12 липня 2018 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючої - судді Тананайської Ю.А., за участю секретаря Новоселецької К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганці у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу № 180/914/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Марганецька міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
ОСОБА_1 звернулася до Марганецького міського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа: Марганецька міська рада Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що квартира АДРЕСА_1, в якій вона мешкає, належить їй на праві власності.
В квартирі значиться зареєстрованим відповідач - ОСОБА_2, який є її сином. Відповідач не проживає в квартирі з 2006 року, особистих його речей в квартирі немає, ніяких перешкод у проживанні відповідачем у квартирі нею не чиниться. Вона не може на власний розсуд розпоряджатися своїм майном, що є порушенням її права володіти, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Ухвалою судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подавав, у зв'язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Квартира АДРЕСА_1, належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 19 вересня 2003 року; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22772084 від 19.05.2009 року; копіями свідоцтв про шлюб, згідно яких позивач по справі після укладення шлюбу змінювала прізвище.
Згідно довідки про склад сім'ї, виданої 11.05.2018 року паспортистом ОСББ «Паркова 2», довідки, виданої відділом адресно-довідкової роботи управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ГУ ДМС України в Дніпропетровській області в квартирі АДРЕСА_1 значиться зареєстрованим відповідач.
Згідно акту від 10.05.2018 року, складеного в присутності свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, затвердженого директором ОСББ «Паркова 2», в квартирі АДРЕСА_1, відповідач не проживає протягом останніх п'яти років, постійно проживає у місті Нікополь Дніпропетровської області.
Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно вселення членів сім'ї у житлове приміщення, яке належить громадянину на праві власності є результатом реалізації права власника й у них виникає право на користування чужим майном, тобто сервітутне право.
При цьому, відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач мав можливість користуватися спірним житловим приміщенням, перешкод йому позивач або члени її сім'ї не чинили, майно та речі відповідача в квартирі відсутні, поважних причин для їх відсутності у спірному житловому приміщенні не існувало.
Відсутність відповідача за місцем мешкання понад одного року, без поважних причин та відсутність іншої домовленості між власником квартири та відповідачем, дають суду підстави зробити висновок, що відповідач, не мешкаючи в спірному житловому приміщенні більш ніж одного року, без поважних причин, втратив право користування житловим приміщенням, в зв'язку з чим підлягають визнанню такими в судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 80, 81, ч.1 ст. 141, 263, 265, 279 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 704 гривні 80 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Марганецький міський суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1, зареєстрована: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1.
Відповідач - ОСОБА_2, зареєстрований: АДРЕСА_1.
Третя особа - Марганецька міська рада Дніпропетровської області, місце знаходження: Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Єдності, 29-А.
Повний текст рішення складено 12 липня 2018 року.
Суддя: Ю. А. Тананайська