Справа № 177/780/18
Провадження № 2/177/634/18
Іменем України
10 липня 2018 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Строгової Г. Г.
за участі: секретаря Маракуца І. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Представник позивача за довіреністю звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, в обґрунтування позовних вимог вказував на те, що 29.09.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг б/н, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 1700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
В порушення умов зазначеного договору відповідач належним чином не виконала своїх зобов'язань, у зв'язку з чим станом на 25.03.2018 року утворилася заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 15780,38 грн., яку представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», а також судові витрати у розмірі 1762,00 грн.
Представник позивача - ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з'явився, але надав клопотання, в якому просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 23).
Відповідач та її представник - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, від представника відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності, в якій він посилаючись на те, що договір укладено 29.09.2008 року, остання сплата відповідачем щомісячного платежу була здійснена у 2011, позивач звернувся з позовом до суду у 2018 році, тобто з порушенням строків позовної давності, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні позову. Справу просив розглядати за його відсутності та відсутності позивача (а.с. 36,37).
Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, з якої слідує, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
В силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У судовому засіданні встановлено, 29.09.2008 року між Закритим акціонерним товариством ОСОБА_1 банк „ПРИВАТБАНК”, правонаступником якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТРО ОСОБА_4 „ПРИВАТБАНК” (а.с. 20) та відповідачем укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав відповідачу платіжну картку та кредит в розмірі 1700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, яка використовується для придбання товарів, в обмін на обов'язок відповідача погашати заборгованість за кредитом, сплачуючи відсотки у розмірі 2,5 % на місяць з розрахунку 360 днів у році на суму залишку заборгованості за кредитом в порядку та строки, визначені Договором, який складається із Заяви, Умов і Правил надання банківських послуг (далі, - Умови), Правил користування платіжною карткою та Тарифів (а.с. 6, 7, 8-12), згоду на укладення якого відповідач підтвердив своїм підписом у Заяві.
По суті вказаний Договір є договором приєднання в розумінні ч.1 ст. 634 ЦК України, якою визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 Умов, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Відповідно до п. 8.6. Умов при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 120 днів, Клієнт зобов'язується сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Згідно пунктів 5.3 та 5.4 Розділу ІІ Умов та Правил надання банківських послуг Термін та порядок погашення кредиту визначений в Пам'яткі клієнта та включає в себе плату за користування кредитом, передбачену тарифами і частку заборгованості за кредитом з обов'язком сплатити визначений Мінімальний платіж.
Усупереч умовам спірного кредитного договору відповідач взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконала, в результаті чого станом на 25.03.2018 року утворилася заборгованість у розмірі 15780,38 грн., що складається з
- заборгованості за кредитом - 913,82 грн.
- заборгованості по процентам за користування кредитом - 10078,92 грн.
- заборгованість за пенею та комісією - 3560,00 грн.;
- штрафів відповідно до п. 8.6 Умов і Правил надання банківських послуг, а саме: штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн. та штрафу (відсоткова складова) - 727,64 грн.
Сума заборгованості за Договором підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 5-7).
При цьому, як вбачається з наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідач здійснила останній платіж по картці 20.08.2011, здійснивши платіж з погашення за наданим кредитом в сумі 180 грн. (а.с. 5 зворот).
В справі міститься заява представника відповідача про застосування строків позовної давності.
Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14.
Отже, останнє добровільне погашення заборгованості відповідачем було здійснено 20.08.2011, а з позовом до суду позивач за захистом своїх прав звернувся лише 26.04.2018, тобто зі спливом загального три річного строку позовної давності.
Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що право позивача на отримання суми боргу по кредитному договору від відповідача є доведеним, але таке право не підлягає захисту у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності, у зв'язку з чим у задоволені позовних вимог слід відмовити.
Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, то не підлягає стягненню з відповідача на користь ПАТ КБ “Приватбанк ” і сплачений ним судовий збір у розмірі 1762,00 грн. відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 256, 257, 264, 267, 514, 524, 525, 526, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,
В задоволенні позовних вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: