11 липня 2018 р. № 814/326/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу
за позовом:Приватного виконавця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54030
до відповідачів:1. Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001 2. Управління патрульної поліції в Миколаївській області, вул. Новозаводська, 1-Б/1, м. Миколаїв, 54056
про:визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Приватний виконавець ОСОБА_1 (далі-позивач або приватний виконавець) звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі- відповідач 1), в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1102 та не здійснені 10.01.2018 р. тимчасового затримання транспортного засобу NISSAN X TRAIL, номерний знак НОМЕР_1, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов'язати Головне управління Національної поліції у Миколаївській області тимчасово затримати транспортний засіб NISSAN X TRAIL, номерний знак НОМЕР_1, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач 1 протиправно не здійснив 10.01.2018 р. тимчасове затримання транспортного засобу боржника, який оголошено в розшук на підставі винесеної позивачем постанови про розшук майна боржника від 07.12.2017 р. П54979674, як приватним виконавцем.
Відповідачами надано до суду відзиви, згідно яких відповідачі вважають позовні вимоги необґрунтованими, оскільки співробітники патрульної поліції діяли в межах чинного законодавства.
Ухвалою від 03.03.2018 р. відкрито провадження у справі 814/326/18.
За клопотанням відповідача 1 ухвалою суду від 18.04.2018 р. залучено другого відповідача - Управління патрульної поліції в Миколаївській області (далі-відповідач 2).
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.
Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
На виконанні приватного виконавця перебуває виконавче провадження №54979674 з примусового виконання виконавчого листа по справі 847/2966/17, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 20.10.2017 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 557520 грн.
Згідно відповіді Регіонального сервісного центру Миколаївської області від 15.11.2017 р., за ОСОБА_2 значиться зареєстрований автомобіль NISSAN X TRAIL, номерний знак НОМЕР_1.
20.11.2017 р. приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, а саме автомобілю NISSAN X TRAIL, номерний знак НОМЕР_1.
07.12.2017 р. приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, а саме автомобілю NISSAN X TRAIL, номерний знак НОМЕР_1. Постанова була зареєстрована в Гловному управлінні Національної поліції в Миколаївській області 27.12.2017 р. та в Регіональному сервісному центрі МВС в Миколаївській області 11.12.2017 р., що підтверджується матеріалами справи (а. с. 14-15).
Позивачем 10.01.2018 р. виявлено вищезазначений транспортний засіб, який оголошено в розшук та для здійснення тимчасового затримання транспортного засобу, що належить боржнику викликано співробітників патрульної поліції за номером « 102».
Співробітники поліції прибувши на місце знаходження транспортного засобу боржника, на вимогу позивача відмовились викликати евакуатор через чергового відповідного територіального органу Національної поліції і складати акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу боржника.
Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки порушують норми ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон) та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках» від 17.12.2008 року №1102.
Відповідно до ч. 1 ст. 5. Закону «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ч. 4 ст 13 Закону «Про виконавче провадження», опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону «Про виконавче провадження», для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.
Пунктом 6 ч. 2. ст. 18 Закону «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. В ч. 4 цієї статті зазначено, вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону «Про виконавче провадження», у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.
Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.
З огляду на вищезазначені норми, позивач виявивши транспортний засіб, який належить боржнику, мав приступити до виконання виконавчих дій, а саме здійснити опис та арешт майна боржника і у разі необхідності залучення працівників поліції для проведення цих виконавчих дій, винести відповідну постанову та надіслати її керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчих дій. Тобто, в силу Закону України «Про виконавче провадження» арешт та опис майна є обов'язком позивача, а працівники поліції лише можуть бути залучені у разі необхідності у встановленому законом порядку.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках» від 17.12.2008 року №1102, оскільки з часу виявлення ним транспортного засобу розшук транспортного засобу боржника припинився, про що він мав винести відповідну постанову і виконати покладені на нього обов'язки, як на приватного виконавця.
Таким чином, позивачем в ході розгляду справи не доведено, що 10.01.2018 р. мала місце протиправна бездіяльність співробітників патрульної поліції щодо не здійснення тимчасового затримання транспортного засобу, який належить боржнику, а саме автомобілю NISSAN X TRAIL, номерний знак НОМЕР_1.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову приватного виконавця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54030, ідентифікаційний код НОМЕР_2) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735), відмовити.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз