Справа № 1540/3327/18
11 липня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Альтраста» до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління Держпраці в Одеській області, про визнання протиправною та скасування постанови,-
06 липня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Альтраста» до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління Держпраці в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.05.2018 року, ВП № 56302466, винесену державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, боржником за якою є товариство з обмеженою відповідальністю «Альтраста» (код ЄДРПОУ: 37548754), а стягувачем - Головне управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ: 39781624).
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, позивачем у позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Таким чином ,позивачу необхідно надати до суду вказану інформацію
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Предметом позову по даній адміністративній справі є постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.05.2018 року ВП № 56302466.
Отже, позов містить одну вимогу немайнового характеру.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” з 1 січня 2018 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1762,00 грн.
Отже, за подачу адміністративного позову з даними вимогами ТОВ «Альтраста» повинно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1762, 00 грн.
На підтвердження сплати судового збору позивачем додано до вказаної заяви платіжне доручення №462 від 03.07.2018 року про сплату судового збору у розмірі 528,61 грн. та платіжне доручення №474 від 04.07.2018 року про сплату судового збору у розмірі 1233,39 грн., що у загальному розмірі становить 1762,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України “Про судовий збір” суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно бази даних КП “Діловодство спеціалізованого суду” судом встановлено, що у справі №1540/3327/18 станом на 11.07.2018 року відсутнє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України по вищевказаному платіжному дорученню №474 від 04.07.2018 року.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази зарахування суми сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №474 від 04.07.2018 року до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно п.5 та п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається:
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак, позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додані до позовної заяви.
Частиною 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається, зокрема на те, що:
- 23.06.2018 року ТОВ «Альтраста» від представника банку стало відомо, що на поточний рахунок позивача накладено арешт;
- постанова ГУ Держпраці в Одеській області від 11.12.2017 року №58 була подана до Першого Суворовського відділу ДФС м.Одеси не тільки без заяви про примусове виконання рішення, а навіть без супровідного листа;
Однак, копії відповідних доказів позивачем до суду не надано.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду вищевказані докази, на які міститься посилання в позовній заяві.
Окрім того, суддя зазначає, що позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Альтраста» підписана від імені позивача представником за довіреністю ОСОБА_1.
На підтвердження повноважень вказаної особи до позовної заяви додано копію довіреності від 03.01.2018 року, згідно якої товариство з обмеженою відповідальністю «Альтраста» в особі голови директора ОСОБА_2, який дії на підставі статуту, цією довіреністю уповноважує ОСОБА_1 представляти інтереси товариства, зокрема, в окружному адміністративному суді, з правом, в тому числі, подавати та підписувати позовні заяви майнового та/або немайнового характеру.
Частиною 1 статті 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч.4 ст.55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Однак, до позовної заяви не додано доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 діяти від імені та інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Альтраста».
При цьому суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно ст.49 КАС України треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.
Позивач зазначає у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління Держпраці в Одеській області.
Однак, згідно з ч.3 ст.49 КАС України не зазначає на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі.
Також, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В свою чергу, відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.
Згідно з п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Тобто, як вбачається з даної статті, початок строку звернення визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.
У позовній заяві ТОВ «Альтраста» вказує, що 23.06.2018 року позивачу від представників банку стало відомо, що на поточний рахунок товариства накладено арешт Першим Суворовським відділом ДФС м.Одеси в рамках виконавчого провадження, відкритого зі стягнення штрафу, накладеного постановою Головного управління Держпраці в Одеській області від 11.12.2017 року №58, однак, за твердженням позивача, жодних документів про відкриття виконавчого провадження на адресу ТОВ «Альтраста» не надходило.
Отже, як зазначає позивач, враховуючи те, що про порушення своїх прав та законних інтересів ТОВ «Альтраста» дізналось лише після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 03.07.2018 року, строк на подачу позовної заяви не пропущено.
З даною позовною заявою ТОВ «Альтраста» звернулось до суду 06.07.2018 року.
З приводу тверджень позивача про те, що ним не пропущено строк звернення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
По-перше, як вже зазначено судом, позивач зазначає, що йому стало відомо про виконавче провадження ВП № 56302466 лише 23.06.2018 року від представника банку, а саме стало відомо, що на поточний рахунок позивача накладено арешт. При цьому, жодних доказів на підтвердження цих даних позивачем не надано.
По-друге, позивач вказує, що 03.07.2018 року ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження, однак не надає до суду доказів, що підтверджують отримання ним постанови саме 03.07.2018 року.
По-третє, позивач, посилаючись на те, що ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження, у позовній заяві не вказує, що в даних матеріалах відсутні докази направлення державним виконавцем на адресу ТОВ «Альтраста» відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження.
Отже, за таких обставин, посилання позивача про те, що ним не пропущено строк звернення до суду, не підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, суддя зазначає позивачу про необхідність протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення або відповідні докази, що підтверджують своєчасність звернення позивача до суду.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч.10 ст.169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:
- інформації щодо ідентифікаційного коду Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
- доказів зарахування суми сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №474 від 04.07.2018 року до спеціального фонду Державного бюджету України;
- інформації про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких додано до позовної заяви;
- доказів на підтвердження того, що 23.06.2018 року ТОВ «Альтраста» від представника банку стало відомо, що на поточний рахунок позивача накладено арешт;
- доказів на підтвердження того, що постанова ГУ Держпраці в Одеській області від 11.12.2017 року №58 була подана до Першого Суворовського відділу ДФС м.Одеси не тільки без заяви про примусове виконання рішення, а навіть без супровідного листа;
- пояснень щодо третьої особи Головного управління Держпраці в Одеській області із обґрунтуванням того, яким чином рішення суду може вплинути на права і обов'язки вказаної особи;
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення або відповідні докази, що підтверджують своєчасність звернення позивача до суду (з копією для відповідача);
- доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_2 як директора товариства з обмеженою відповідальністю «Альтраста».
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Альтраста» до Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м.Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Головне управління Держпраці в Одеській області, про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв'язку) усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала окремо від остаточного судового рішення оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Соколенко