Ухвала від 09.07.2018 по справі 914/3970/14

УХВАЛА

"09" липня 2018 р. Справа № 914/3970/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів: Бонк Т.Б.

Мирутенка О.Л.

за участю секретаря судового засідання: Черватюк С.О.

за представників сторін від:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

третьої особи: не з'явився;

розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани

Василівни, м. Львів

про забезпечення доказів

на ухвалу Господарського суду Львівської області

від 22.05.2018

про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 11.05.2016 за нововиявленими обставинами

за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради м. Львів

до відповідача фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни. м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмета спору

на стороні позивача Львівської міської ради, м. Львів

про стягнення заборгованості та виселення з приміщень

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2018 (у складі колегії суддів: головуючого судді Матущака О.І., суддів Дубник О.П., Мирутенка О.Л.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Мачеус Оксани Василівни, м. Львів б/н від 07.06.2018 на ухвалу господарського суду Львівської області від 22.05.2018 про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 11.05.2016 за нововиявленими обставинами у справі №914/3970/14.

ФОП Мачеус Оксаною Василівною подано заяву б/н від 03.07.2018 про забезпечення доказів шляхом витребування документів:

- з Головного територіального управління юстиції у Львівській області: оригіналу реєстраційної справи про реєстрацію Територіальної громади м. Львова; оригіналу реєстраційної справи про реєстрацію статуту Територіальної громади м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 1649 від 28.03.2002; оригіналу реєстраційної справи на нежитлові приміщення, площею 481,1 кв.м. на пл. Ринок, 38 у м. Львові;

- з Львівської міської ради: оригіналу статуту Територіальної громади м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №1649 від 28.03.2002; оригіналу патенту №586/5 від 16.10.2001; оригіналу договору від 20.07.2001 купівлі-продажу патенту №586/5 від 16.10.2001; оригіналу акту приймання-передачі нежитлових приміщень на пл. Ринок, 38 в м. Львові від Львівської міської ради ФОП Мачеус О.В., укладеного на підставі договору купівлі-продажу патенту від 20.07.2001;

- з Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»: оригіналу реєстраційної справи на нежитлові приміщення на пл. Ринок, 38 в м. Львові.

Розпорядженнями керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду

№ 240 від 05.07.2018 у зв'язку з відрядженням судді Дубник О.П. та з метою недопущення пропуску строку для розгляду заяви про забезпечення доказів зобов'язано провести автоматичну заміну складу колегії суддів у даній справі.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.07.2018 у зв'язку з відрядженням судді Дубник О.П. у склад колегії суддів для розгляду даної справи введено замість судді Дубник О.П. - суддю Бонк Т.Б.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 112 ГПК України заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду.

Враховуючи вищезазначену норму законодавства, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 заяву про забезпечення доказів призначено до розгляду на 09.07.2018.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Одночасно враховуючи 5-денний строк для розгляду поданої заяви та враховуючи ч.3 ст.112 ГПК України згідно якої, неявка учасників не перешкоджає розгляду поданої заяви, суд вважає за можливе розглянути подану заяву без участі сторін.

Приписами ч.ч. 1-4 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Необхідно зазначити, що забезпечення доказів застосовується з метою запобігання настанню негативних наслідків, тобто вжиття судом невідкладних заходів до закріплення у визначеному процесуальному порядку фактичних даних з метою використання їх як доказів при розгляді господарських справ. Підставою для забезпечення доказів є побоювання учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, що вони будуть втрачені або подача потрібних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Водночас суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що заявник просить здійснити забезпечення доказів під час розгляду ухвали місцевого суду про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Суд звертає увагу на, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Таким чином, з огляду на правову природу інституту нововиявлених обставин, такі не можуть виникати в процесі розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. На момент подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами такі обставини повинні вже існувати, більше того, вони повинні були мати місце під розгляду справи по суті.

Водночас суд апеляційної інстанції зазначає, що заявник намагається шляхом забезпечення доказів витребувати додаткові докази. Зазначене суперечить вимогам Господарського процесуального кодексу України щодо підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами. Тобто, при перегляді рішення за нововиявленими обставинами суд не вправі витребовувати нові докази чи здійснювати переоцінку наявних доказів.

На вказану обставину і звертає увагу Європейський суд з прав людини, зазначаючи, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби («Мельник проти України» №23436/03 від 28.03.2006).

Таким чином, в світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, перегляд рішення судів за нововиявленими обставинами є винятковим інститутом та має відбуватись виключно в контексті заяви та без переоцінки вже встановлених обставин.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що заявником не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, з якими вимоги чинного законодавства пов'язують можливість забезпечення доказів.

Відповідно до ч.5 ст.112 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 881 грн. за подання заяви про забезпечення доказів покладається на заявника - фізичну особу-підприємця Мачеус Оксану Василівну.

Керуючись ст. ст. 110, 112, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Мачеус Оксани Василівни про забезпечення доказів у справі №914/3970/14.

2. Судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів покласти на фізичну особу-підприємця Мачеус Оксану Василівну.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий (суддя-доповідач) О.І. Матущак

Судді Т.Б. Бонк

О.Л. Мирутенко

Попередній документ
75250215
Наступний документ
75250217
Інформація про рішення:
№ рішення: 75250216
№ справи: 914/3970/14
Дата рішення: 09.07.2018
Дата публікації: 17.07.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Львівський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; комунального та державного майна